Вчителям і дітям. Автор посібника з критичного мислення про нові інструменти у навчанні

9269
10 січня 2017

"Запитуєш  – значить думаєш. Саме питання стимулює процес мислення", – каже виконавчий директор організації "Вчителі за демократію та партнерство" Ігор Сущенко.

У 2009 році разом з командою інших викладачів він взявся за створення курсу з розвитку критичного мислення. Як пояснює Сущенко,"виникла критична необхідність, аби люди навчились думати".

Ця критична необхідність нікуди не зникла, та принаймні в школі її намагаються виправити у межах варіативної складової програми.

Адже в кожному класі є певна кількість годин, які можна використати для курсів за вибором. Їх викладання оплачується державою.

Школа разом з батьками має вирішити, що саме за ці кілька годин вивчатимуть діти: етику подружнього життя і сімейні цінності чи критичне мислення.

Ігор Сущенко, виконавчий директор організації "Вчителі за демократію та партнерство"

Поштовхом для створення курсу "Основи критичного мислення", була діяльність по розповсюдженню програми "Дебати" ("Вчителі за демократію" є членами  міжнародної освітньої спільноти дебатерів IDEA (International Debate Educational Association),а також розробка ряду курсів з громадянської та правової освіти.

Як каже Сущенко, в ході цієї роботи вони й вивчали міжнародний досвід розвитку критичного мислення.

Тоді "Вчителі за демократію" взялись за оновлення шкільної системи освіти: вчити не лише відтворювати завчені знання, але й критично їх осмислювати і ставити запитання.

"Проведене дослідження показало, що жоден предмет, не навчав учнів ставити запитання, тільки відповідати", – каже Ігор Сущенко.

А оскільки людина не починає думати, поки не ставить запитання, то вся шкільна система передбачає, що думка має виникати тільки у відповідь на запитання дорослого, або начальника.

"Не думай, поки твою думку хтось не штовхне. І це насправді страшно", – каже він.

Не менш страшно те, що навіть якщо запитання і передбачені, то школярі мають по суті знайти правильну відповідь і "вгадати" думку автора запитання.

Набутий досвід, очевидні проблеми у шкільній освіті та  соціальні події підштовхнули чотирьох авторів створити окремий курс, який би дав вчителям і дітям навички критичного мислення.

Тим більше, що саме критичне мислення є серед найнеобхідніших навичок для успіху в майбутньому – про це каже і Світовий економічний форум.

"Українська правда. Життя" зустрілась з Ігорем Сущенком, аби обговорити особливості викладання, віковий поріг для навчання критичному мисленню та практичне застосування такої навички.

ПРО ВІКОВИЙ ПОРІГ НАВЧАННЮ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Критичне мислення можна починати розвивати з дошкільного віку.

Наприклад, дитина каже, що не хоче одягати щось.

– А що ти хочеш? – запитує батько, який розвиває критичне мислення.

– Я хочу рожеву сукню.

– Чудово. Але чому? – тут вже треба обґрунтувати свою думку, а це – навичка критичного мислення. І тоді дитинка каже:

– Рожеву, бо в рожевому ходять принцеси, а я ж принцеса?!

О! Ми спонукали дитину до того, що вона не просто має думку, а вона може її обґрунтувати. Наступне питання може бути: "А чому ти думаєш, що принцеси в рожевому?" Якщо вона скаже, що бачила в книжці, це вже по суті посилання на джерело.

Тобто це не просто обґрунтована думка, а вона ще і доведена з опорою на доказ. Отаким чином через запитання, в тому числі,  і працює методика розвитку критичного мислення.

Кого можна навчити оцієї методики? Вихователів в дитсадках – ми зараз над цим думаємо.

Більш складні інструменти можна давати вже в початковій школі.

Критичне мислення можна розвивати змалечку. Фото newmanstudio/Depositphotos

Насправді, будь-яка робота з інформацією включає в себе наступні навички:

виділити головне,

переказати іншими словами,

навести приклад,

розділити на частини, порівняти, знайти спільне і відмінне тощо.

Це все – навички не простого запам’ятовування інформації, а опрацювання її.

Коли ми говоримо про розвинене критичне мислення, то маємо на увазі людину, яка вміє будь-яку інформацію розглядати з різних сторін.

Візьмімо стільці. Що можна дослідити про стільці? Їхню конструкцію, матеріал, виробника, зручність, способи використання, як обійтися зовсім без них. Далі ми можемо приймати якесь рішення – це елементарний прийом критичного мислення, який називається "кубування" (у кубика 6 граней).

З цієї ж позиції можна розглядати будь-яку тему чи інформацію.

Дискусія – це теж інструмент критичного мислення. В ній ми слухаємо різні точки зору.

Більш старших дітей можемо спитати: "Ти так думаєш? А я по-іншому думаю. Давай, не відмовляючись від власної позиції, пошукаємо, з чим ми згодні обоє, давайте знайдемо точки згоди".

Це інструмент, яким можна навчити дітей досягати згоди. Яким чином можна домовитися, залишаючись різними.

Спілкування – одна з ключових компетенцій. Можна сперечатися про що завгодно. Про клонування, з точки зору медичних цілей, загальнолюдських цінностей, релігійних, яких хочете.

Вміння домовлятися в тому ж самому рейтингу Світового економічного форуму стоїть дуже високо. Переговори є ключовою роботою в більшості бізнес-сфер.

Де, коли, кого навчали переговорам у вузах? Неформальна освіта цього навчає. Але це тому, що офіційна освіта цього не навчила.

Традиційно сталося так, що ми хочемо, щоб випускник багато знав. Колись була така фраза, що школа має дати основи наук. Оскільки основи розширюються з кожною хвилиною, то все більше і більше учні мають оцих основ засвоїти.

В багатьох європейських та американських школах діти навантажені не знаннями, а методами їх здобування. Тобто навичка є метою навчання, а у нас – знання є метою навчання. Накопичивши знання, багато наших випускників не знають, що з ними робити.

Але в українських школах теж з’являються ознаки навичкових курсів.

Наприклад, на уроці з "Практичного права" треба знати: Як написати заяву до органів влади? Як бути, якщо ти став свідком правопорушення або ж сам потрапив у таку ситуацію? Як бути компетентним споживачем з юридичної точки зору? І все це – дуже конкретно: що робити.

Те саме в уроках для сталого розвитку: як побудувати свою модель поведінки, яка була б орієнтована на сталий розвиток людства?

Курс "Основи критичного мислення" теж навчає навичок через оволодіння інструментами мислення, роботи з інформацією, оцінки її та прийняття обґрунтованих рішень.

ПРО СТВОРЕННЯ КУРСУ І ОСОБЛИВУ РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ

Ми одразу почали об’єднувати міжнародний досвід, при цьому він був не тільки західний. Над курсом спочатку працювало три країни: Україна, Азербайджан і Киргизстан.

В Україні до цього з 1998 року працювала програма "Читання та письмо для критичного мислення", фінансована фондом Сороса. Але коли скінчилося фінансування проекту, скінчилася і програма.

Готуючи цей курс, ми дуже багато перечитали того, що написали у всьому світі про критичне мислення.

Відтак наша міжнародна група авторів з 15 осіб почала думати, що можна було б створити спільне, аби його можна було поширювати як модель розвитку критичного мислення у різних країнах.

До чого ми прийшли? Що старшокласникам можна дати в руки набір методів, з якими вони можуть працювати з інформацією: як сприймати її, так і створювати, розуміти як дійшли до цієї думки, що допомогло до неї прийти або що заважало подумати інакше.

Наш курс "Основи критичного мислення" розроблений для старшокласників. Ми взяли 10 клас як базу, хоча деякі вчителі пробують провести цей курс у 9 класі. Але це не дуже просто.  

Зробити такий курс обов’язковим предметом просто неможливо. Адже люди навчаються в різному темпі. Пропонована програма розрахована на високий темп роботи, "сильних" учнів. Хоча у вчителя завжди є можливість варіативності викладання.

Взагалі, критичне мислення – це прийняття будь-яких рішень. Ми вирішили, що в підручнику має бути абсолютно все з реального життя.

Відтак тексти  в посібнику умовно поділяли на "теоретичні тексти" і "тексти про життя" –  про каву, харчування за групою крові, глобалізацію або найщасливіші професії у світі. І стосовно всіх цих ситуацій діти мали вчитись мислити критично.

Це був перший принциповий підхід, що це у нас предмет, орієнтований на життя сьогодні, а не "коли я стану дорослим".

Другий підхід – абсолютна інструментальність змісту.

Тобто на уроці учень має отримати 5-6 інструментів критичного мислення, які він зможе використовувати будь-коли, йдучи зі школи додому, на наступному уроці чи на перерві. 

В багатьох європейських та американських школах діти навантажені не знаннями, а методами їх здобування. Тобто навичка є метою навчання, а у нас – знання є метою навчання. Фото denisismagilov/Depositphotos

Третій підхід – зміна підходу "я вчитель, бо володію інформацією, якою не володіють учні".

Ми не сподівались, що курс можуть викладати тільки вчителі, які мають власне розвинене критичне мислення. Тому для викладачів створений методичний посібник, де описані методи організації навчальної діяльності учнів.

Не треба критично мислити стосовно методички, яка написана (сміється). Ми хотіли убезпечити учнів від некритичного мислення педагога. І тому запропонували іншу роль вчителя. Його задача тепер допомогти учням навчитися самим, а не розказувати їм "правильні істини".

У нашій моделі вчитель – організатор освітнього процесу, який здійснюють учні.

Наприклад, він запитує: "Що ви з цього приводу знаєте (на початку уроку)? Ага.  А тепер почитайте текстик, що про це думають експерти. Зрозуміли?"

– Зрозуміли.

–  Що ви тепер ви знаєте про це?

– ...

– Тепер спробуйте на іншому рівні (аналізувати, приймати рішення, ставити запитання). Вдалося? Який результат для вас цього уроку?

– Такий-от.

– Дякую, – каже вчитель.

Все.

Це способи, які описані в методичці. Насправді їх багато.

А ще в посібнику дається багато інструкцій учневі: Прочитай текст таким способом. Зроби з інформацією оце. А потім поговоріть про те, що ти зробив. Розкажи про свій досвід, що тобі вдалося, а що ні.

І таким чином ідемо ми від уроку до уроку. 

У підручнику є ще дві рубрики: "Думати – це весело" і "Думати – це серйозно". Ми весь час йшли до того, що процес думання можна зробити легким і веселим. В посібнику є багато історій, анекдотів, цитат. Вони з одного боку ілюструють основну думку уроку, а з іншого – показують, як це круто думати.

У нас в одному уроці є такі оціночні запитання. Одне з них таке: "На якому етапі уроку ви почувалися щасливим?". На уроці треба почуватися щасливим, а не тим, який під тиском вчителя, який зараз волає.

ЯК ПЕРЕКОНАТИ ВЧИТЕЛЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ НАВИЧКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Ми їм пояснюємо, що це – новий педагогічний інструмент. Цікавий і зручний. Крім того, це  набір кількох десятків прийомів, які можна використовувати де завгодно: на математиці, інформатиці, на літературі чи художній культурі.

Крім того, "Критичне мислення" актуальне в освітньому просторі. Подивіться концепцію "Нова українська  школа", там сполучення "критичне мислення" зустрічається на кожному кроці. І недаремно воно там зустрічається, оскільки це нові вимоги часу.

Світовий економічний форум ставить "Критичне мислення" у трійку основних компетентностей для молодої людини у 2020 році. У переліку є ще "вміння вирішувати проблеми", "вміння спілкуватися" – це те, що на наших уроках закладається методикою.

Оскільки курсів за вибором в принципі купа і обрати можна будь який, для вчителя важливо ще те, що цей курс повністю забезпечений методично.

Є підручник, який можна взяти в руки. Є методичка для вчителя, де описано кожен урок. Є програма, яка затверджена МОН України. Результати навчання прописано, інструмент в руки  вчителю даний. Беріть і працюйте. Це легко, це зручно, будь ласка, використовуйте.

Для вчителя важливо ще те, що цей курс повністю забезпечений методично. Фото acorn/Depositphotos

Зрозумійте, ми живемо в епоху, коли інформація стає настільки величезним чинником нашого життя, що з нею треба вміти працювати, для того щоби бути захищеним від маніпуляції.

Від них є один захист – критичне мислення. Ми даємо те, що справді дуже потрібно кожному на кожному нашому кроці, бо на нас впливає все, що завгодно: реклама, політичні гасла, білборди. З цим потрібно вміти працювати і жити.

Чи є у вас гарантія, що після вашого предмету дитина має критичне мислення? Немає гарантії. По перше, курс називається "Основи критичного мислення". Ми закладаємо основи.

Ми впевнені в тому, що наші випускники мають у користуванні інструменти, які можуть використовувати. Одні більше – інші менше. Як і в кожному шкільному предметі. Наприклад, візьміть математику. Всі її вчили 10-11 років. Як ви оцінюєте ККД математики? Ви багато її використовуєте?

ПРО ТРЕНІНГИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Підручник з основ критичного мислення вийшов у 2010 році. З тих пір ми провели багато навчальних семінарів для шкіл, які хочуть впровадити в себе цей предмет – близько 500 шкіл отримали комплекти підручників для викладання цього курсу.

Загалом через наші тренінги пройшло більше 3 тисяч вчителів. Не всі вони викладають сам курс "Основи критичного мислення", але використовують нові методики вже на своїх уроках.

Однак не всі вчителі готові до того, щоб позбутись своєї ролі гуру, і розділити відповідальність за результат на навчання з учнями. Тому ми працюємо тільки із зацікавленими вчителями.

Хоча виявилося, що їх дуже багато. Коли ми через інтернет оголошуємо про наступний тренінг, то зголошується більше, ніж може вмістити група. Хоча це просто оголошення через Facebook. Але вчителі готові вчитись цьому за свої гроші і у свій вільний час.

Зараз це працює як позагрантова програма – ми як громадська організація намагаємося поширити цю ідею.

Деякі наші експерти за власним бажанням навчають інших вчителів на курсах підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Так, наприклад, є в Харкові, Тернополі, Білій Церкві.

У нас є такі приклади, коли вчителі-ентузіасти збирають довкола себе людей, проводять якісь майстер-класи, педради і вирішують зробити критичне мисленням головною ідеєю розвитку школи.

"Критичне мислення як шкільний предмет – це унікальне явище України. Так, нема такого предмету у школах в інших країнах", каже Ігор Сущенко. Фото Rawpixel/Depositphotos


Ми готуємо вчителів на тренінгах через переживання ними самими цих методів – вони мають зрозуміти, як почуває себе учень, коли його ось так навчають.

Базовий рівень можна закласти за 8 годин тренінгу. Зазвичай методичний тренінг відбувається 14-18 годин. Це хороший тренінг, коли учасники оволодівають декількома (до 15 методів), які вони можуть на практиці застосовувати вже завтра. Плюс ми забезпечуємо методичною літературою, де ці методи описані, їхня мета, тривалість, порядок дій. Хоч бери і прямо завтра з класом все роби.

Оскільки ми працювали як громадське об'єднання, у нас є група тренерів – методисти з хорошим тренерським стажем по Україні. Таких тренерів у нас півтора десятка.

В регіонах ми можемо теж проводити такі тренінги, на замовлення якоїсь групи. І тоді або хтось з Києва їде, або ж ми залучаємо місцевих тренерів.

Що має зробити вчитель, якщо він зацікавлений оволодіти методикою?

Завжди проходять відкриті тренінги, тому треба записатись на найближчий з них. Базовий одноденний тренінг коштує 300 грн. Після цього вчитель отримує сертифікат, підручник і всі необхідні матеріали. Цей курс дає можливість використовувати методики розвитку критичного мислення на інших предметах.

Якщо людина хоче викладати саме предмет "Основи критичного мислення" як курс за вибором, то треба записатись на спеціалізований тренінг. Участь у ньому теж коштує 300 грн.

Вартість розраховується з розрахунку витрат: приміщення, канцтовари, роздаткові матеріали книжка, робота тренерів, кава печиво. Прибуток не закладається – ми неприбуткова громадська організація.

Критичне мислення як шкільний предмет – це унікальне явище України. Так, нема такого предмету у школах в інших країнах. Чому, власне, наш  посібник і програму просто вимагали перекласти англійською.  

Ці матеріали ми допомагали адаптувати до освітніх систем Азербайджану, Латвії, Узбекистану, навіть Росії. В усіх цих країнах ми працювали з їхніми авторами, навіть підготували їхніх вчителів до апробації.

Тож наша книжка є навіть латвійською, а курс критичного мислення зараз викладають під час підвищення кваліфікації вчителів.

powered by lun.ua

Головне на сайті