Керівник TED Кріс Андерсон: "Всі вдалі виступи починаються з бажання зробити аудиторії подарунок"

7425
24 лютого 2017

Уже 15 років британець Кріс Андерсон очолює некомерційну організацію TED та веде щорічну однойменну конференцію в Каліфорнії.

Випускник Оксфорду, він почав кар’єру з журналістики, згодом створив власний медіахолдинг, який видавав понад 100 спеціалізованих журналів.

Однак 1998 року Андерсон вперше побував на щорічній конференції TED – тоді ще не дуже відомій. Промови на ній стосувалася закладених в абревіатурі галузей: технологій (technology), сфери розваг (entertainment) та дизайну (design).

У книжці "Успішні виступи на TED. Рецепти найкращих спікерів", яка вийшла минулого року в українському видавництві "Наш формат", Кріс Андерсон зізнається, що знайомство з TED змінило його життя.

Раніше він уважав, що ідеї найкраще передаються на письмі, але після відвідання конференції змінив свою думку. Промови дуже різних людей на дуже різні теми надихали, дивовижним чином поєднувалися між собою, викликали справжню жагу до нових знань…

Уже 15 років британець Кріс Андерсон очолює некомерційну організацію TED

У 2001 році засновник TED Річард Вурмак вирішив продати свій бізнес. Його покупцем став некомерційний фонд Кріса Андерсона.

Наразі усього промов на сайті ted.com понад 2000. За весь час всі вони набрали близько 3,9 млрд переглядів. Це понад 3 млн переглядів на день.

Саме за керівництва Андерсона конференція розширила тематику, отримала свій влучний слоган "Ідеї, варті поширення" (Ideas worth spreading), заснувала нагороду TED Prize, рух TEDх та інші ініціативи.

TEDх – це проект, що дозволяє активістам в різних країнах організувати незалежні конференції в стилі та за ліцензією TED.

Нагадаємо, в Україні конференції TEDх відбуваються в Києві, Львові, Одесі та інших містах.

У своїй книжці, що вже стала бестселером New York Times, Андерсон розповідає про всі етапи підготовки вдалого виступу – від вибору теми і слайдів до одягу.

Він радить, з яких слів почати й якими закінчити, а ще – як позбутися страху. Це цікаве й корисне читання.

А в інтерв’ю "УП. Життя" Кріс Андерсон розповів про те, як команда TED обирає спікерів й чи будуть серед них українці, в чому небезпека популістської риторики й яким він бачить майбутнє онлайн-освіти.

Чи згодні ви з тим, що кожен може стати гарним чи принаймні непоганим оратором?

Так, практично кожна людина. Багатьом людям заважає насамперед страх. Він дуже сильний і дуже поширений, але його можна повністю подолати – з правильною допомогою. 

Можна використовувати страх як мотивацію для того, щоб добре підготуватися. Так він швидко перетвориться в корисний інструмент і навіть додасть вам енергії.

Я гадаю, багатьом людям слід спробувати виступити. Просто розповісти про те, чим вони зараз займаються – чи то для живої аудиторії, чи просто перед камерою, або щоби запостити в Youtube. Бо це насправді чудовий спосіб продемонструвати найкраще в собі й справі, якою ти займаєшся. 

Ви самі маєте великий досвід публічних виступів. Що стало вашими особистими відкриттями у мистецтві ораторства?

Спікери повинні думати про свій виступ як про нагоду поділитися дарунком – якоюсь ідеєю. Це у моїй книзі найбільша наскрізна ідея. Потрібно бути щедрим стосовно аудиторії, а не просто включити промову в свій порядок денний.

Я вважаю публічний виступ свого роду дивом. Адже завдяки йому в наш час така прекрасна й комплексна річ як ідея може передатися з однієї голови до багатьох інших усього за кілька хвилин.

Водночас, я не думаю, що варто й можна вивести одну формулу публічного виступу. Їх є багато різних. Але всі вдалі виступи починаються з бажання зробити аудиторії цей подарунок – ідею.

Кріс каже, що наскрізна ідея його книги: спікери повинні думати про свій виступ як про нагоду поділитися дарунком

До речі, про книгу. Ви очолюєте TED вже протягом 15 років. Як ви прийшли до того, що потрібно її написати?

Я хотів поділитися мудрістю найкращих спікерів світу, яких мені випало зустріти на шляху. Я все більше переконуюся в тому, що публічні виступи зараз дуже важливі. Відбувається ренесанс стародавнього мистецтва ораторства. Воно відіграє більшу роль в об’єднаному світі, ніж раніше, адже слова, сказані спікером у залі, можуть бути зняті на відео й поширені мільйонам глядачів. Раптом це стародавнє мистецтво набуло глобального масштабу.

Однак дуже важливо не просто виголошувати промови, а робити це добре. Тому я й вирішив написати про це книгу.

Звісно, багато людей запитували мене, чи напишу я її колись. У тому числі – видавців. Проте й для мене особисто це мало велике значення.

У книзі ви написали, що роль навиків публічного виступу буде зростати в майбутньому, так само, як і взагалі роль ораторського мистецтва. Чому ви так думаєте?

Окрім нових технологічних можливостей, які дозволяють поширити відео та – відповідно ідеї, у людей з’явилося до цього більше мотивації. Люди хочуть вчитися ораторству.

Раніше, аби поширити ідеї, вам треба було зробити це за допомогою письма. Однак використовуючи голос, ви маєте більше шансів переконати аудиторію в чомусь.

У теперішньому світі нам ще потрібніше говорити один з одним, ділитися найкращим, надихати один одного. Й у цьому процесі зараз кожен здатний зіграти свою роль.

Кріс Андерсон: "Раніше, аби поширити ідеї, вам треба було зробити це за допомогою письма. Однак використовуючи голос, ви маєте більше шансів переконати аудиторію в чомусь"

Всім поціновувачам TED, я гадаю, цікаво, як організатори вибирають спікерів на конференції. Якими є критерії відбору?

– Критерій насправді один – це знайти ідеї, варті поширення (слоган TED, – ред.).

Зазвичай ми насамперед шукаємо когось, хто робить щось визначне, про що раніше ще не розповідалося в такій формі.

Але по суті це може бути що-завгодно. У нас є команда кураторів, яка дуже зросла за останні роки. Зараз у штаті TED працює понад 150 людей. Ми намагаємося знайти найкращих спікерів для платформи й отримуємо, мабуть, близько 20 тисяч пропозицій щодо спікерів щорічно, які лишають глядачі на нашому сайті. Наші TEDx-організації є по всьому світу. Ми завжди переглядаємо, хто там виступає.

Але немає жодного визначеного алгоритму пошуку спікерів. Це не рішення суддів, а просто пошук людьми беззаперечно гарних ідей в цей конкретний момент.

Досі на щорічній конференції TED не було спікерів з України. Лише іноземці розповідали про ситуацію в нашій країні (зокрема британський фотограф Анастасія Тейлор-Лінд у своїй промові розповіла про портрети жінок та чоловіків, зроблені під час Євромайдану, – ред.). Чи були якісь претенденти з нашої країни та чи плануються виступи українців у майбутньому?

– Я впевнений, що серед тисяч заявок були й від українців. Але, обираючи, ми не намагаємося дотримуватися балансу по країнам.

Наші відео озвучуються по всьому світу, тому ми прагнемо аби відео на платформі були доступні максимальною кількістю мов, окрім англійської.

Я знаю, що відбувається кілька TEDx подій у різних містах України. Промови звідти точно є в Youtube, мої колеги їх відслідковують.

На цей момент це все. Але ми будемо раді в майбутньому запросити людей з України. Неважливо, чи виступатимуть вони англійською, чи іншою мовою.

Кріс Андерсон каже, що TED буде радий у майбутньому запросити людей з України

Які теми чи сфери знань TED варто додати до свого переліку чи розширити?

– Зараз у світі відбуваються великі дебати щодо доволі базових питань – таких як майбутнє демократії чи капіталізму, тривають пошуки самих себе.

Вивчається глобалізація, ідею якої за останній рік активно очорнювали. Досліджується, чи можна це питання врятувати. Люди прагнуть з’ясувати, як об'єднаний світ може працювати. Адже це не обов'язково повинен бути світ, яким володіє глобальна еліта, від нього мають отримувати блага й звичайні люди.

Я думаю, що ще однією великою темою є майбутнє роботи. Технології розвиваються з неймовірною швидкістю й це призводить до зникнення деяких професій. Постає питання, що ми можемо робити натомість. Людям потрібно ефективно підготуватися до світу, де певна робота буде делегована технологіям.

Це актуальні для всього світу теми, але ми прагнемо також розповідати про ідеї, важливі на місцях. TED хоче мати більше промов від кожної громади в цілому світі, адже ми саме зараз стаємо насправді глобальною платформою.

Лідери думок і медіа останніми часом говорять про бум такого стилю риторики як популізм в усьому світі. Чи погоджуєтеся ви з тим, що це справді відбувається? І чи становить популізм певну небезпеку?

– Кожен спікер, що говорить невимушено, намагається бути популістом. Хоче переконати аудиторію, захопити її.

Якщо ж говорити про те, що сталося в Америці…Це правда, що Дональд Трамп ефективно використав одне з правил публічних виступів – починай там, де знаходиться зараз твоя аудиторія. Він відчув рівень розгніваності в деяких частинах Америки і максимально використав це. Звернувся до аудиторії простою мовою, яка резонувала з нею.

Популізм небезпечний тоді, коли риторика використовується задля збурення гніву чи аби віддалити людей від правди та фактів. Такі дії є дуже згубними. Тож цей стиль може бути небезпечним й водночас вигідним інструментом. Це безперечно.

Така тенденція спонукає кожного покращити якість своєї риторики. Бо промови з використанням цього інструменту можуть надихати в тому числі стати кращими версіями себе самих.

Що може стати ліками проти "небезпечного популізму"?

– Здоровий глузд, зв’язки між людьми, взаєморозуміння, співпереживання.

Всім людям потрібно почати з розуміння страху та гніву, який охопив людей у деяких частинах світу. Але ці почуття треба спрямувати в іншому напрямку. Вам не треба просто посилити їх, ви можете знайти спосіб реструктурувати їх і показати, що існують й інші можливі реакції.

Як тільки хтось переконаний, що ти на іншій стороні, він закривається, не слухає і у тебе просто немає шансів у чомусь його переконати.

Зараз час, коли люди розділені й придивляються одне до одного. Проте нам потрібно зробити спробу знайти спільну мову.

"Зараз час, коли люди розділені й придивляються одне до одного. Проте нам потрібно зробити спробу знайти спільну мову", – Кріс Андерсон

У книзі ви розповідаєте, що TED зіграв важливу роль в становленні онлайн-освіти, коли почав викладати промови для безкоштовного перегляду онлайн.

Згодом ваша організація запустила окремий напрямок роботи – TED Ed, в рамках якого створюються навчальні відеоуроки.

А яким є ваше бачення перспектив онлайн-освіти? Чи зможе вона колись замінити традиційний формат?

– Становлення онлайн-освіти мене дуже надихає. У майбутньому, в яке ми входимо, знання є доступним і безкоштовним – варто лиш зробити кілька кліків. Те, що ми зробили, це більше ніж знання. Це правильні мрії та постаті, які дають можливість цим мріям реалізуватися.

Я гадаю, роль онлайн-освіти – це зокрема й про те, яке майбутнє здається людям натхненним. Просто роби все можливе, будь допитливим до знань в різних сферах.

Чому історія важлива?

Як певне явище можна неочікувано й по-новому пояснити з точки зору хімії?

Ви не можете запхати знання в мозок. Просто не можете. Ви можете притягти їх туди за допомогою допитливості. Саме на цьому має робити акцент освіта. Тоді діти всотуватимуть знання – це закладено в нас, як в представників роду homo sapiens.

Стара ж модель освіти індустріального часу, яка полягає в присутності дітей в шкільній аудиторії та вчителя, який намагається вбити їм в голови одні й ті самі істини, а ще – дисципліні… Я не думаю, що в майбутньому вона буде існувати. Навряд вчителі виконуватимуть усі ті ж ролі, що й зараз. Вони ж одночасно інструктори, тренери й чирлідери. Інструктори вже точно мають бути онлайн.

Що ви вважаєте найбільшим досягнення TED на цей момент?

– Оце так питання! Я думаю, це те, що в шаленій та складній круговерті конкуруючих медіа, відеоплатформ та соцмереж, цього бліцкригу божевілля, яке відволікає і в якому так складно орієнтуватися, у людей досі є великий інтерес до серйозних знань. Вони хочуть вчитися й надихатися. І це дуже допомагає в нашій справі.

Ми знайшли спосіб презентувати серйозну інформацію шляхом, який може конкурувати на ринку.

Я також неймовірно вражений TEDx – цим величезним всесвітнім рухом. Це ж 3500 подій на рік! Їх організовують часом доволі ідеалістичні та доволі юні люди, які хочуть жити, ділячись ідеями, й люблять демонструвати усе різноманіття, збираючись разом. Це надзвичайно обнадійливий знак щодо майбутнього нашого світу.

Я знаю, що TED отримує величезну кількість відгуків про свої проекти. Що вас найбільше вразило та зворушило з усього фідбеку?

– Це історії людей, які послухали промови й вирішили щось зробити.

Це звичайні люди, які пішли з роботи чи розпочали займатися новою справою, бо надихнулися котроюсь з промов, можливостями, які вона й більшість промов відкриває.

Якось на книжковому ярмарку я зустрів жінку, здається, з Шрі-Ланки. Вона показала мені свого листа до Єльського університету, в якому йшлося про те, як вона прагне допомагати світу рухатися вперед. На вступ до вишу її надихнула одна з наших промов. Це був справді красномовний лист та дуже зворушливий. І хоч вона не отримала стипендії, вона почала діяти.

Ми з нашою командою тиждень були в Африці – Найробі та Нігерії. Деякі люди звідти казали нам, що коли їх щось засмучує, вони вмикають промови TED, бо це повертає їм надію в людство.

Є люди, які слухають TED щодня, коли гуляють чи займаються спортом. Це стає чимось на кшталт якоря в їхньому житті. Чути таке надзвичайно приємно.

Знаю, що це для вас складно, але назвіть, будь ласка, 5-7 промов TED, які б ви порадили подивитися людині, яка досі не знайома з проектом.

– Ми всі так чи інакше хочемо бути щасливими, то я б порадив придивитися до промов на ці теми. Просто впишіть "щастя" в поле для пошуку і знайдете багато промов, де цю тему подано під дуже різними кутами.

Серед них чимало дуже хороших, зокрема це виступ Дена Гілберта.

Одна з наших класичних промов – авторства Баррі Шварца, який розповідає про парадокс вибору.

А ще є прекрасна Брене Браун і її промова "Сила вразливості", про яку багато людей залишили відгуки.

Я також пораджу дуже смішну й хорошу промову про прокрастинацію Тіма Урбана.

Неодмінно подивіться виступ Ганса Рослінга, де він наводить статистичні дані. Він став нашим другом й досяг справді глобальних результатів у своїй справі, двічі виступивши на TED. Завдяки його графікам ви також можете змінити свій погляд на світ.

Ну і, звичайно, у нас є багато особистих історій. Наприклад, виступ Далії Могахед про життя мусульманки в Америці. Історії на кшталт цієї – дуже сильні.

Катерина Толокольнікова, спеціально для "УП.Життя"

powered by lun.ua

Головне на сайті