Красногорівка: скільки коштує комуналка на передовій

19549
27 березня 2017

Якщо ви приїдете в Красногорівку і підніметеся на дах розбитої 9-поверхівки, що на Східному, то побачите околиці Донецька, житлові будинки, шахту Трудовську.

Мікрорайон Східний, вулиці Східна та Сонячна найбільше потерпають від обстрілів, а там якраз багатоповерхова забудова.

Приватний сектор з іншого боку. Там тихіше. Туди, по можливості, стараються перебратися мешканці розбитих багатоповерхівок.

Мікрорайон Східний, вулиці Східна та Сонячна найбільше потерпають від обстрілів, а там якраз багатоповерхова забудова

І не тільки через обстріли. У місті від 2014-го року немає газу, а відтак і опалення.

Є проблеми з подачею води на верхні поверхи.

Є будинки, в яких порвало каналізацію – де від морозів, де від прильотів.

А власний будинок – це пічка, колодязь і вигоди бодай у дворі.

Гуляючи по Східному (так називається мікрорайон Красногорівки – авт.), то тут, то там бачиш "літні кухні" – насправді, це нагадування не про літо, а про пізню осінь 2014-го – зиму початку 2015 року, коли тут тижнями навіть світла не було, останнього з благ цивілізації.

Тоді на таких кухнях готували їсти всім двором. Часто з довоєнних запасів і закруток – це в ті дні, коли до міста через обстріли не було підвозу продуктів.

"Літні кухні" – це нагадування про пізню осінь 2014-го – зиму початку 2015 року, коли тут тижнями навіть світла не було. Червона халабуда – душ

У нас до війни тут була нормальна цивілізація! – говорила мені одна жінка. – У нас навіть АТБ був…

Розстріляний магазин якраз тут неподалік.

Розстріляний супермаркет у Красногорівці

Порівняно з першою воєнною зимою ситуація в місті краща – є світло. Є вода. Бодай технічна. Працюють магазини – не АТБ, але маленькі.

На дверях деяких з них написи "Працює термінал, є поповнення телефону".

Працюють маленькі магазини. На дверях деяких написи "Працює термінал, є поповнення телефону"

Сонячна, 7 – один з найрозбитіших будинків у місті. Сюди влітку 2016-го снаряд влетів у третій поверх, пробив другий, перший і упав у підвал, зруйнувавши не тільки перекриття, а й усі уявлення про правила безпеки, вироблені цією війною.

Слава богу, в той день у підвалі ніхто не переховувався.

Після тих подій я була в квартирі на 4-му поверсі, яка ніби пташине гніздо зависла неушкодженою над воронкою глибиною в три поверхи.

Сонячна, 7 – один з найрозбитіших будинків у місті. Жительки Олена Миколаївна (ліворуч) та Алла Вікторівна (праворуч)

У нас в перший рік війни місяців 16 не вивозили сміття. Я тоді написала у Київ, Київ переслав мою скаргу в Краматорськ, а звідти мені написали довгого листа, скільки Красногорівка винна за вивезення сміття. В той час у нас по будинку гатили з мінометів, а по вулиці отакі щурі ганяли, – розповідає Алла Вікторівна.

Аллі 57 років. До війни була бухгалтеркою – вела кількох ФОПів та юросіб, зараз живе у підвалі свого під’їзду і сподівається, що з червня їй нарахують пенсію.

Нам квартплату нараховують регулярно, ніби й нема війни. За світло платимо по квитанціях. Слава богу, місцеве керівництво відстояло наше під’їзне освітлення. Це плюс. Бо як тут летить звідусіль і люди несуться в підвал, то хоч бачать, куди бігти, – каже Алла.

Сама вона не бігає по сходах, обладнала собі, як каже, "закуток" у підвалі.

Ходити мені на 4-й поверх нема сенсу, бо коли вони луплять з Петрівки (Петрівка – Петрівський район Донецька, вони – це "ДНР", – авт.), то летить якраз у наші верхні поверхи. А почати стріляти можуть в будь-який момент – учора о 5-й вечора як почали і до 6-ї ранку, – розповідає Алла.

Алла Вікторівна обладнала собі "закуток" у підвалі

У її сусідів по під’їзду – буржуйка, а в неї в підвалі електрообігрівач.

Третій під’їзд – той, у якому живе Алла, єдиний на Сонячній, 7, де ще є вода і працює каналізація.

Олена живе у 2-му, в неї 1-кімнатна квартира без вікон, каналізації і води.

Після чергового обстрілу, а саме 4 грудня, рухнула труба каналізації. Тепер я з відрами виходжу в поле. Якось вийшла, а тут почався обстріл, я так з відрами і присіла, – розповідає Олена Миколаївна.

Що, АГС накрило? – цікавиться Алла.

Брехати не буду, не АГС, а кулемет, – відповідає сусідці Олена.

У квартирі Олени Миколаївни немає каналізації, тепер вона з відрами ходить в поле

Олена гріється від електрообігрівача. Взимку в неї було 5-6 градусів у кімнаті, а в кухні – мінус. Каже, що з жахом чекає рахунок за світло за лютий, бо обігрівач не вимикала ні на секунду – у неї ж вікон нема.

Фанера? – запитую я.

Та ви що! – каже вона. – Фанера – це для мене розкіш, у мене ж 1600 грн пенсія. Для мене чималі витрати навіть забити вікно плівкою. А плівка ще й псується від часу, та ще й лопається при обстрілах, – скаржиться вона.

Алла на зиму кидала сіль в унітаз, щоб він не замерз. Тут всі знають, що як не хочеш, щоб від морозу порвало унітаз, то треба кинути сіль.

Якщо будинок на передовій, то, мені здається, не треба нараховувати хоч квартплату. Нам говорять: метри коштують копійки. Але ж і копійки треба десь взяти, – каже Алла.

Влітку 2016-го року в будинок за адресою Сонячна, 7 влетів снаряд, який розгромив третій поверх, пробив другий, перший і упав у підвал

Я запитую в місцевому ЖЕКу про квартплату.

Валентина Михайлівна Нікітіна, керівник комунального підприємства "Віта", яке обслуговує усі багатоповерхівки Красногорівки, пояснює: "Якщо пряме попадання, то тоді ми разом з ВЦА складаємо акт і не нараховуємо на таку квартиру утримання житла. А якщо просто вікна розбито – рахуємо по повному  тарифу".

…А ще жінки на Сонячній мені розповідають про телевізор. Що досі немає українського телебачення. Навіть радіо. У тому будинку, де на кілька днів зупинялася я, на ефірну антену показували Росія1, НТВ, "Новоросія" та "Оплот". Іноді, як мені казали, можна піймати 5-й канал. Але я не бачила.

В якийсь момент розмови Алла не витримує:

Якщо наші не можуть вишку поставити, так хай хоч ту зіб’ють нах*р, – каже вона різко.

Коли третій рік живеш на війні, слів уже не добираєш.

А Олена пояснює – таких, як вони, проукраїнських, тут чотири людини, решта, як кажуть жінки, "задурені телевізором":

– У спину нам говорять, що ми зрадники, проплачені, що не любимо донецький край...

А це, на додачу до щоденних обстрілів, проблем з водою, газом, каналізацією, опаленням, плівкою для вікон ще більше утруднює життя людей, чий будинок став передовою.

У цьому будинку на Сонячній, 7 лише у одному під’їзді ще є вода і працює каналізація

ГАЗ: НЕМА І НЕ БУДЕ

З газом у нас все просто, – каже заступник коменданта Красногорівки Роман Коржов.

"Просто" означає те, що газу в місті немає від початку бойових дій у 2014 році – тоді перебили магістральну трубу наземного газопроводу.

Можна було би сказати, що газ – проблема №1 для Красногорівки, але проблема №1 тут війна.

"Немає газу" – автоматично означає, що місто не тільки без опалення, а й без роботи: Красногорівський завод вогнеупорних конструкцій, що є основним для міста, без газу не може повноцінно відновити роботу.

"Червоний Хрест" газові труби місту надав, їх закопали паралельно до наземних конструкцій, але розподільча станція перебуває фактично на лінії вогню – десь посередині між лініями оборони.

Щоб вона працювала, там треба спочатку провести роботи з підключення – це десь тиждень припинення вогню. Але проблема навіть не в цьому. Далі там має постійно перебувати бригада. От я не знаю таких самогубців, які готові сидіти під обстрілами на газовому балоні! – каже Коржов.

Його висновок реалістичний і категоричний: газу нема і не буде.

Роман Коржов, заступник коменданта Красногорівки: "З газом у нас все просто – його немає"

ОПАЛЕННЯ: МІСТО ПОЗА ЗОНОЮ ТЕПЛА

Газ тягне за собою проблему обігріву.

Під час перебування у Красногорівці я чула різні висловлювання про тепло:

Ми живемо у приватному будинку. Перед війною хотіли розібрати піч, слава богу, що не встигли…

Я поставила буржуйку. Хата тхне горілим, одяг, волосся, зате тепло…

Мені чоловік каже: давай поставимо нормальні труби на буржуйку, чавунні. А я проти – вони важкі. Їх ні зняти, ні почистити. А чистити труби треба раз на місяць. Цю я можу сама зняти і вичистити, а коли вона прогорить – заміню…

Ціна дров 350 грн за кубометр. Але часто дрова завозить церква. Ось у дворі їх роздають безкоштовно. Щоправда, ці дрова неколоті. Рубати доводиться прямо у дворі.

Ось жінка намагається нарубати гілочок на розтопку.

Дрова у дворі іноді роздають безкоштовно. Вони неколоті, тож доводиться рубати прямо на подвір'ї
Жінка намагається нарубати гілочок на розтопку

Попри те, що в кабінеті коменданта Красногорівки теж стоїть буржуйка, Коржов каже, що їх не любить.

У кабінеті коменданта Красногорівки теж стоїть буржуйка, Коржов каже, що їх не любить

За його словами, буржуйки – не вихід, а тимчасове рішення, небезпечне і шкідливе для здоров’я.

На дрова випиляли лісопосадку, потроху пиляють місто, – каже Роман. – Протипожежної безпеки взагалі нема.

Коржов розповідає мені про те, що в місті за зиму було дві пожежі, і показує акти, складені на нелегальних пильщиків.

Тут буде великий штраф, тому що людина випилювала не сухостій, а живі дерева у лісопосадці. Тут же степ. Ці дерева захищають місто від буревію, – коментує документ Коржов.

Акти, складені на нелегальних пильщиків

У місті мені розповідали чутки про те, що за зиму 11 людей замерзло від холоду. Проте у ВЦА роз’яснюють: про смерті від замерзання їм відомо під час першої зими – 2014-2015 років. Тоді ще ВЦА не було, міськрада і мер втекли, у місті було безвладдя.

За нашого перебування такого не було, – запевняє Ігор Робочий, заступник коменданта.

Одне з досягнень ВЦА – відкриття дитячого садка "Червона Шапочка". Поки він працює на скорочений робочий день з 9 до 13, і туди ходять діти з усього міста.

У садку Робочий з Коржовим встановили котел.

Дорого вийшло?

Дорого, – жартує Ігор. – Аж кишенькові гроші депутата.

Він називає цифру 2 млн 300 тис. грн за рахунок субвенції обласного бюджету.

Ігор Робочий – заступник коменданта Красногорівки

Це вартість усього об’єкту – разом із заміною батарей та монтажем котельні. Якби це робили не ми, а правильний чиновник, то все діло обійшлося б, гадаю, мільйонів у 30, – каже він.

Коржов з Робочим жаліють – хотіли зробити два садки, а встигли лише один. Наприкінці року невикористану частину субвенції забрали, але обіцяли повернути.

Вони довго мені розповідають про те, що коли відкриють другий садок, "Золоту рибку", то розвантажать 5-ту школу, де зараз навчаються усі п’ять шкіл міста.

Планують, що у садку займатимуться молодші школярі – там же всі умови, і поспати можна вдень, і кухня є. Також туди хочуть перевести гуртки дитячої творчості, а ще зробити дитячу кімнату, як в торговельних центрах у нормальних містах. Тих, де немає війни.

СМІТТЯ: ПРОБЛЕМА НА ПОТІМ

Сміття в Красногорівці вивозить окреме підприємство "Донспецмаш". Везуть за місто, на звалище, яке називається тимчасовим, тому що неузаконене. Звалище переповнене. Іншого полігона для сміття тут немає.

Кучугури відходів, які утворилися за ті 16 місяців, про які розповідала Алла з Сонячної, за словами Ігоря Робочого, розгрібали півроку.

Зараз місто прибирають, але є багато захаращених ділянок. Щоб залучити людей до наведення ладу, ВЦА запровадила систему ваучерів: поприбирав певну ділянку – отримай продуктовий талон, який можеш отоварити в магазині.

А ще Ігор каже, що у місті велика проблема з псами.

Їх багато, у них формується зграйний інстинкт, вони діють організовано, – розповідає Ігор і каже: торік було багато покусаних.

Військовим стріляти псів шкода, а стерилізувати – у міста немає грошей.

У Красногорівці велика проблема з псами, їх багато і у них формується зграйний інстинкт

ВОДА І КАНАЛІЗАЦІЯ

З водою в місті ситуація така: до війни вода була по годинах – кілька годин зранку, кілька – увечері. Це було пов’язано з тим, що бракувало напору.

Коли почалася війна, то води у місті не стало ніякої.

Зараз вода у місті цілодобово. Це стало можливо завдяки тому, що зуміли врізатися в іншу ділянку водогону – ту, що йде на Маріуполь, а не на Донецьк. Там напір кращий.

Андрій Шапочка, директор місцевої електропідстанції, розповідав, що частину труб, яких так бракувало, щоб зробити врізку, він знайшов прямо на лінії розмежування – якось пішов шукати, де перебило лінію під час обстрілу, і побачив дорогоцінні труби.

Директор місцевої електропідстанції Андрій Шапочка розповідав, що частину труб він знайшов прямо на лінії розмежування

Треба розуміти, що вода у Красногорівці – технічна, бо красногорівський водогін старий, аж ветхий.

Це не водогін – це норки від водогону, і вода зараз біжить по цих норках, – образно описує ситуацію Ігор Робочий.

Як розповідає Валентина Нікітіна, керівник КП "Віта", втрати води по місту – 70%.

– Ми отримали 200 тис. кубів, з них реалізували тільки 40 тис. кубів, – зазирає в папери Валентина Михайлівна. 

Щодо каналізації, то очисні споруди розбито повністю – всі стоки ідуть у річку.

У нас є каналізаційна насосна, але свою функцію вона не виконує. Там у нас засувка погано тримає, тому ми її періодично чистимо і теж скидаємо ці стоки в річку. ВЦА готує зараз документацію, з Дніпра приїжджали проектувальники, будуть проектувати очисні споруди спільні для Красногорівки і Мар’їнки, але коли це буде – чекаємо, – розповідає Валентина Михайлівна.

Питна вода у місто завозиться в окремих ємностях – я такі бачила у ВЦА, школах та магазинах.

Але моя знайома родина з Красногорівки п’є воду просто з-під крану.

Це небажано, звісно, але отруєнь через воду у місті не було, – каже Валентина Михайлівна.

З водою є ще одна проблема. У багатьох "висотках" (красногорівські висотки – це в основному 5-поверхівки – авт.) пошкоджено труби в будинках, тому води в самому домі немає, але на вулицю біля під’їзду виведено кран.

Обраховують цю воду як за вуличну колонку, тобто за нижчим тарифом.

Вулиця Радянська (на табличках – Совєтська), зліва біля під’їзду виведено кран для води, у вікні 2-го поверху – димар буржуйки

Валентина Михайлівна розповідає, що комунальники мають багато клопотів: труби гнилі, стояки треба міняти, за зиму було багато замерзлих стояків, які ще й доводилося відігрівати.

Якщо 1, 2 поверхи не живуть, а 3,4 живуть, то ясно, що перші поверхи перемерзають, подача води не йде, труби треба відігрівати. Ми робили все, що могли, але є багато будинків, де труби порвало, – каже Нікітіна.

Грошей на заміну труб у комунального підприємства немає, немає їх і у міста. Тому тут запропонували мешканцям такий варіант: замінити труби у підвалах за свій рахунок, принести чеки і тоді ці гроші буде враховано в оплату за утримання житла.

Це не обов’язково труби, які "порвало" через морози чи через обстріли. Часто ідеться про зношені труби, – пояснює ситуацію Валентина Михайлівна.

Поміняли, приміром, на Сонячній, 3 – принесли у "Віту" чеки на 4,5 тисячі; Радянська, 1 – замінили 85 метрів труб на 7,8 тис. грн. Сонячна, 4 – замінили труб на 3,5 тис., а Чайковського, 36 – на 7 тис. грн.

Мої співрозмовниці з Сонячної, 7 Алла та Олена казали, що обдзвонювали сусідів, які повиїжджали, і намагалися їх умовити скинутися на труби.

Хтось сказав, що немає грошей, хтось, що буде це робити, коли повернеться, а хтось сказав, що ЖКО це і так має робити безкоштовно... Ніхто не погодився здати гроші. Бо вони ж тут не живуть, – нарікає Олена.

Ще й вислухали, що нех*р там сидіти, а як сидите – то не тявкайте. А куди мені? Мені 57 років – ні роботи, ні пенсії. І ніхто ніде мене не чекає, – каже Алла.

Попри таку ситуацію з водою, Андрій Шапочка, який крім того, що директор електропідстанції, ще й опікується у місті дитячим спортом, мріє на літо запустити відкритий басейн у міському парку, який не працював понад 20 років.

Іра Муравчик, якій 16 років і яка все життя прожила в Красногорівці, каже, що не пам’ятає, щоб там колись була вода. 

Зараз басейн виглядає так:

Відкритий басейн у міському парку, який не працював понад 20 років

Але на старих чорно-білих фото басейн був інакшим:

Андрій Шапочка мріє на літо запустити відкритий басейн 

Андрій Шапочка впевнений, що встигне до кінця квітня очистити дно. А потім запустить електродвигун – качати воду. Причому не з водогону, а з автономної свердловини.

Треба встигнути до кінця квітня, – пояснює він. – Бо двигун у нас не дуже потужний, качати буде повільно – якраз за травень і накачає…

ВІЙНА ЗА СВІТЛО

Нам ДТЕК приїхало відключати світло, але ми не дали, – розповідає Роман Коржов.

Він зв’язався зі мною ще перед новим роком, коли загострилася ситуація з боргами.

Тоді конфлікт вдалося залагодити: військові з Красногорівської ВЦА кажуть, що довелося побряцати зброєю, у ДТЕК конкретно ті обставини не згадали, але загалом говорять про те, що є "недопуски на об’єкти".

Ми зобов’язані надсилати повідомлення про оплату і санкції, ми ж не можемо займатися безоплатною подачею електроенергії. Але на всі наші попередження Ліванчук (Олег Петрович Ліванчук – комендант Красногорівки) нам казав: буде недопуск, ніхто не підійде, – пояснює мені керівник Мар’їнського центру обслуговування клієнтів компанії ДТЕК Тетяна Маркова.

Керівник Мар’їнського КОЦ компанії ДТЕК Тетяна Маркова: "Ми ж не можемо займатися безоплатною подачею електроенергії"

А що таке недопуск? – цікавлюся я.

Микола Волошин, керівник Мар’їнської РЕС, яка обслуговує і Мар’їнку, і Красногорівку, що таке недопуск випробував на собі.

Ми, приміром, приїхали відключати, а мешканець з сокирою вийшов або військові з автоматами… У нас на цей випадок чіткі інструкції: у конфліктні ситуації не вступати, безпека наших працівників понад усе, – каже Волошин.

У ВЦА Роман Коржов та Ігор Робочий грудневу та інші аналогічні ситуації особливо не коментують. Робочий, погладжуючи кобуру, говорить, що не допустить, щоб родини з дітьми за копійчані борги відключали від світла, та ще й узимку. Ось і весь коментар.

Від якогось часу, розповідає Маркова, списки приватних абонентів Красногорівки, вона особисто надсилає комендантові, Олегу Петровичу. Тоді він переглядає і каже: тут ніхто не живе – можна відключити, а отут обіцяють до кінця місяця розрахуватися.

Нам ВЦА дуже помагає працювати з абонентами, – говорить Маркова.

Микола Волошин у приватній розмові говорить про місто з великим співчуттям: "Там жахлива ситуація! Люди втратили роботу, в них немає грошей, місто обстрілюється ледь не щодня, ну куди їм ще світло вимкнути?"

Сам Волошин з Мар’їнки, про обстріли знає не з чуток. Зараз переїхав у Курахово, бо в Мар’їнці так само гучно, як і в Красногорівці.

Волошин – з Мар’їнки та про обстріли знає не з чуток. Зараз переїхав у Курахово

Зараз красногорівці отримують зимові рахунки за електрику.

Ми чудово розуміємо, що Красногорівка – це електрообігрів. За зиму накопичується величезна сума, люди приїжджають до нас, щоб розбити виплату на 2-3 місяці, – співчутливо говорить Тетяна Маркова.

За словами Волошина, по технічній частині у Красногорівці зі світлом все ок. Проблема була на початку війни. Тоді східна сторона – тобто ті самі багатоповерхівки – отримувала електроенергію з непідконтрольної території. Близько місяця місто сиділо геть без світла. Були і тривалі відключення.

Як пояснив Микола Миколайович, 110-ки (лінії Смолянка – 1, Смолянка – 2) йшли на Донецьк, а від них була відпайка на Красногорівку. Місце відпайки опинилося на непідконтрольній території, 110-ка постійно обстрілювалася. У 2016 році обленерго "зрізало кут", тобто перенесло місце відпайки углиб нашої території.

Тепер з подачею напруги ситуація нормальна, а локальні пошкодження стараємося ліквідовувати швидко, – розповідає Волошин.

Поки ми їдемо на машині РЕС, він з майстрами розповідають мені історії про те, як їхня машина наїхала на міну і сміються: ніхто не постраждав.

В машині РЕС майстри мені розповідають про те, як їхня машина наїхала на міну і сміються: ніхто не постраждав

Ледь не кожен день наші бригади їздять лагодити ТП і лінії. Як споживачі не розуміють, що нам потрібні гроші, хоча б на те, щоб ці лінії лагодити! – говорить Тетяна Маркова.

Проте боржниками ДТЕК є не тільки приватні користувачі, а й комунальне підприємство "Віта", те саме, яке обслуговує красногорівські багатоповерхівки.

Як пояснює Маркова, у компанії з ними дві угоди.

Перша – це під’їзне освітлення 81 точка. Раніше були котельні та насосні очисні, але їх було відключено ще до війни.

Друга угода – гуртожитки, там теж спільний лічильник.

Проте більша частина боргу – під’їзди.

Як пояснюють електрики: є два типи нарахувань – по лічильнику, і по потужності. По потужності – це означає, що за них нараховується по середньому за місяць.

Коли почалися бойові дії, то половину цих ламп, що по потужності, ніхто й не вмикав. Обстріли, всі по підвалах, усі бояться… Але ж на них угоду підписано? Підписано. А отже, на них нараховується. Треба було місцевій влади робити акт обстеження, і ми б їх повідрізали. Але тривалий період було не до цього, – визнає Волошин.

У Красногорівській ВЦА підтверджують, що готові платити борги.

Роман Коржов говорить про те, що вони неодноразово писали листи і просили відключити частину під’їздів, де ніхто не живе.

Акт, про який говорить ДТЕК, в процесі узгодження. Але проблема попередніх нарахувань залишається.

Ми ж не відмовляємося платити за спожите, але не за нараховане, – обурюється Коржов.

Акт інвентаризації під’їздів теж зроблять, хоча і в цьому питанні позицію ДТЕК вважають такою, що суперечить здоровому глузду.

А давайте підійдемо до питання з точки зору підприємця. От я кудись постачаю продукти – мені за них не платять і вони кудись зникають. Я що, буду і далі постачати? Чи буду розбиратися, де проблема? Просто ДТЕК зайняло позицію, що вони цар і бог, – каже Роман Коржов.

Вихід у ВЦА пропонують такий: створити нове КП "Міський стіл єдиного замовника". Для міста це реальна можливість відповідати за спожите, а не успадковане від попередньої місцевої влади.

Нове КП працюватиме, а з боргом будемо розбиратися. Але в ДТЕК не хочуть підписувати угоду з новим підприємством, – пояснює Коржов.

На 01.01.2017 року загальний борг КП "Віта" становить 38 млн грн. Це електроенергія, газ, вода, штрафні нарахування, нарахування на зарплату, пенсійний фонд.

Як  висловлюється Валентина Нікітіна, цей борг почав збиратися ще за царя Панька, тобто до війни. На 1 травня 2014 року він становив 32 210 тис. грн.

Заборгованість КП "Віта" на 01.03. 2017

Проте, як віддавати борги, у Красногорівській ВЦА не знають: бюджет міста було розраховано з урахуванням податку на землю, але цей податок в зоні АТО скасували.

Ми сподівалися зібрати з урахуванням земельного податку 5,6 млн грн. Це мінімальний бюджет, який нам було потрібно для виживання. А тепер ми прогнозовано зберемо 1,9 млн грн. Це не вистачить навіть людям на зарплату. Тому як гасити борги, коли немає надходжень, я не знаю, – говорить Роман Коржов.

А ще красногорівські військові коменданти мріють зруйнувати монополію ДТЕК бодай в окремо взятому місті.

Вони встановили по місту 40 ліхтарів на сонячних батареях, вилучивши вуличне освітлення з угод з ДТЕК. 40 ліхтарів – це дуже мало, але поки це все: у міському бюджет прифронтової Красногорівки грошей немає від слова "взагалі".

Леся Ганжа, для "УП. Життя"

P.S. Олена з Сонячної передзвонила і сказала, що вона наполягає, щоб у її коментар я неодмінно дописала фразу: "Поки по нас стріляє ненависна "ДНР", ми розуміємо, що нічого не виправиться – ні з водою, ні х каналізацією, ні з чим". Я пообіцяла, що неодмінно допишу.

Репортаж підготовлено в рамках проекту, що здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.

powered by lun.ua

Головне на сайті