Проїзд, їдальня та е-щоденник: що дає школярам "Картка учня"

4151
5 квітня 2017

Більше шести місяців у одному з ліцеїв у Києві працює новий проект "Картка учня".

Сервіс має дуже насичений функціонал – від проходу до школи через турнікет до персонального кабінету із електронним щоденником.

Поки доступна лише частина цих можливостей, але у майбутньому в електронний формат хочуть перевести навіть бібліотеку учнів.

"Українська правда. Життя" вирішила дізнатися навіщо це школі, батькам та дітям.

СТАТИСТИКА ПО ДИТИНІ В РЕЖИМІ ОНЛАЙН

На вході столичного ліцею інформаційних технологій №79 турнікети стоять вже 14 років. Проте лише із 1 вересня 2016 року систему пропуску тут змінили на карткову.

Після того, як дитина зайшла чи вийшла зі школи, у її персональному кабінеті з’являється інформація про час. Батьки завжди можуть це побачити та відстежити переміщення дитини, якщо вона раптом загубилась.

"Ми були першою школою в Україні, де встановили систему відеоконтролю та контролю доступу до школи. Тож, у нас питання, якщо діти забувають картки, вирішене. Буває, картки не спрацьовують, ми їх замінюємо", – розповідає директор Ганна Ломаковська.

У столичному ліцеї інформаційних технологій №79 вже півроку працює "Картка учня"

Ініціатором "Картки учня" був департамент освіти Київської міськдержадміністрації. Там хотіли отримати уніфікований інструмент, аби вести облік пільгових проїздів школярів та пільгового харчування в їдальні.

Саме з такою пропозицією чиновники і звернулись до розробників програмного забезпечення – IT-компанії "Універсальні інформаційні технології" (УнІТ). Також проект втілювали спеціалісти "Ощадбанку" та MasterCard Україна.

"Картка учня" є окремим продуктом соціальної "Картки киянина". Обидві картки – абсолютно повноцінні. Різниця у тому, що дитина не має власного банківського рахунку, тому її картка прив’язана до карти батька.

Кожен школяр має свій персональний кабінет на сайті kyivcard.com.ua, власником якого також є батьки. В режимі онлайн вони бачать всю статистику по своїй дитині.

Після того, як дитина зайшла чи вийшла зі школи, у її персональному кабінеті з’являється інформація про час

СПОКІЙ І ЗРУЧНІСТЬ ДЛЯ БАТЬКІВ

Проект ледь не щодня нарощує нові можливості.

Якщо спочатку діти могли лише розрахуватись карткою в їдальні, а батьки бачили, скільки їх дитина витратила, то тепер відображається інформація, що саме дитина купувала. На сайті у персональному кабінеті з’являється чек, де вказано, що школяр їв. Потім – знижка, якщо вона була, і кінцева сума до оплати.

На "Картку учня" батьки можуть покласти будь-яку суму, але є гранично допустима, яку дитина може витратити на день. Наприклад, сто гривень.

"Я, як мама, користуюся цим продуктом сама. Я гроші дитині на картку не пересилаю, тому що рахунок, по суті, один, мій.

Але я встановлюю ліміти для дитини, скільки вона може витрачати на день, де саме, – я навіть можу встановлювати точки продажу.

Плюс є ряд налаштувань, які дозволяють відрегулювати права дитини на користування карткою. Батьки повністю керують цим процесом. Карта – це спокій і зручність для батьків", переконує керівник проекту "Картка учня" Юлія Спасібова.

Спочатку діти могли лише розрахуватись карткою в їдальні, а тепер відображається інформація, що саме дитина купувала

Зараз у ліцеї є два термінали – в їдальні та у буфеті. Термінал – це екран, де відображені пропозиції їжі та напоїв, а також вказана їх вартість.

Безпосередньо діти із терміналом не контактують. Працівник ліцею бере картку у школяра та проводить операцію.

Під час візиту до ліцею кореспондентка "УП. Життя" бачила, як дві дівчинки розраховувались звичайними грошима. Насправді поки що їжу можна купувати без картки, бо ще не всі діти її мають.

Третій функціонал, який вже працює, – проїзд у громадському транспорті. Картка є аналогією учнівського квитка, вона містить всі персональні дані учня. Поки без проблем нею можна користуватись у метрополітені.

Щодо наземного транспорту, то директор ліцею Ганна Ломаковська каже, що наразі проект працює і тут, але про це не знають контролери, що додає незручностей.

У свою чергу Юлія Спасібова відзначає, аби система запрацювала на наземному транспорті, необхідна політична воля.

"Спочатку КМДА домовлялась із "Київпастранс", що "Картка учня" може діяти в тому числі як учнівський квиток. На практиці з цим поки складнощі. Зараз дитині треба показати і картку, і квиток. Хоча в цьому немає необхідності", – уточнює керівник проекту.

Поки що у персональному кабінеті батьки бачать інформацію лише про проїзд у метрополітені. Тут відображено станцію, де дитина сіла, та час проходу через турнікет.

У майбутньому "УнІТ" планує масштабувати проект і на наземний транспорт з повідомленням в персональний кабінет батьків.

"В рамках пілотного проекту з метрополітеном налагоджена така взаємодія, що інформація оновлюється раз на добу. При масштабуванні проекту є домовленості, які дозволяють інформацію оновлювати миттєво.

У мобільному додатку ми розробляємо миттєві push-повідомлення, щоб інформація надходила до батьків за секунди", – розповідає Спасібова.

У персональному кабінеті батьки можуть побачити станцію метро, де дитина сіла, та час проходу через турнікет

ДОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

Всі інші можливості "Картки учня" вже розроблені, але поки не працюють. Це – електронний журнал, електронний щоденник та методичні матеріали для кожної школи.

У персональному кабінеті мають бути також розклад уроків та домашні завдання.

Зараз весь цей функціонал розроблений і впроваджений, але щоб він запрацював, треба, аби школа розподілила навантаження, бо всі записи треба вносити онлайн.

Ганна Ломаковська підкреслює, що вчителі у ліцеї обізнані з новими технологіями, тож для них не проблема вести електронні журнали. За її словами, є інші нюанси:

"Це – додаткове навантаження для вчителів, але коли це питання виникне, ми будемо розбиратись.

Є інше: зараз державою затверджені паперові журнали. Все інше – поза законом. Тому ми поки електронний журнал не впроваджуємо. Можна ввести електронні щоденники. У багатьох школах таке вже існує. Ми ж вирішили спочатку добре розробити той функціонал, що є".

Директор ліцею каже, що існують ще два додатки, які планують включити у функціонал, – медична карта та бібліотека. Це було розроблено учнями ліцею як проект на міжнародній Олімпіаді.

Ломаковська демонструє полиці із медалями та відзначає, що саме за ці додатки школярі отримали золоту медаль в Тбілісі та срібну в Алма-Аті.

"З 2008 року діти беруть участь у міжнародних Олімпіадах з біотехнологій та інформаційних технологій. Вони проходили в Баку, Тбілісі, Алма-Аті, Стамбулі, Анкарі.

Щороку один чи два проекти виходять у фінал. Ми надсилаємо проекти, міжнародне журі відбирає двісті найкращих. Не було року, щоб ми у двісті цих проектів не потрапляли. Були роки, коли по три медалі отримували", – з гордістю розповідає Ганна Ломаковська.

ПРИБЛИЗНО 2-3% БАТЬКІВ ПРОТИ КАРТОК

Наразі більша частина карток в ліцеї вже видана, їх мають приблизно 70% учнів. Ті, хто чекає на картку, отримують тимчасову. Вона дає можливість лише на прохід через турнікет.

Взагалі підготовка "Картки учня" триває тиждень-два. За цей час представники "Ощадбанку" працюють у ліцеї. Батьки здають документи, класні керівники передають їх представникам банку.

Отримати картку батьки мають у відділенні поруч із ліцеєм.

Зараз картки безкоштовні, але були певні складнощі. В банках існують комітети, які виставляють тарифи на обслуговування будь-яких карток. "Картку учня" ж можна вважати повноцінною банківською, тому в травні 2016 року банк переглянув правила і картки стали платними.

Після цього КМДА виступила з ініціативою, що документ для дітей треба зробити безкоштовним. "Ощадбанк" пішов на зустріч.

"Проблема була у тому, що із "Ощадбанком" вирішували питання безоплатного обслуговування карток. Коли починався проект, то говорилось, що картки для батьків будуть безоплатні.

Потім банк надіслав смс, що треба сплачувати, тому ми призупинили видачу, поки КМДА визначиться із цим питанням. Коли це питання вирішили, ми отримали гарантію того, що картки будуть безкоштовні.

Але приблизно 2-3% батьків взагалі проти того, щоб діти мали картки, ми не можемо їх примусити", – розповідає Ганна Ломаковська про проблеми під час впровадження проекту.

Вона зазначає, що найскладніше – це саме паперові складнощі, бо у 400 батьків треба зібрати документи.

"Ощадбанк" хотів зробити документ платним, як всі банківські картки, однак КМДА домоглася щоб його лишили безкоштовним

"Пілотний проект ще не закінчився. Є моменти, які треба відпрацювати, аби на місто проект вийшов готовим", – каже директор ліцею.

Головною перевагою проекту "Картка учня" у школі називають статистику та облік. Система контролю доступу надає звіти про відвідуваність, на основі яких можна зробити диференційовану звітність за класами, часом та датою.

Що ж до учнів, то перша статистика демонструє: у їдальнях картками у більшості користуються школярі молодших класів, у метрополітені – старшокласники.

Що ж до інших закладів, то поки невідомо, який саме буде наступним. Їх ухвалою займається Департамент освіти КМДА, а час на впровадження проекту для кожної школи, як зазначили в "УнІТ", може бути різний. Багато залежить від інфраструктури. Наприклад, чи потрібно встановлювати турнікети у закладі.

"У нас є звернення деяких шкіл, де вже є технічна інфраструктура, турнікети, де є термінали в їдальнях. У таких школах впровадження пройде швидше.

Але замовником пілотного проекту є КМДА, тож вони будуть приймати рішення про масштабування проекту за результатами першого впровадження. Ми б хотіли і спочатку так планувалося, щоб проект був впроваджений у всіх школах Києва", – каже Юлія Спасібова.

Вікторія Іщенко, журналіст, спеціально для "УП. Життя"

powered by lun.ua

Головне на сайті