Як відрізняти фейк-новини та шукати істину. Добірка TED

4470
19 червня 2017

Інформаційні потоки розширюються щодня. Однак більше інформації – не означає більше хорошої інформації, де хороша – синонім перевіреної, такої, котрій можна довіряти.

На жаль, в Україні ми аж надто добре знаємо, що таке фейк-новини, тобто новини – придумані, неправдиві.

Як же відділити зерно від полови інформаційного новинного потоку? Як насправді на нас впливають фейки? Як їх вчитися ігнорувати?

Спробуймо пошукати відповідей у добірці доповідей спеціалістів-фейкоборців, яку редакція "Українська правда. Життя" підготувала разом з командою TEDxKyiv.

"ВСІ МИ ЗАРАЗ ВИДАВЦІ, ТОЖ КОЖЕН НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ"

У 2014 році в Нігерії терористичними угрупованнями були викрадені понад 200 дівчаток. І поки світом ширилася кампанія #BringBackOurGirls, місцева влада не вживала потрібних заходів, щоб врятувати дітей, а серед населення Нігерії поширювалася інформація, що ніяких викрадень і не існувало зовсім, й це лише чергова "страшилка".

Журналістка Стефані Бусарі через цю трагедію пояснює про смертельну небезпеку фейкових новин й говорить про те, що ми можемо зробити, щоб їх зупинити.

"Ми, хто ділиться контентом, зараз всі видавці, – говорить Стефані. – І на нас усіх лежить відповідальність.

Дослідження показують, що деякі не йдуть далі заголовка, перш ніж розіслати новину друзям… Що, якби ми перестали передавати інформацію, отриману з сумнівного джерела? Що, якби ми замислювалися про наслідки інформації, яку передаємо, про її потенціал для розпалювання насильства і ненависті?"

НОВИНИ ЯК ІСТОРІЇ, ЩО ВАРТІ ПОШИРЕННЯ

Розслідування журналіста Саймона Островського "Солдатське селфі: російська армія чекіниться в Україні" наробило чимало шуму.

Автору вдалося відслідкувати переміщення російського військового з Сибіру на схід України, використовуючи численні селфі, що військовий додавав до соціальних мереж.

Знімальна група відтворила всі світлини й таким чином зуміла довести присутність російських військових на війні на Донбасі.

"Знаєте, я подолав 4000-мильну подорож з Сибіру до східної України, щоб перевірити одну-єдину фотографію. Будь ласка, перед тим, як ви захочете що-небудь перепостити, подумайте що ви публікуєте. Кожен з нас винен в розповсюдженні неправдивої інформації. Перевіряйте факти", – закликає Саймон Островський зі сцени TEDxKyiv.

ЯКЩО У КОЖНОГО СВОЯ ПРАВДА, ТО ДЕ ШУКАТИ ІСТИНУ?

Чим більше ми читаємо і дивимося онлайн, тим важче стає відрізнити, що реальне, а що підробне. Фактично – ми знаємо все більше, але розуміємо все менше.

У своїй доповіді на TED2017 філософ Майкл Патрік Лінч закликає нас робити активні кроки для руйнування бульбашок особистісного й працювати над формуванням спільної реальності, адже саме принцип спільності лежить в основі правильного майбутнього.

"Особливість сучасного життя – більшість з нас живуть в ізольованій бульбашці інформації. Однією з причин цього є аналіз даних, через які ми отримуємо більше інформації, однак тої, яку ми хочемо отримати. – говорить Лінч.

Наше персоналізоване інтернет-життя працює лиш на задоволення наших же бажань. Й фактично – це парадокс: ми отримаємо більше, та це не збільшує нашого розуміння".

ЯК ФЕЙКИ КОРИСТУЮТЬСЯ НАШОЮ СУБ’ЄКТИВНІСТЮ?

Досвідчений журналіст Алі Велші мав можливість спостерігати за всіма видами новин.

Він вважає, що один вид несе особливу загрозу, що загострюється у сучасному суспільстві цифрових медіа, мова про новини-підробки.

Алі обговорює проблеми підроблених новин, їхнього впливу на нас, а також звертає увагу на те, яким чином ми можемо розділити істинні та фейкові новини.

ПОЛІТИЧНІ ІНТРИГИ ТА ЗАХИСТ В КІБЕРПРОСТОРІ

Хакерство, фейкові новини, інформаційні бульбашки... Усе це і багато іншого стали ключовою частиною протиріч за останні роки.

Однак, як запевняє аналітик кіберпростору Лора Галанте, реальна мета всіх, хто хоче мати вплив на геополітику, – це кожен з нас. Доповідачка наводить приклади з політичного світу.

Міла Арсенюк, Марія Жданова, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua