100 років Курултаю. Як створювали демократичну інституцію корінного народу Криму

1574
6 грудня 2017

Сто років тому, 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року, в Бахчисараї розпочав роботу Перший Курултай кримськотатарського народу.

13 (27) грудня 1917 року на Курултаї була ухвалена справді демократична конституція кримськотатарського народу – Основні кримськотатарські закони.

У ній йшлося про загальне виборче право, скасування звань і станових привілеїв, про рівноправність жінок і чоловіків, про порядок обрання парламенту та національного уряду.

Саме перший Курултай започаткував сучасну традицію демократичних інституцій кримськотатарського народу: у 1991 році був створений Меджліс кримськотатарського народу, а у 2009 році – Всесвітній конгрес кримських татар.

"Українська правда. Життя", спільно з Кримським Домом, пропонуєо вам ретроспективу до 100-річчя Курултаю кримськотатарського народу.

 

Курултай кримськотатарського народу (в перекладі з кримськотатарської – національний з'їзд) – фактично виконує функцію парламенту кримських татар.

Делегати Курултаю обираються кримськими татарами і членами їх сімей. Термін повноважень обраного складу Курултаю – 5 років.

Курултай формують 250 делегатів, які обираються в два етапи за змішаною мажоритарно-пропорційною системою з кандидатів, висунутих за списками громадських організацій та їх блоків.

Сто років тому головою Курултаю, як постійно діючого парламенту кримськотатарського народу, був обраний письменник Асан Сабрі Айвазов.

18 грудня 1917 року Курултай сформував національний уряд – Директорію – на чолі з Номаном Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції; директором іноземних справ став Джафер Сейдамет, він же очолив управління військовими справами; директором у справах релігії – Амет Шюкрі, директором освіти – Амет Озенбашли, директором фінансів і вакуфів – Сеїтджеліль Хаттат.

Історія першого Курултаю закінчилась трагічно, коли один з його організаторів, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки Номан Челебіджихан розстріляний в 1918 році в севастопольській міській в'язниці матросами-більшовиками, які викинули його тіло в Чорне море.

Відкриття Першого Курултаю у дворі Ханського Палацу у Бахчисараї, листопад 1917 року
Учасники та гості Першого Курултаю, листопад 1917 року
Ханський Палац, зліва направо лідери Першого Курултаю Сеїтджеліль Хаттат, Асан Сабрі Айвазов, Номан Челебіджихан (на фото праворуч) та Джафер Сейдамет, 1917

У 1944 році розпочалась найбільш болюча сторінка в історії кримськотатарського народу – Депортація кримських татар. Примусове виселення корінного народу з Кримської АРСР було розпочате НКВС 18 травня.

В першій половині 1950-х виник національний рух кримськотатарського народу і триває до цього часу.

У радянський період основними його цілями було повернення депортованого народу на історичну батьківщину до Криму і відновлення національно-територіальної автономії.

Протягом всього часу кримські татари дотримувалися ненасильницьких методів боротьби, серед яких головними були – петиційні кампанії, мирні демонстрації, страйки і акції протесту.

Відмінною особливістю національного руху була наявність широкої мережі ініціативних груп, які діяли у всіх місцях проживання депортованого народу, і також наявність власних засобів масової інформації – самвидавів "Інформація" і "Звітів", в яких відображалися всі акції та події національного руху.

Самвидави поширювалися серед кримських татар, а також часто надсилалися вищим посадовим особам держави, в різні установи для ознайомлення з кримськотатарською проблемою.

З початком перебудови національний рух кримськотатарського народу помітно активізується.

Влітку 1987 року в Москві проходять масові демонстрації кримських татар – в тому числі на Красній площі.

Вони тривають і в 1988 році, коли починається процес стихійного повернення народу до Криму.

Трагічні події у Ферганській долині зіграли роль своєрідного каталізатора процесу репатріації кримських татар. Після чотириденної демонстрації кримських татар – біженців з Ферганської долини перед будівлею Кримського обкому в Сімферополі в кінці червня 1989 року із вимогою забезпечити їх житлом і роботою в Криму їх питання було вирішене позитивно.

14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, що піддалися насильницькому переселенню, і забезпечення їхніх прав".

12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Зустріч представників кримськотатарського народу з двічі героєм Радянського Союзу Амет-Ханом Султаном, 1966 рік
Учасники національного руху кримських татар на акції протесту у Москві, 1987 рік
Олена Боннер, Сафінар Джемілєва Мустафа Джемілєв та академік Андрій Сахаров, 1986 рік
Айше Сеітмуратову зустрічають в аеропорті міста Самарканд, листопад 1989 рік
Пікет перед облвиконкомом у Сімферополі, серпень 1990 року
Мустафа Джемілєв на одному з перших кримськотатарських “самоповерненнях” у Криму, липень 1990 року
Кримські татари у боротьбі за свою землю в Криму після повернення з місць депортації. Родини поруч зі своєю “времянкою”
Одне з перших зібрань Організації кримськотатарського руху в Криму

З 26 до 30 червня 1991 року в історії кримськотатарського народу відбулась важлива подія – Другий Курултай кримськотатарського народу.  

На ньому були ухвалені Декларація про національний суверенітет кримськотатарського народу, Звернення до всіх жителів Криму, Звернення до кримськотатарського народу, Звернення до ООН, Звернення до Президента СРСР та інші.

Курултай обрав Меджліс (в перекладі з кримськотатарської –  національне зібрання) – виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу. Головою Меджлісу став Мустафа Джемілєв. З 2013 року головний виконавчий орган кримських татар очолює Рефат Чубаров.

Меджліс на своїх засіданнях ухвалює рішення, важливі для кримськотатарського народу.

19 травня 2009 року відбувся також перший Всесвітній конгрес кримських татар – орган, який об'єднує громадські організації кримських татар, які створені в різних країнах світу.

Діє як міжнародна громадська організація. З'їзд Конгресу, на якому обирається президент і президія, проводиться раз на п'ять років.

Мустафа Джемілєв під час виступу на Другому Курултаї, червень 1991 року
Делегати і гості Другого Курултаю кримськотатарського народу, червень 1991 року
Рефат Чубаров під час виступу на Другому Курултаї
Делегати Другого Курултаю читають ду’а (молитву) під час офіційного відкриття, 1991 рік
Радянський дисидент Генріх Алтунян під час виступу на Другому Курултаї
Урочисте відкриття Всесвітнього конгресу кримських татар у Бахчисараї, 19 травня 2009 року
У роботі Конгресу тоді взяли участь близько 200 делегатів
Інавгурація нового складу Меджлісу кримськотатарського народу у Ханському Палаці, Бахчисарай, 1 листопада 2013 року
Інавгурація нового складу Меджлісу кримськотатарського народу у Ханському Палаці, Бахчисарай, 1 листопада 2013 року
Шостий Курултай кримськотатарського народу, жовтень 2013 року. Головою Меджлісу обраний Рефат Чубаров

27 лютого 2014 року зі захоплення російськими військовими будівлі Ради міністрів і Верховної Ради АР Крим почалася анексія Криму Росією.

Напередодні, 26 лютого, біля Будівлі Верховної Ради Криму пройшов багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. Їм протистояли прихильники входження півострову до складу Російської Федерації.

Багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України

16 березня був зімітований так званий "референдум" про статус Криму. Згідно з його "результатами", нібито більшість виборців проголосували "за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації".

Міжнародне співтовариство не визнало легітимності "референдуму". Для кримських татар почався новий етап боротьби за свою Батьківщину.

Автори спецпроект Кримського Дому: Алім Алієв, Гульнара Бекірова, Нателла Шавадзе

Автори фото: QHA, Володимир Притула, Зарема Ялибойлю, Ріфхат Якупов, Едіє Муслімова, архів Мустафи Джемілєва

powered by lun.ua

Головне на сайті