Школа за місцем проживання з 2018 року. Чого очікувати батькам

17357
11 квітня 2018

Дитина має здобувати початкову освіту у найближчій до дому школі державної або комунальної власності.

Таке "освітнє обслуговування" за територіальним принципом закріплено у прийнятому в минулому році законі "Про освіту".

Мета освіти за місцем проживання проста: побороти "вступні внески", конкурси та "підготовчі курси" під час зарахування до першого класу, а також розвантажити школи та надати гарантований доступ до них всім, хто проживає у межах територіальної доступності.

Порядок зарахування учнів до загальноосвітніх навчальних закладів та необхідні документи має визначити Міністерство освіти та науки своїм наказом. Його проект нещодавно виносився на громадське обговорення.

Що змінить територіальна прив’язка до школи та чому це непокоїть батьків та правозахисні організації, дізнавалася "Українська правда. Життя".

УСЕ ВИРІШАТЬ ДОКУМЕНТИ

Уже з нового, 2018-2019-го, навчального року до першого класу діти зможуть потрапити без конкурсів та додаткових випробувань.

Саме такої позиції дотримуються у МОНі. Це ж саме право гарантує і закон "Про освіту".

Для зарахування до першого класу не потрібна буде навіть присутність дитини під час подання заяви до школи.

Для зарахування у перший клас не потрібна буде навіть присутність дитини під час подання
заяви до школи. Фото AlexLipa/Depositphotos

Норми порядку не поширюватимуться на приватні навчальні заклади.

Крім того, у разі нестачі учнів, які претендують на першочергове зарахування, на вільні місця зможуть претендувати діти з інших територіальних округів – їх зараховуватимуть за датою народження, тобто старші діти матимуть пріоритет.

За таким же принципом зараховуватимуть учнів у випадку, якщо кількість майбутніх першокласників, що проживає в територіальному окрузі, перевищить кількість місць у школі.

Наказ МОН, який був на обговоренні до 25 березня, має визначити чітку процедуру.

"Те, що ми зараз робимо, є абсолютно необхідним, бо за час постійної відмови шкіл від території обслуговування ми отримали ситуацію надзвичайно диспропорційної системи освіти",зауважує член колегії МОН і робочої групи, яка розробляла проект порядку, директор СШ №148 м. Києва, Сергій Горбачов.

Відповідно до проекту наказу МОНу, передбачається, що до 31 травня один з батьків майбутніх першокласників має подати до навчального закладу пакет документів: заяву до школи, за якою закріплене місце проживання дитини, копію свідоцтва про народження, або документа, що засвідчує особу, та медичну довідку.

Верифіковувати дані по місцю проживання першокласника, відповідно до порядку, можна лише документальним методом.

До переліку документів, за якими можна засвідчити своє право відвідувати ту чи іншу школу, віднесли: документи, у яких вказане місце реєстрації (паспорт, посвідчення біженця тощо), або документи, що підтверджують місце проживання. Це означає, що місце проживання можна підтвердити або пропискою, або дійсним договором оренди житла у відповідному районі.

"Порядок має містити вичерпний перелік документів. Жодних додаткових документів школа вимагати немає права", – переконує Сергій Горбачов.

Сергій Горбачов – член колегії МОН і робочої групи, яка розробляла проект порядку,
директор СШ №148 м. Києва

Також за його словами, "одним з результатів роботи має стати створення інтернет­-карти, на якій кожен киянин зможе побачити, за якою адресою закріплена певна школа.

Це означає, що всі міські райони будуть поділені на територіальні округи, і, так само усі комунальні та державні школи припишуть до вулиць або будинків певних районів.

При тому, що порядок МОН ще остаточно не затвердило, на порталах столичних районних управлінь освіти вже вивісили розпорядження РДА про закріплення за закладами загальної середньої освіти територій обслуговування.

Зокрема, такі списки шкіл та будинків, з яких вони мають приймати дітей, вивісили на сайтах УО Шевченківського та Дніпровського районів Києва.

РОЗРИВ МІЖ "ЕЛІТНИМИ" ТА "ЗВИЧАЙНИМИ"

Декларується, що найголовніша перевага територіального методу зарахування у державні та комунальні школи – це зменшення рівня корупції.

Так, наприклад, мають зникнути конкурси у перший клас, а так звані благодійні внески більше не будуть "вхідним квитком" до навчального закладу.

Так само стане простіше потрапити до шкіл, у яких працюють батьки майбутніх першачків або в яких вже навчаються їхні старші брати або сестри, адже такі діти також мають першочергове право на зарахування.

Стане простіше потрапити до шкіл, стверджують в МОН. Фото Helen_F/Depositphotos

Ще одна помітна перевага – це імовірне зменшення рівня сегрегації шкіл.

Так, наприклад, дослідження академічної гнучкості, яке проводили експерти Організації міжнародного співробітництва та розвитку показує, що шанси учнів з низькими соціально-економічними показниками краще навчатися в школі збільшуються, якщо вони вчаться разом з учнями з вищим соціально-економічним статусом.

Водночас, за даними дослідження аналітичного центру CEDOS, в Україні є видимий розрив між "елітними" та "звичайними" школами, який значною мірою зумовлений соціальним статусом учнів.

Відвідування шкіл за місцем проживання дозволило б частково зменшити соціально-економічний розрив та різницю між статусами шкіл.

Проте відповідальність за територіальний поділ та затвердження шкіл в округах покладена на представників районних управлінь освіти.

Активні батьки вже ознайомились зі списками, які УО вивісили у столиці, і багато з них обурені, бо угледіли нерівнозначний розподіл: до "звичайних" шкіл прив’язують набагато більше будинків, ніж до "елітних".

Наприклад, в одному з районів міста Києва до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов прив’язано всього 39 будинків і дві вулиці.

Водночас до однієї із загальноосвітніх шкіл, з приблизно однаковими потужностями, прив’язані всі будинки на 29 вулицях.

Інший приклад – Політехнічний ліцей НТУУ "КПІ", який окрім профільної підготовки учнів старших класів здійснює і набір першачків.

За даними освітньої карти міста Києва, до цього ліцею "приписані" лише п’ять будинків, адреси яких збігаються з адресами нежитлових корпусів КПІ.

Освітня карта Києва показує інформацію про всі школи столиці

"Біля нашого дому знаходиться три школи, але вони неоднакові, – розповідає мама майбутньої першокласниці Катерина.Мій чоловік вчився в школі, за якою ми закріплені територіально, і в нього лишилися не дуже приємні спогади.

Крім того, ми зустрічались з однією з викладачок звідти, і вона не рекомендувала нам іти туди в перший клас.

Тому спершу ми вирішили подати заяву в ту, що нам здається найкращою. Однак директорка повідомила, що за новими правилами спочатку вони зараховуватимуть тих дітей, які живуть у приписаних до школи будинках, потім тих, хто ходив до них на підготовчі курси, а потім – решту дітей.

Третя школа нам теж подобалась, нас туди записали без проблем, тільки запитали з якого ми району".

Зараз донька Катерини відвідує адаптивні заняття у школі, в яку батьки подали заяву. Пізніше, для роз’яснення всіх організаційних питань, батьків запросять на батьківські збори.

Однак якщо порядок буде таким, як пропонує зараз МОН, то, незважаючи на заяву, донька Катерини отримає можливість навчатися в обраній школі лише після того, як зарахують тих дітей, які мають першочергове право на зарахування.

На думку керівниці проекту Центру інформації про права людини з реформи системи реєстрації Людмили Янкіної ті батьки, які мали високий соціально-економічний статус, спробують знайти інші шляхи, аби не віддавати дітей у школи, що їх не влаштовують.

"До нас вже зверталися батьки, які зіткнулися з фактами тіньової прописки, – розповідає вона. – Директори деяких шкіл відправляють батьків в РДА, де останні домовляються за тимчасову фіксацію місця реєстрації.

Водночас інші батьки тепер муситимуть збирати кілька пакетів документів, для подачі заяви в різні школи, аби потрапити бодай в одну. Це зайвий час та ще одна перешкода до доступу до освіти".

ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ОСВІТУ

Подібна модель зарахування до школи існує, наприклад, у США. Однак для того, щоб потрапити у потрібну школу, батькам достатньо вказати у заяві адресу. Якщо ця адреса прив’язана до навчального закладу, дитина отримує право на першочергове зарахування.

Водночас у випадку США складно підробити адресу, адже адміністрація школи може проводити перевірки у разі великого конкурсу на зарахування.

Керівництво навчального закладу може також попросити документи, які підтверджують місце проживання, але це може бути не лише договір оренди, а і копії рахунків за воду або телефон, страховка тощо.

Правозахисники наголошують, що проект наказу МОН порушує права людей та дітей.

Зокрема, на думку експертів Центру інформації про права людини, він не враховує сучасних міграційних процесів всередині країни.

Вже можна виділити такі три територіальні проблеми:

Виходом із ситуації, яка склалася, міг би стати реєстр дітей дошкільного віку, які мали б найближчим часом піти у перший клас.

"Місцева влада має побачити, скільки в них проживає дітей, які підуть у перший клас найближчим часом, – говорить представниця громадської організації "Батьки SOS" Олена Бондаренко.

Наприклад, у Харківському масиві міста Києва навчається багато дітей, чиї батьки живуть у пригородніх селах та містечках. Це означає, що на території їхнього проживання, можливо, бракує шкіл і їх треба добудувати.

Реєстр дозволив би місцевій владі оцінити проблему і відреагувати на неї".

У Центрі інформації прав людини пояснюють, що базою для такого реєстру могли б стати дані мешканців територіальних громад, а також інформація із заяв батьків, чиї діти є постійними мешканцями громади.

"Потрібно максимально відв’язати соціально-адміністративні послуги від місця прописки. Так змогли зробити впроваджуючи медичну реформу, то чому у цьому випадку не можна?" – говорить менеджерка з адвокації ЦІПЛ Альона Лунова.

Вона також додає, що робоча група, яка працює над проектом порядку зарахування в навчальні заклади, вже додала довідку ВПО до переліку необхідних документів.

Це підтвердив і один з членів робочої групи, керівник директорату дошкільної та шкільної освіти Андрій Осмоловський.

"Міністерство освіти і науки вже було готове подавати проект порядку зарахування, відрахування та переведення до шкіл на юстування у Міністерство юстиції, однак робоча група мусила відновити роботу над проектом, оскільки надішли пропозиції від офісу Уповноваженого з прав дитини, які потрібно було врахувати, – розповів він.

Конкретний перелік документів обговорюється до цього часу, адже ми повинні враховувати тих дітей, які з різних обставин опинилися без документів".

Проте існуючий інститут "прописки", попри закон "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", не дозволяє робочій групі внести необхідні поправки, адже на це потрібен додатковий час.

За словами Андрія Осмоловського, чітких термінів для юстування наказу про порядок зарахування немає, однак це треба робити якнайшвидше.

"Ми не можемо переносити процедуру, адже закон "Про освіту" вимагає, щоб вже наступного року зарахування в школи відбувалося за новим порядком", – уточнює Осмоловський.

Анастасія Іванців, журналістка, спеціально для УП.Життя

Головне на сайті