Могильна реформа: як Кабмін хоче змінити правила поховання в Україні

36635
16 квітня 2018

Cприяння будівництву крематоріїв, штрафи та загроза в'язниці за наругу над місцями поховання і фіксація безоплатного місця для поховання.

Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання".

"Українська правда. Життя" розповідає про основні новації, які чекають українців у разі ухвалення цього документу.

 Фото: Buurserstraat38/Depositphotos

БЕЗОПЛАТНЕ МІСЦЕ НА ЦВИНТАРІ ТА СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ

На території місць поховання забороняється розміщення надавачів ритуальних послуг. Можна лише у разі, якщо вони продають ритуальні предмети.

На кладовищах мають бути сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців та померлих за національною чи релігійною ознакою.

Поділ кладовищ, колумбаріїв (споруди для поховання урн із прахом померлих) за майновим станом не допускається.

Ті місця для поховання, які існують, не можна зносити. Їх можна лише перенести за рішенням місцевої влади у разі постійного підтоплення, зсуву, землетрусу або іншого стихійного лиха.

Якщо людину поховали у несанкціонованому місці поза спецтериторією, перепоховання померлих на інше місце поховання здійснюють ті, які незаконно її там поховали, за власні кошти.

Якщо порушників не знайшли, тоді перепоховання лягає на плечі місцевих бюджетів.

Законопроект чітко передбачає, що за зверненням людини, яка хоче поховати померлого,

на території місця поховання безоплатно виділяється місце для померлого (або родинного поховання).

Місце виділяють виконавцю волевиявлення померлого, або тому, хто зобов’язався його поховати, а якщо така людина помирає або відмовляється доглядати за могилою, місце захоронення передають іншому родичу.

 Фото: Kzenon/Depositphotos

Після захоронення тому, хто ховав людину,

місцева влада безоплатно у термін до 15 календарних днів з дати реєстрації письмового звернення особи до відповідного органу видає свідоцтво про поховання.

Це свідоцтво дає право встановлювати намогильні споруди в межах могили, вирішувати питання про проведення підпоховання тощо.

Щоб отримати свідоцтво про поховання померлого на відведеному місці, треба подати до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради такі документи:

  • заяву
  • копію свідоцтва про смерть похованого
  • копію паспорта особи, яка здійснила поховання

Якщо документи не надали або там є неправдиві відомості, свідоцтво можуть не видати.

Встановлені намогильні споруди, склепи реєструє місцева влада у книзі обліку намогильних споруд, склепів.

Якщо працівники правоохоронних органів, органів реєстрації актів цивільного стану, закладів охорони здоров’я повідомлять надавачам послуг поховання адреси місць проживання та/або телефонні номери родичів померлої особи або виконавця волевиявлення померлого, які вони дізналися під час виконання посадових чи службових обов’язків, їх чекатиме кримінальна відповідальність.

Статтю 6 щодо права людини на поховання її тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті хочуть доповнити так: "Взяття анатомічних матеріалів здійснюється відповідно до Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині".

ЯК І КОМУ ДАВАТИМУТЬ ГРОШОВУ ДОПОМОГУ НА ПОХОВАННЯ

Допомогу на поховання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася його поховати, надаватимуть впродовж 7 робочих днів з моменту зареєстрованого письмового звернення.

Його можна подати впродовж 6 місяців після смерті особи.

 Фото:   Mactrunk/Depositphotos

Допомогу на поховання виплачуватимуть у розмірі, встановленому на день смерті.

ЇЇ не виплатять, якщо той, хто ховав, не дасть письмового звернення, або якщо померлий був на повному держутриманні у відповідній установі (крім випадків, коли поховання здійснює виконавець волевиявлення померлого або особа, яка зобов’язалася його поховати).

Відшкодування витрат за поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів у день звернення за ним на підставі таких документів:

  • заяви виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, щодо відшкодування витрат за проведене поховання померлого
  • копії паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого
  • копії свідоцтва про смерть померлого
  • копії посвідчення або іншого документа, що підтверджує наявність у померлого статусу учасника бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни
  • договору, укладеного між замовником та надавачем ритуальних послуг, про поховання померлого з обов’язковим зазначенням прізвища, імені та по батькові померлого, видів та вартості ритуальних послуг, що надаються під час його поховання.

Щоб отримати кошти, слід до переліку цих документів додати копію акта виконаних робіт з проведення поховання та копії платіжних документів, що підтверджують оплату наданих під час поховання ритуальних послуг.

Відшкодування витрат на поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни не здійснюється, якщо той, хто ховав, не надав усіх потрібних документів.

Безоплатно зараз по закону також ховають осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Героїв Радянського Союзу, повних кавалерів ордена Слави, осіб, нагороджених чотирма і більше медалями "За відвагу", Героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років; тих,   які   мають   особливі   трудові   заслуги   перед Батьківщиною: Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави, інвалідів  війни.

ЯК ПРАЦЮВАТИМУТЬ ТІ, ХТО НАДАЄ РИТУАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Якщо хтось хоче надавати ритуальні послуги, він повинен раз на три роки подавати виконавчому органу сільської, селищної, міської ради за місцем надання послуг письмове повідомлення про початок або продовження діяльності щодо надання таких ритуальних послуг у порядку, встановленому Мінрегіоном.

Той, хто хоче надавати ритуальні послуги, також повинен подати виконавчому органу сільської, селищної, міської ради довідку про наявність штату працівників, матеріально-технічної бази та спеціального транспорту, мінімального розміру статутного фонду (у разі надання таких послуг юридичними особами).

 Фото:   Kzenon/Depositphotos

Похоронні доми можуть створювати виключно юридичні особи, у статутних документах яких передбачені права щодо організації діяльності таких закладів.

На території похоронних домів (спеціально обладнаних закладів для надання комплексу ритуальних послуг, у тому числі організації та проведення церемоній прощання з тілом померлого) категорично забороняються медпроцедури з втручанням у тіло померлого та інші медпослуги, які можуть надавати виключно судово-медичні та патологоанатомічні установи Міністерства охорони здоров’я.

Законопроект також виключає "довідку про смерть", залишаючи лише "свідоцтво про смерть".

З тими, хто надають ритуальні послуги, потрібно укласти договір на підставі свідоцтва про смерть.

Перевезення ритуальних предметів у відкритому вигляді забороняється.

Тіло померлого до судово-медичних і патологоанатомічних установ та місць поховання везуть надавачі ритуальних послуг спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

А виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, центральні органи виконавчої влади мають сприяти залученню інвестицій для будівництва крематоріїв різних форм власності з наданням інвесторам права їх подальшої експлуатації та утримання згідно з генпланами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог.

ПОКАРАННЯ ЗА НАРУГУ НАД ПОМЕРЛИМИ АБО ПАМ’ЯТТЮ ПРО НИХ

Якщо ці дії вчинили повторно, за попередньою змовою групою осіб, чи з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або це поєднане з застосуванням насильства чи погрозою його застосування, порушник може отримати обмеження волі від 4 до 5 років або позбавлення волі від 4 до 7 років.

А якщо ці дії ще й спричинили тяжкі наслідки, людині загрожує позбавлення волі від 7  до 12 років.

Законопроект передбачає, що центральний  орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної  політики  у  сфері житлово-комунального господарства (Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства) в межах своєї компетенції має:

  • забезпечувати ведення та оприлюднення реєстру надавачів ритуальних послуг, які провадять свою діяльність на відповідній території
  • вирішувати питання про поховання на секторах для почесних поховань на місцях поховань
  • виявляти несанкціоновані місця поховань і місця для поховань
  • організовувати перепоховання померлих на місцях поховання
  • відповідно до генпланів забудови населених пунктів та іншої містобудівної документації, сприяти будівництву крематоріїв різних форм власності з наданням інвесторам права їх подальшої експлуатації.

ПЕРЕПОХОВАННЯ

Перепоховати останки дозволять за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради населеного пункту, на території якого поховані останки, на підставі письмового людини, яка хоче це зробити.

 Фото: photographee.eu/Depositphotos

Вона також повинна обґрунтувати своє бажання та отримати висновок органу виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, а також дати копію свідоцтва про смерть і отримати погодження виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради того пункту, на чиєму кладовищі планується здійснити перепоховання.

Висновок про допустимість та умови перепоховання померлого надається безоплатно в місячний термін органом виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Для цього людині, яка хоче когось перепоховати, потрібно подати заяву, отримати письмову згоду власника місця для поховання (якщо це заявник) і дати свідоцтво про смерть.

Рішення про перепоховання останків місцева влада також повинна приймати безоплатно в місячний термін у разі:

  • загрози постійних затоплень, підтоплень, зсувів, після землетрусів та інших стихійних лих
  • коли місце поховання або місце для поховання померлого є несанкціонованим
  • обґрунтованої необхідності переміщення останків померлих з окремих могил для їх перепоховання в інші могили. Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законом.

НОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ

Законопроект вводить ряд термінів, яких раніше в законі "Про поховання та похоронну справу" не було. Серед них:

  • біопоховання – коли померлого ховають з використанням матеріалів, які розкладаються впродовж 5 років, місце поховання не має намогильних споруд, а облаштовується інформаційною табличкою
  • місце біопоховання – відокремлена частина землі на території кладовища, парку, скверу, лісопарку, іншої зеленої зони, відведена виключно для біопоховань
  • місце для подвійного поховання – місце для поховання труни з тілом померлого на кладовищі та одне додаткове місце для майбутнього поховання, що виділяється одому з таких родичів померлого: батькам, чоловікові або дружині, дітям
  • користувач (власник) місця для поховання – той, хто здійснив перше поховання на відведеному місці для поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого
  • надавач ритуальних послуг – ритуальна служба або суб’єкт господарювання, що надає ритуальні послуги за умови письмового повідомлення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради за місцем надання послуг.

powered by lun.ua