Шпикачки. Передусім звертайте увагу на шкірку. Штучна чи натуральна, вона у шпикачок має бути чистою, сухою та неслизькою. Якщо ж оболонка відділяється від фаршу, це свідчить про те, що ковбаса пересушена через неправильні умови зберігання або просто залежалась, радять журналісти програми "Знак якості".

Під плівкою не повинно бути жодних порожнин і бульйонних вкраплень.

Колір ковбаси на зрізі залежить від виду м'яса й, відповідно, варіюється від ніжно-рожевого до темно-червоного. Звісно, можливе використання барвників. І якщо ковбаса зі свинини яскравіша, ніж із яловичини, то це, на жаль, не через м'ясо.

Яскраво-рожеві кольори свідчать про те, що виробники переборщили з барвником і нітритом натрію, що додають у продукт як стабілізатор кольору. Виявити барвники в шпикачках можна по зафарбованому шпику. Синтетичні речовини добре розчиняються в жирі, тому й забарвлюють шпик.

Не варто довіряти й запахові: при сучасному рівні розвитку хімічної галузі вдається синтезувати ароматизатори - ідентичні запаху натуральних м'ясних продуктів. Яскраво виражений запах часнику й інших приправ вже не є показником якості. Сині плями та великі порожнини, жовтуватий колір шпику, також викликають сумніви щодо якості ковбаси. Звертайте увагу на ціну: чим дешевші шпикачки, тим менше в них м'яса й більше штучних наповнювачів.

У одній з грудневих програм "Знака якості", Держспоживстандарт перевірив шпикачки п'яти виробників: ТМ "Твін", ТМ "Гармаш", ТМ "Дружба народів", ПП "Діана" та ТМ "Колос".

За результатами фізико-хімічного та мікробіологічного аналізу виявлено, що у зразках продукції ТМ "Твін" і "Діана" - знайдено бактерії групи кишкової палички

Пресерви - це засолені, пряні, мариновані рибні продукти у герметичній тарі, приготовані з додаванням різноманітних соусів або заливок.

Пресерви не піддають стерилізації чи іншій термічній обробці. До них додають бензойнокислий натрій, який є сильним антисептиком.

Однак бензойнокислий натрій, як і оцтова кислота, може виявитися шкідливим для організму, особливо дитячого. Тому нормативно-технічна документація чітко регламентує вміст у пресервах цих речовин.

За своєю поживністю пресерви близькі до діжкових засолених, пряних і маринованих риб. Їхні гастрономічні властивості навіть вищі - завдяки широкому використанню прянощів. Залежно від виду риби та рецептури розсолу вирізняють такі групи пресервів: спеціального, пряного і маринованого засолення.

На їхню якість впливають вид і якість риби, рецептура розсолу і технологія виготовлення. Найкращі пресерви з доброякісних жирних риб, а саме - оселедця атлантичного та тихоокеанського.

У програмі "Знак Якості" телеканал Інтер перевірив 5 зразків пресерв: ТМ "Моресвіт", ТМ "Премія", ТМ "Русалочка", ТМ "Vici", ТМ "Ukrainian fish company"

За результатами фізико-хімічного аналізу, лише одна марка не має зауважень щодо мікробіологічного стану продукції - це "Ukrainian fish company". Далі ж виникають проблеми. А саме: у зразках марок "Премія", "Русалочка" та "Vici" забагато мікроорганізмів, які хоч і не становлять особливої небезпеки, але свідчать про  певні порушення технології та санітарних норм.

А от продукція "Моресвіт" містить золотистий стафілокок. Це вже небезпечно, особливо для дітей і дорослих, які мають слабкий імунітет.

За матеріалом прес-релізу телеканалу "Інтер". Програма "Знак якості" створюється за підтримки Держспоживстандарту України. Хімічну експертизу проводять в лабораторії Укрметртестстандарту. Спеціалісти якої даються висновок у вигляді протоколу досліджень.