У Кам'янці-Подільському завалилась вежа Польської брами. Фото

15 лютого 2009 року в каньйоні Кам'янця-Подільського завалилася Надбрамна вежа унікальної фортифікаційно-гідравлічної споруди початку XVI століття, пам'ятки архітектури національного значення Польської брами.

Чи не єдиного (разом з посестрою Руською брамою) такого комплексу в усій Центральній Європі.

Гуркіт падаючих каменюк мав би сколихнути все місто, але місто ще майже тиждень не знало про власну ж трагедію. Я дізналася про падіння башти-донжона через тиждень, 22 лютого. В той самий день опитала кількох жителів Польських фільварок, мікрорайону, поруч з яким знаходиться Польська брама.

Молода матуся з дитиною, що йшла якраз повз нещасну башту, руйнацію помітила лише тоді, коли я на неї вказала. Інша жінка, яка щоранку ходить повз пам'ятку на роботу-з роботи, помітила трагедію відразу.

Ні, нікому з компетентних органів не повідомляла, лише поцікавилася, чи не забрав хто з сусідів, бува, камінь, що обвалився. Камінь лежить біля підніжжя, присипаний сніжком. Саме цей сніжок міські - та й не тільки - історики, а також директор Кам'янець-Подільського НІАЗу Василь Фенцур звинувачують у трагедії.

Думку про те, що башту могли зруйнувати свідомо - на будматеріали - спеціалісти все-таки відкидають: до комплексу немає під'їзду, а носити каміння в руках, та ще й зимою... Ну дуже вже це нелогічно. Отже, злочинець - сніг?

Відтворити картину підступних дій снігу проти Польської брами не так і важко, і слідчі тут не знадобляться (ніякої справи міліціонери й не відкривали).

Реставраційні роботи в комплексі мали місце ще в 1968 р. Тоді підлатані башти накрили гарними високими шатровими дахами - і Польська брама перетворилася зовні на романтичний руїнізований міні-замок.

Десь році в 1994-му місцева шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Сніги і дощі вже безперешкодно падали на каміння вежі. Стіною пішли тріщини. Цьогорічна зима, з частими снігопадами і відлигами, башту таки доконала: розбухлі від води тріщини вбили пам'ятку.

А що ж НІАЗ (Національний історико-архітектурний заповідник)? Невже не знав про аварійний стан? Знав, звичайно, і звіт про це був створений давно. В акті про аварійний стан Польської брами за 2008 рік стан всіх споруд комплексу названий незадовільним. І гроші як не на реставрацію, то на консервацію пам'ятки заповідник просив не перший рік. Минулого року просили 870 тисяч гривень. Не отримали нічого. Цього року просили кошти знов - і нічого.

Директор НІАЗу Василь Фенцур
Василь Фенцур сумно посміхається: "Немає худа без добра. Зараз ті кошти таки будуть змушені виділити".

Директор заповідника визнає: навіть за найоптимістичнимішими прогнозами роботи з відновлення пам'ятки почнуться не раніше липня 2009 року. А проект реставрації підготовлений інститутом Укрзахідпроектреставрація вже давно.

Замісник міського голови Кам'янця-Подільського Олег Демчук повідомив, що 24 лютого буде створено робочу групу та розпочато роботи по резервуванню та відбудові пам'ятки.

Міські ж історики якраз і побоюються занадто швидкого відновлювання пам'ятки: вони стверджують, що Польська брама недостатньо вивчена як об'єкт, і проект відновлення є далеко не ідеальним. Нічого заперечити робітникам НІАЗу буде й на логічний аргумент: якщо про тріщини знали, чому хоча б не замазали їх? На це ж великих грошей не треба...

Нема чого переживати хіба міським екскурсоводам: до цього затишного куточка Кам'янця туристичні групи водили хіба ентузіасти-унікуми.

Польска брама - унікальна гідротехнічна оборонна споруда, яка не мала собі рівних в тогочасній Східній Європі. З'явився цей комплекс в 1548-1561 роках (іноді наводяться більш ранні дати, починаючи з XV століття). Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" взагалі пише, що чотириярусна Надбрамна (Ковальська) башта Польської брами була сформована в XV століття на основі давньоруської кам'яної стіни ХІІІ ст.

Назва пояснюється просто: Польська, тому що знаходилась на Польських фільварках. Зараз цей півострів - один з мікрорайонів міста, а в давнину тут були лише городи та комори.

В часи свого розквіту Польська брама складалася з п'яти башт, мурів та шлюзів, які перетинали каньон. Загальна її довжина сягала 180 метрів. На правому березі Смотрича знаходились Надбрамна, Наскельна (Ковальська третя) та Прибрежна башти (всі збереглись), на лівому - Лівобережна та Настінна (Ковальська друга) (остання теж вижила і знаходиться в аварійному стані на городі одного з жителів міста).

Шлюзами доводилося користатись досить часто, перетворюючи каньон в гігантський рів з водою. Тож шлюзи швидко руйнувались: цьому сприяли не лише часті використання, а й повені, при яких Смотрич виходив з берегів. Тому вже в XVIII столітті від шлюзів мало що лишилося. Були прожекти їх відновлення в тому ж таки XVIII столітті, невдалі.

Шлюзи впали - та башти стояли. Аж поки в 1832 році не з'явився дозвіл на розбирання кам'яних стін. А потім, в ІІ половині ХІХ ст., через Польську браму пролягла нова дорога.

Брама дорозі заважала, тому браму зруйнували. Щось засипали, щось розібрали, а щось там ще стояло, і в ньому навіть працювала циганська кузня. (Саме завдяки кузні збережені башти іноді називають Ковальськими). Письменник Анатолій Свидницький згадує ще й якусь солдатську кашоварню.

Реставрація комплексу відбувалася в 1962-1968 роках.

Усі фото надані автором

Матеріал з сайту "Замки та Храми України"

Реклама:

Головне сьогодні