Українські пацієнти слабко захищені законодавством і можуть розраховувати виключно на добросовісність вітчизняних лікарів, мовить Радіо "Свобода".

Натомість для західноєвропейських країн звичайною практикою є, що хворий, якщо він вважає, що стан його здоров'я погіршився з вини лікаря, звертається до суду і може розраховувати на матеріальне і моральне відшкодування, а лікар може втратити ліцензію,

Відсутність належного обладнання у лікарнях (особливо у сільських шпиталях), або ж технічна зношеність цього обладнання може стати причиною помилкового діагнозу і, відповідно, неправильного лікування хворого. І лише кілька відсотків помилок трапляються через невисоку кваліфікацію медичних працівників, каже член правління Всеукраїнського лікарського товариства Андрій Базилевич.

"Звичайно, жоден лікар не застрахований від помилки, коли потрібно правильно визначити діагноз. Це буває деколи складно з об'єктивних причин, незалежних ні від лікаря, ні від обладнання", - визнає він.

"Багато залежить від своєчасного звернення до лікаря. Зараз ми дуже часто стикаємося з тим, що пацієнти приходять уже на пізніх стадіях, коли хвороба тяжко піддається лікуванню. А ще пацієнти часто займаються самолікуванням або використовують нетрадиційну медицину", - нарікає Базилевич.

Заступник міністра охорони здоров'я України Зіновій Митник зазначає, що лікарську помилку може визнати лише суд.  

В Україні наразі існують різні системи контролю за професійною діяльністю медиків. 

"У кожній лікарні є відповідні лікарські комісії, які розглядають всі випадки. Якщо є складний хворий, то збирається консиліум, який визначає тактику лікування. Лікар ніколи не приймає рішення один. Закріплено це заступником головного лікаря по лікувальній роботі", - каже Митник.

"Окрім того, коли хворий помирає, йому обов'язково роблять патологоанатомічний розтин під клінічною конференцією, де проводиться розбір всіх випадків: від часу диспансеризації й спостереження цього хворого до завершення його етапу лікування", - додає заступник міністра охорони здоров'я.

Екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук вважає, що на разі в Україні недостатньо правових засад, щоб покарати недбалих лікарів, а серед медиків, до того ж, поширена кругова порука - відтак хворому важко довести, що людина у білому халаті некваліфіковано його лікувала.

"Медики практично не несуть відповідальність за лікарську помилку. Для того, щоб лікарська помилка оцінювалась і була виправлена, треба ухвалити закон "Про лікарське самоврядування" і робити контроль лікарських помилок. А за цим має слідкувати медична спільнота. Сьогодні притягнути медика до відповідальності практично неможливо", - констатує Поліщук.

Згідно з українським законодавством, лікаря можна покарати за протиправні дії, до яких належать необережність або умисні дії, що призвели до негативних наслідків і яких можна було уникнути, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман.

"У Кримінальному кодексі України є стаття, яка передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником, що призвело до тяжких наслідків. Якщо тяжких наслідків немає, а неналежне виконання обов'язків існує, то людина може звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування завданої шкоди", - каже правозахисник.

"Ці статті Кримінального та Цивільного кодексів діють, хоча й не дуже ефективно, тому що дуже важко довести протиправні дії лікаря. Але щороку до кримінальної відповідальності в Україні притягається до десятка медичних працівників", - каже Гройсман.

Медичного працівника можна притягнути до кримінальної відповідальності за його дії, що призвели до тяжких наслідків - наприклад, смерть, інвалідність чи спотворення обличчя.

В усіх інших випадках, говорить правозахисник, повинна ефективно діяти система страхування медичних помилок і протиправних дій лікарів. А такого українські пацієнти поки не мають - тоді як, скажімо, у США, лікар не отримає ліцензії на медичну практику без страхування відповідальності перед хворими.