Наука йде до народу. Вчені відроджують 130-річний лекторій

Якось літнім вечором 2011 року співробітники Інституту фізіології НАН України сиділи і думали, як перемогти Януковича, який змінив Конституцію і зробив очевидною загрозу гегемонії тупої сили.

Науковців мало, на мітинг не вистачить, біологічну зброю розробити не можна.

Єдиний вихід, який вони побачили – просвітництво. Так з'явилася ідея, що у призвела до відродження у столиці "Народних читань".

130 років тому

На початку 1870-х років група професорів Київського університету та громадських діячів вирішила втілити в життя просту ідею про те, що профілактику захворювань можна проводити на публічних лекціях.

Це відбувалося у Російській імперії, тому, ясна річ, зі втіленням простої ідеї виникли великі проблеми.

У просвітників опускалися руки від імперської бюрократії, цензури та недовіри до власних науковців, але професор медичного факультету Никанор Хржонщевський пішов до кінця.

Професор медичного факультету Никанор Хржонщевський

І ось – диво. У грудні 1886 року в Контрактовому будинку в Києві відбулася перша лекція "Народних медичних читань". Кожне слово в ній було вичитано цензором, крамолу прибрано, лектор не мав права відриватися від тексту, а представник влади звіряв кожне слово із папірцем.

Кілька років лекції регулярно читалися, де прийдеться.

Хржонщевський і тут знайшов вихід: попросився до будівлі Міської думи – і депутати йому не відмовили.

Організатори розуміли, що потрібна окрема спеціально пристосована велика зала. Довго шукали кошти, спонсорів, будівельників, аж ось у жовтні 1895 року приміщення було збудовано. "Народну аудиторію" побудували за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 26 (зараз вона знову називається так, а до 2014 року була Воровського).

На той час це була околиця, поблизу робочих кварталів. Місце обирали з розрахунку доступності знань найбіднішім.

"Народна аудиторія" за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 26

Лекції намагалися читати щонеділі. Лише за перші 3 роки їх було прочитано 64, причому 24 прочитав особисто професор Хржонщевський.

Теми стосувалися актуальних медичних проблем: інфекційних хвороб, гігієни, зловживання алкоголем і тютюном. Читання супроводжувалося новою на той час технікою – діафільмами.

За вхід на лекції брали від 5 до 40 копійок, найбідніших і військових пускали безкоштовно. На зібрані від квитків і благодійних концертів гроші публікували науково-популярні брошури.

Фото kasto/Depositphotos.com

Успіх лекцій і особисто Хржонщевського були такі, що органи влади взялися перешкоджати їхньому проведенню. У 1897-98 роках лекції були заборонені.

Але Хржонщевський не вгамовувався, друкував науково-популярні брошури за власний рахунок, планував перетворити "Народну аудиторію" на народний університет, де б освіта була доступна кожному. Ці плани, на жаль, не збулися.

Нові часи, нові реалії

З 2011 року співробітники Інституту фізіології НАН України активно шукали однодумців для наукового просвітництва.

Декілька разів збиралися з колегами у чудовій будівлі Астрономічної обсерваторії КНУ ім. Тараса Шевченка, де постійно займаються просвітництвом астрономи Лілія та Анатолій Казанцев.

Спроби популяризації науки в українському інтернеті вилилися у маніфест "Моя наука".

Може б науковці так і продовжували читати лекції лише іншим науковцям, якби Микола Гориленко з сайту science.ua не відгукнувся на їх запит і запропонував наукову блог-платформу. Так народилася "Моя наука".

Вчені писали науково-популярні статті для більш широкої аудиторії, проводили безкоштовні лекції для студентів-медиків, створили Київський клуб "Еволюція", регулярно брали участь у Всесвітньому тижні мозку, їздили до сиротинця з науковими дослідами, проводили он-лайн чати з науковцями, ходили на радіо…

Афіша першої лекції "Народних читань"

Зустрівшись влітку 2013 року з Анею Возняк та Ксенією Семеновою представники Інституту фізіології НАН долучились до перших Наукових пікніків у Києві.

А на святкуванні дворіччя "Моєї науки" у кінці жовтня 2013 року Сергій Гончаров запропонував поширити досвід пікніків на більш академічний формат: організувати 10 листопада, у Всесвітній день науки, день відкритих дослідів у холі інституту.

– Витримавши за 6 годин тиск кількасот відвідувачів ми ледве не померли, але зрозуміли, що нам хочеться ще.

Цим "хочеться ще" науковці заразили колег з інших інститутів та університетів – так розпочалася акція "Дні науки", яка тепер охоплює десятки наукових установ у декількох містах України.

Віктор Досенко на другій лекції "Народних читань" - "Про користь вина"

Через 120 років після відкриття "Народної аудиторії" науковці знову мають змогу читати лекції за адресою вулиця Бульварно-Кудрявська, 26.

Це стало можливим завдяки зусиллям молоді з київського Червоного Хреста. Вони домовились з адміністрацією проектного інституту ПАТ "ГІПРОцивільпромбуд" (власник цієї будівлі) про проведення лекцій, залучають волонтерів та шукають лекторів.

Почати вирішили з класичних лекцій Никанора Хржонщевського. Ви здивуєтесь, але за більш ніж 100 років теми не втратили актуальності: про шкідливість пияцтва для здоров'я, про одяг, про паління, про туберкульоз.

Звісно, з того часу з’явилися нові знання з цих тем та нові засоби лікування хвороб, тому лекції будуть осучаснені.

Першу лекцію "Людина не для того живе, щоб їсти, а їсть для того, щоб жити і працювати" прочитав 22 жовтня 2015 року один з авторів цієї статті.

Друга лекція за мотивами вчень Никанора Хржонщевського "Про користь вина"

Друга лекція відбулася 25 лютого 2016 року і мала досить провокативну назву – "Про користь вина". За підтримки українських виноробів, навіть, була дегустація. Звичний аншлаг, купа питань та приємна вільна атмосфера супроводжували цю подію.

З’явився у "Народних читань" і медійний партнер – Idealist.media фільмував останню лекцію і незабаром можна буде її подивитись не тільки киянам.

Науковці та волонтери, серед яких Іван Николенко, Михайло Тульський, не збираються зупинятися і Народна аудиторія буде чекати на своїх відвідувачів у квітні (анонс шукайте незабаром на "Моя наука") на лекції, що була прочитана Хржонщевським більше 120 років тому – "Палити чи не палити?".

На ній піде мова про механізми впливу на організм не лише тютюну, але й інших психотропних засобів.