Версія для друку     Коментарі  [ 12 ]

05.11.2008

// Мегамікс від Вакарчука

Вакарчук вийшов за рамки Океану. Фото, відео

Попередня

1 2 3

Наступна

У вівторок Святослав Вакарчук зробив те, чого його давні прихильники чекали не один рік. Ті, які з сумом спостерігали, як "Океан Ельзи" стає все менше роковим і все більше - з присмаком попси. Ті, які колись не "переварили" розпаду старого складу групи. Ті, які так і не зрозуміли, що Вакарчук робив у політиці. Ті, які, втім, продовжували слухати старі альбоми романтичного фізика-теоретика.

У театрі імені Івана Франка Вакарчук представив ретельно відібраній публіці - друзям і обмеженому колу журналістів - свій новий проект "Вночі". Сам Святослав називає його великим експериментом, "творчою лабораторією" і "виходом за рамки". 

"Такого творчого і експериментального процесу, такого типу творчої лабораторії я давно не пам'ятаю. Оскільки все таки, коли ти граєш в рок-групі... Там теж є творчість, там теж все щиро, але там є рамки, які ти сам собі створив. У тебе є певні інструменти, у тебе є сцена, у тебе є жанр", - пояснював Святослав на прес-конференції перед концертом.

Експеримент Вакарчука вилився в 11 пісень, написаних у справді несподіваному і не обмеженому рамками одного стилю форматі. "Океан Ельзи" більше не співає рок чи поп. І взагалі це вже не океан, а якась нова стихія.

В епоху еклектики і взаємопроникнення жанрів у мистецтві Вакарчук опинився у "струмені". Його новий музичний продукт - мегамікс класики, року, джазу, фольку і реггі. Єдиний традиційний елемент у цій страві - "ностальгічно-сумна" вакарчуківська лірика. За словами співака, останнім часом він переосмислив своє життя і творчий шлях, тому пісні вийшли такими відвертими і особистими.

Творчі переживання і експерименти Вакарчука розділила ціла армія музикантів - до старої команди "Океану Ельзи" додалися виконавці джазу, класичної та народної музики.

На театральній сцені Вакарчук співав у супроводі оркестру. Джазові партії "трималися" на клавішних, саксофоні, скрипках і контрабасі. Пісні з елементами фольку Святослав співав під флейту, акустичну гітару, іранські народні інструменти та різноманітні тамтами.

Зал, потішений блюзом, етно-джазом і навіть "ретро" від Вакарчука, сприйняв його перші кроки у нову стихію тепло, проте не надто бурхливо. Рафінована публіка ніби ще не встигла "переварити" новий образ співака, проте вже починала його любити. 

"Коли ми запрошували на концерт серйозну публіку, ми не думали, що вона буде аж такою серйозною", - пожартував Святослав і перейшов до другої "неофіційної" частини вечора. 

У ній прозвучало кілька старих пісень з "океанівського" періоду, яким дуже пасувало нове джазово-класично-фолькове вбрання. Революційну "Майже весну" Вакарчук подав під соусом реггі, а "Кавачай" перетворив на блюз.

Від такого у залі стало гарячіше, а по завершенні вже другої "неофіційної" частини гості почали вимагати продовження. Проте і Вакарчук і музиканти довго не виходили до публіки.

"У мене вперше в житті таке, що я не знаю, що співати", - сказав Святослав, однак таки вийшов "на біс".

Після концерту "серйозна" публіка розходилася з філософським настроєм. "Славку не треба було йти у політику! Тепер йому буде важко повернутися у мистецтво. Кожен має робити те, що вміє", - шепотілися одні. "Це - прорив. Він змінить себе і свою публіку", - піднесено казали інші.

Сам же Вакарчук буде оберігати свою "творчу лабораторію" від ударів українського шоу-бізнесу, щоб, не дай Боже, не комерціалізувати його.

Він хоче "вийти з замкнутого кола, де рейтинг підмінює глибину музики, а музиканти танцюють з балетами, і де треба їздити в тури, знімати кліпи и ходити на ранкове шоу". 

Чи вдасться Вакарчуку "заповнити білі плями вітчизняної культури" своїм новим проектом, покаже час. Реліз альбому "Вночі" запланований вже на кінець листопада.

Про те, хто з публічних людей відвідав концерт Вакарчука, читайте незабаром на ТаблоID.

Фото прес-служби Вакарчука