Книжкова "Країна мрій": мед ложкою

Уже третій рік поспіль у межах щорічної "Країни мрій" відбувається Книжкова Країна мрій. Цього року література зайняла чотири сцени - всі, до речі, на безкоштовній території фестивалю.

Велика літературна сцена перекочувала зі звичного дворику музею Гончара на вулицю - цього року її включили в лінію яток, вздовж шляху до Співочого поля. Повз неї постійно рухався великий потік людей. Відтак глядачі, які в нормальних умовах ніколи б самі не завітали на літературні дійства, зупинялися бодай недовго послухати виступи літераторів.

Один з організаторів Сергій Пантюк навіть подумки дивується: "Стає все краще, що дивно, бо зазвичай такі речі загинаються за кілька років. Хоча це і час відпусток, людей порівняно з минулим роком більше, та і продажі книжок кращі".

Через "прохідне" розташування головної літературної сцени чимало глядачів зібрали "Кобзарський слем", вечір іронічної поезії, читання регіональної літератури. Читання літератури етнічних спільнот України, як на мене, тривали надто довго, та і якість представлених там текстів була, скажімо, нерівномірна.

Мар'яну Савку сховали під парасолею

Дуже показовим і несподіваним став суботній вечір, коли "Країну мрій" накрила буря, а глядачів охопив рідкісний настрій порозуміння, як-от Мар'яну Савку з її друзями: "Ми саме слухали Тараса Компаніченка - і це було таке особливе відчуття, коли на останніх акордах того барокового співу вдарив грім, і почалася буря. Ми заховалися з музикантами і тримали її, щоб не полетіла".

Буря відкрила і дещо призабуту імпровізаційну складову сучасної української літератури. Суботнього вечора мав відбутися Вечір іронічної поезії - цей захід продемонстрував, що несподівані обставини можуть зіграти на руку навкололітературному процесу, його учасникам і глядачам.

Річ у тім, що після дощу промокла вся апаратура з мікрофонами включно. Відтак вечір відбувся у революційних тонах - поети палили іронією та сатирою через гучномовець. Бракувало хіба броньовика.

Юрку Позаяку не вистачало хіба що броньовика

Щоправда живі класики, на кшталт Юрка Позаяка, читали давно читані, перечитані та вивчені напам'ять тексти. Зате було доста слему, ритмічного читання поезії та пританцьовування в такт словам. Навколо несподівано задерикуватих віршів швидко зібрався натовп змоклих відвідувачів "Країни мрій", що поверталися на Співоче поле.

Інший експеримент цьогорічної книжкової "Країни мрій" - кінопокази "Народне кіно". Обидва дні фестивалю Лірник Сашко показував фільми, створені за його власними сценаріями - ці покази привабили величезну кількість глядачів, яким показали пластиліновий мультсеріал "Моя країна - Україна" та трейлер до народного фільму "Чорний козак".

Якщо за трейлером "Чорного козака" поки що важко сказати щось визначене, то "Моя країна - Україна" вже має аж 6 серій. Це смішний, красивий і розумний пластиліновий мультик, де персонажі мандрують Україною. Бачення авторів мульту небанальне - скажімо, хто б міг подумати, що серія про Луганську область присвячена не шахтам і промисловості, а безкрайнім зеленим степам.

Сашко Лірник розповів, що мультик мав бути створений за державної підтримки, але грошей дали тільки на одну серію. Лірник додає, що маленькі українці, можливо, побачать мультик у прокаті, "якщо влада буде українська".

Книжкова "Країна мрій" не обійшлась і без своєї традиційної території - внутрішнього дворику музею Гончара. Організатори вирішили не вигадувати велосипед і використали апробовану на книжкових виставках впродовж останнього літературного року ідею Письменницької кухні.

Два дні письменники варили куліш на вогні та пригощали глядачів - Ірен Роздобудько, Міла Іванцова, брати Капранови, Сашко Лірник та інші автори готували страви за родинними рецептами та за мотивами своїх власних текстів. Відтак кожні дві години на території музею можна було поїсти. Це швидко вирахували деякі з відвідувачів: вони старанно запам'ятовували розклад дегустацій кулешів і акуратно приходили за своєю порцією страви в пластиковому посуді.

Марія Морозенко порадила Мар'яні Савці додавати в куліш м'яту

Брати Капранови не думають, що справа тут у голоді: "Ну що, невже всі голодні? В цьому є якийсь секрет - коли щось готують і щось розповідають, то страва набуває додаткового сенсу".

Ірен Роздобудько також вважає куліш привабливим заходом: "Оцей куліш - це непогана ідея. Можна було б зробити ще конкурс вишиванок. Я буду брати участь у всьому цікавому, що тут придумають. Хіба що на конях не вмію скакати, але навчусь, якщо буде треба".

Зовсім поруч знаходилася маленька сцена "Майстер-кляса", навколо якої обидва дні збиралося багато глядачів. Річ у тім, що вже традиційно на цьому майданчику вчать прикладним умінням - малюють шрифти, опановують каліграфію, вчаться друкувати листівки тощо.

Дмитро Стус повернувся зі святкування дня народження Віктора Януковича

Невдачею книжкової "Країни мрій" можна назвати міні-сцену "Курінь". Її маленький "п'ятачок" ледь вирізнявся з ряду яток, і послухати виступи у вузькому проході зупинялося геть мало людей - найбільше їх збиралося хіба на виступах "Майстрів співаного слова", тобто бардів.

Частина виступів на сцені "Курінь" зірвалися через суботню бурю, частина були відверто герметичними та провінційними, як-то виступи літературних гуртків. З усього вирізнялися хіба читання Олени Захарченко, яка презентувала нову книжку "Дівчинка з химерами" - на решті заходів обмежились вторинним використанням літературної сировини.

[L]

Якщо підбивати підсумки, то враження від програми Книжкової країни мрій неоднозначне. Ніби і зірки виступали - Мар'яна Савка, Ірен Роздобудько, Євгенія Кононенко, Роман Скиба, Сергій Пантюк, Юрко Позаяк... але не надто вдалий розклад заходів головної літературної сцени трохи зіпсував враження - між виступами регулярно виникали непередбачені розкладом півгодинні "дірки", що дуже сповільнювали темп.

Попри це літературні заходи зібрали більше глядачів, ніж зазвичай. Це передусім наслідок ефективних прагматичних змін - урізноманітнення програми, переосмислення розташування літературних майданчиків на території фестивалю, а також промо. Недаремно за 2 тижні до "Країни мрій" брати Капранови та Сергій Пантюк "прикормили" журналістів на прес-конференції у формі "дегустації" кулешу - того ж вечора сюжети про книжкову "Країну мрій" показали на багатьох каналах.

Фото Віталія Лямічева