Відкриття спільної виставки Валерія Шаленка з Олегом Лишегою

Їх познайомив Чубай десь у 1972 році. З того часу триває давня дружба, настояна і витримана. Вони митці, які перебуваючи трохи осторонь тусівки і на узбіччі мейнстріму, витворили власні глибочезні світи. Їхня праця осмислена і продумана.

Перебуваючи у різних сферах, вони внутрішньо дуже близькі один одному. Дерев'яні мадонни Олега Лишеги - це продовження його поезису, але вже не в слові, а може у навіть
глибшій до витоків творчості стихії, не просто у пластиці, але в дереві.

Адже Лишена завжди прагнув до осягнення матерії, яку Арістотель називав гілє (термін, який означає матерію, але воно ж означає також деревина).

У сучасній своїй роботі з вітражем Валерій Шаленко перейняв кращі традиції Петра Холодного. Він робить справжній мистецький вітраж. Робить може як ніхто в сучасній Україні. Але на цій виставці будуть представлено те, з чого він починав - його малюнки ще з 70-х.

Спільна виставка для цих двох творців - це акт глибинної солідарності, дар памяті Чубаю і тому кращому, що було в тому часі і, сподіваємося, залишилося і досі.