Цикл лекцій "Медіапрактика і медіатеорія. Мистецтво високих технологій або високі технології в мистецтві"

В період з 1-го лютого по 7 червня відбудеться 15 лекції "Медіапрактика і медіатеорія. Мистецтво високих технологій або високі технології в мистецтві".

Лектори:

Ольга Балашова

Мистецтвознавець, медіа-теоретик, куратор.

Авторка курсу лекцій "Мистецтво новітніх технологій. Комунікативні практики".

Яніна Руденко

Кандидат філософських наук, культурний аналітик, медіа-теоретик.

Авторка спецкурсів: "Мистецтво новітніх технологій", "Семіотика культури", "Порівняльна культурологія".

Час проведення: Щопонеділка, 19:00

Місце проведення: Арт-центр Павла Гудімова Я Галерея

вул. Волоська, 55/57

Вхід вільний

Розклад лекцій:

1 лютого Нові технології і мистецтво: співпраця на взаємовигідних умовах

Ольга Балашова

Новітні технології перетворюються на простір суцільного художнього експерименту. Художники не можуть відмовити собі у задоволенні збагатити свій інструментарій за рахунок досягнень сучасної наукової думки - що цілком обґрунтоване одвічною мистецькою практикою. Але що змушує такі поважні інституції, як Масачусетський технологічний інститут, щороку виділяти мільйонні бюджети на підтримку мистецьких проектів? Спробуємо з'ясувати, яким чином наука та мистецтво стають корисними одне одному у ХХІ столітті?

8 лютого Теорія медіамистецтва: періодизація, види, напрямки

Ольга Балашова

Спроба дати відповіді на питання про те, коли виникає медіамистецтво, які існують підходи до його вивчення, які його види та напрямки існують сьогодні в світі, як воно функціонує на художньому ринку та яке місце посідає у сучасній системі культури.

15 лютого Відео-арт. Vol. 1 - світова практика

Ольга Балашова

Документа-5 1972 року вперше включила відеомистецтво до програми виставки. Цей рік став датою офіційного визнання мистецької практики, що почалася зі славетного твору Дзиги Вєртова "Людина з кіноапаратом". Кого історія називає класиками світового відеоарту та які характерні особливості цієї абсолютно самостійної та самобутньої художньої практики, що генетично пов'язана з кінематографом та телебаченням, але має з ними набагато менше спільного, ніж це може здатися на перший погляд?

22 лютого Відео-арт. Vol. 2 - українська практика

Яніна Пруденко

Як і історія всього медіамистецтва, історія української його версії починається з відеоарту. На початку 90-х років ХХ століття українські живописці, набавившись з художніми можливостями трансавангарду, працюють у пошуках нових творчих територій. На сьогодні відеоарт в Україні є одним із найпопулярніших жанрів медіамистецтва, що активно практикується сучасними художниками

1 березня Science Art

Ольга Балашова

Людина, що виростила у себе на руці вухо, кролик із флуоресцентним смухом, р?боти, що кохаються, та рослини, що змінюють колір, - все це не просто дещо ексцентричні наукові розробки, а новітні художні проекти! Про долю цих інноваційних артефактів та передумови їх виникнення йтиме мова

15 березня Нет-арт

Ольга Балашова

Нет-арт - це мистецтво, що існує виключно у мережі Інтернет, використовуючи всі її можливості та ресурси. Твори Нет-арту мають всі атрибути будь-якого іншого об'єкту в мережі: конкретну адресу, розмір в байтах, можливість інтерактивної взаємодії з ними. Що ж робить цей вид он-лайн творчості мистецтвом?

22 березня Digital Art

Ольга Балашова

Дигітальне, або цифрове мистецтво - різновид медіа-арту, що поєднує досить різноманітні практики. Вони використовують цифровий код як художній інструментарій. Фактично, це - все, що створене за допомогою новітніх цифрових технологій - від надзвичайно реалістичних спецефектів у сучасному кінематографі - до неймовірних інтерактивних цифрових інсталяцій у приміщеннях центрів сучасного мистецтва. Але що ми можемо віднести до сфери мистецтва, а що так і залишиться побічним продуктом інших галузей культури?

29 березня Класичні види мистецтва сьогодні і завтра. Смерть чи реінкарнація?

Яніна Пруденко

Про смерть мистецтва вперше проголосив Гегель на початку ХІХ століття. Пророцтво філософа втілилося в декадентському мистецтві, що, здавалося, знаменувало собою вичерпаність творчого потенціалу людства.

І вже на початку ХХ століття художники роблять нову заяву: «Мистецтво померло! Хай живе мистецтво!». Художні експерименти футуристів, кубістів, Веркбунду та Баухаусу вдихнули життя в класичні види мистецтва, які за допомогою техніки оновили свою сутність. Розмивання меж класичного мистецтва у другій половині ХХ століття відновило дискусію на тему «Смерть мистецтва». Та художня практика початку ХХІ століття доводить: естетичний потенціал людини невичерпний. А техніка лишається (як і у попередньому столітті) безмежною територією для творчих експериментів

12 квітня Медіамистецтво і суспільство. Взаємопроникнення

Яніна Пруденко

Друга половина ХХ століття - час становлення постіндустріального суспільства, постмодерної культури та кіберкультури - сприятливого середовища для розвитку медіамистецтва. Перехід до постінформаційного суспільства на межі ХХ-ХХІ століття легітимізував медіамистецтво на суспільному рівні. Структура інституалізації медіамистетцва поступово поповнюється новими складовими: спеціалізованими експозиціями, музеями, архівами, інститутами теоретичного та практичного дослідження медіа. Як ці процеси впливають на розвиток суспільного простору?

19 квітня Українська практика інституалізації медіа

Яніна Пруденко

1997 рік офіційно можна вважати роком початку інституалізації медіамистецтва в Україні. Саме цього року запрошений в Київ за підтримки Інфо Медіа Банку, Центру Сучасного Мистецтва та Гете-Інституту в Україні директор Фестивалю Медіамистецтва у Оснабрюці Герман Ньорінг ознайомив українських художників та всіх зацікавлених із теорією та практикою медіамистецтва. Метою цієї зустрічі було вивчення і застосування нових технологій у мистецтві. В межах акції відбулися семінари з комп'ютерної анімації, презентація творів медіамистецтва, а також виставка "Відеоскульптура у Німеччині".

Результат - створення в Україні власних медіа фестивалів: Dreamcatcher (1998), KIMAF (2000-2002), «NonStopMedia» (з 2003), «MediaDepo» (з 2008), "Transformator" (2009); проведення спеціалізованих виставок «Інтермедіа» (1998), «Перевірка реальності» (2005)

26 квітня Людина-техніка-мистецтво. Історія стосунків

Яніна Пруденко

Історія цих стосунків є досить складною, вона пройшла всі класичні стадії - від кохання до ненависті. Повне взаєморозуміння - період синкретичного «техне», що з давньогрецької означає і науку, і ремесло (античний відповідник сучасній інженерії або програмуванню), і, власне, мистецтва. Криза стосунків цих феноменів припадає на ХІХ століття, коли славнозвісний К. Маркс оголошує свою «теорію відчуження», згідно з якою техніка є причиною складних процесів деперсоналізації людини.

Сьогодні ці стосунки ще більше ускладнені - технофобські і технократичні ідеї постійно ведуть боротьбу за право володіти свідомістю людини

17 травня Сучасна медіакультура: екстаз комунікації

Ольга Балашова

Сьогодні ми є свідками початку принципово нового етапу розвитку культури. Ми опинилися в ситуації тотальної комунікації, яка все частіше відбувається за посередництва різноманітних технічних медіа. В результаті на їх основі формується специфічний медіапростір, поза яким повноцінне функціонування людини не видається можливим.

Чим сучасний етап розвитку культури відрізняється від попередніх, які зміни вже відбулися і чого нам слід очікувати найближчим часом

24 травня Техніка і любов до мудрості. Філософія техніки

Яніна Пруденко

Вже перша науково-технічна революція XVII століття привернула до себе увагу вчених. І не тільки природознавців, але й гуманітаріїв - філософів, людей, що люблять мудрість. Нарощення науково-технічного потенціалу людства, що відбувається повсякчас, стабілізувало таку тенденцію - все частіше філософія у своїх дослідженнях надає перевагу матерії над духом.

Що ж таке техніка - деструктивний елемент сучасного соціуму, який рано чи пізно поглине саму людину, чи, навпаки, єдина можлива перспектива збереження людського життя в межах цієї планети чи поза нею?

31 травня Зміна пріоритетів: художній образ чи «естетика машини»? Трансформації естетичної теорії

Яніна Пруденко

Модерні експерименти футуризму, кубізму, «нового руху» та народження нових видів мистецтва (фотографія, кіно) на межі ХІХ-ХХ ст. спровокували зміни і у теорії мистецтва. Методи, закони, поняття та категорії класичної естетики опинилися на біржі праці. В той же час, оновлення художньої мови класичних видів мистецтва та створення нових за допомогою техніки призвели до народження естетики техніцизму. Щоправда, необхідність аналізу техніки як естетичного феномену не одразу була усвідомлена дослідниками. Чи є поняття «технософія», «кіберскульптура» та «нет-арт» досить звичними для художньо-витонченого вуха сучасного естетика?

7 червня Футуристичні концепції розвитку стосунків людини і техніки. Образ майбутнього

Ольга Балашова

В наш час майбутнє має властивість надто швидко перетворюватись на минуле. Сучасність все частіше стає свідком впровадження в повсякденне життя новацій, про які не так давно навіть і мріяти було неможливо. Саме тому такими важливими є уроки з минулого і використання їх для майбутнього. Деякі концепції кінця ХХ - початку ХХІ століття покажуть, яким бачили нашу сучасність Мануель Кастельс та Елвін Тофлер. А також, яким сьогодні бачать наше найближче майбутнє Брюс Стерлінг, Дуглас Рашкофф та Марк Дері.