Виставка живопису Василя Бажая "Проект Б•2"
Проект "Б·2" - це квінтесенція нефігуративного методу Василя Бажая, логічне продовження пошуку тієї образно-пластичної мови, що він так неустанно шукає, експериментуючи з формою, простором та кольором. Пропоновану вашій увазі експозицію, стилістично можна розділити на три частини, які так чи інакше розкривають нам творчий почерк митця.
З одного боку бачимо традиційні для художника "полотна-структури", в яких форма і простір деконструюються у вільний живописний фон, свого роду мистецьку "квантову" теорію поля, де мазок і фактура олійної фарби випромінюють хвилі чистої ідеї Живопису. Вперше цей "екстракт" нефігуративу Бажай запрезентував на експозиції присвяченій відкриттю Міжнародного Фестивалю сучасної класичної музики "Контрасти" у 1995 році.
Деконструкція образу і трактування його як квазі-просторового методу творчості тоді органічно спліталася з творами Джона Кейджа. Структура в музиці і живописі - це їх диференціація на частини від найменшої фрази до найдовшого речення. Форма - це зміст, а метод - це управління цілісністю нота за нотою, мазок за мазком. Матеріалом музики є звук і тиша, матеріалом живопису є фактура і колір. Композиція "полотен-структур" - це інтеграція всього згаданого.
З іншого боку бачимо також традиційне для митця крещендо форми і площини, як способу нефігуративним, або, як це влучно відмітив О. Титаренко, ненаративним способом, створити алюзії до уявної просторовості і псевдо-фігуративності. Для Бажая проблема форми разом з проблемою живописного матеріалу завжди була і є надзвичайно важливою. Художник знайшов своєрідний універсальний принцип впорядкування руху форми і процесу розвитку ненаративного образного матеріалу (геометричні форми, колористичні контрасти і контрапости, прото-перспективні площини тощо). Це ритмічні структури які створюють пропорційні за складом композиції.
Наприкінці минулого року у Бажая з'являється нове трактування образного матеріалу. Експерименти з нефігуративним простором і площиною, а також "квантова" основа фактури живопису митця організуються у своєрідну ритмічну структуру, як принцип форми per se і кристалізуються у новий метод.
Для Василя Бажая число має символічне і композиційно-технічне значення. У творчості художника числові ряди стали організуючим елементом, який однаково підходить як для живописних площин і фактур, так і для перформансів. Насиченість живопису Бажая передбачає власну висоту звучання, тембр і протяжність фактури, а також тишину контр-форми, яка є протилежністю, а отже й партнером фактури і визначається лише власною протяжністю. В даному випадку художник наближається до "ритма-структури", так як його розумів Кейдж. Композиційна імпровізація передбачає орнаментальний розвиток візуального ряду і поступове виявлення форми завдяки поступовому рухові від першого до останнього мазка.
Виставка живопису Василя Бажая "Проект Б·2" проходитиме за адресою:
Київ, Михайлівська 22б