Книга року Бі-Бі-Сі: несподіванка
Володимир Рутківський отримав премію "Книга року Бі-Бі-Сі" 2011 року за роман "Сині Води".
Це історичний роман для дітей і підлітків. Власне вперше в історії премії "Книга року Бі-Бі-Сі" нагороду отримала книжка для не дорослої аудиторії.
75-річний письменник захворів і не зміг приїхати з Одеси на церемонію.
Замість нього 1000 фунтів стерлінгів із рук Лі Тернера – Повноважного Посла Сполученого Королівства в Україні – отримав представник видавництва "Темпора" Лесь Белей.
Також декілька слів про переможця сказав Володимир Панченко, котрий опікується проектом "Бібліотека ЛітАкценту". Саме в рамках цього видавничого проекту вийшла книга-переможець.
Лесь Белей отримав нагороду та говорить про переможця |
Роман представляла член журі Ольга Герасим’юк: "Це роман про те, як не вмирати героїчно, а жити героїчно. Коли я читала "Сині Води", то хотілося цим текстом напитися – такий він життєствердний".
"Дуже добре, що це дитяча книжка. Власне погляд на історичні реалії дитячими очима є надзвичайно плідним. Він дозволяє по-новому подивитися на відомі події. До того ж, у романі ідеться про маловідому сторінку української історії – про битву під Синіми Водами говорять дуже мало".
Володимир Панченко розповідає про видавничий проект "Бібліотека ЛітАкценту" |
Члени журі премії говорять про складність вибору – у фінал вийшло несподівано багато хороших і дуже різних книжок.
Цього року шанувальники премії відзначилися своєрідним призом глядацьких симпатій. Новинкою "Книги року Бі-Бі-Сі" став "алкототалізатор".
Все почалося пропозиції літературного критика і письменника Михайла Бриниха організувати "алкототалізатор". Кожен читач міг поставити пляшку за перемогу "свого" кандидата.
Посол Лі Тернер вручає премію |
В поширенні цього парі, як і у випадку "Читають всі", допомогли соціальні мережі.
Станом на 00-00 23 грудня 2011 року ставки на фіналістів виглядали так:
На "Хронос" Тараса Антиповича поставили 25 літрів пива, 0,7 прикарпатського бальзаму, 0,7 самогонки, 1 пляшку коньяку, 3 пляшку віскі, 4 пляшки горілки.
На "Подорож з Мамайотою" Артема Чапая поставили 1 пляшку віскі, 1 пляшку горілки.
На "Нариси бурси" Антона Санченка поставили 2 пляшки шампанського та 2 літри коли.
На "Бору" Галини Вдовиченко поставили 2 пляшки коньяку.
Тобто перемогла книжка, на яку не поставив ніхто. За правилами тоталізатора переможець Володимир Рутківський отримав весь банк алкоголю. Володимир Панченко передасть переможцю частину виграшу: пляшку коньяку, дві пляшки німецького пива та пляшку шампанського.
Члени журі |
Повертаючися до царини літератури, варто зауважити, що цього року, на відміну від минулого, важко окреслити панівні тенденції в колі книжок-фіналістів.
Загалом трендом цього року стали книжки переважно зрілих авторів і експериментальне письмо.
"Сині Води" Володимира Рутківського піднімає проблеми далекого історичного минулого, але використовує зокрема призму бачення хлопця-підлітка. Таким чином озвучуються проблеми меншин і важливість ролі окремої особистості "маленької" людини в історичному процесі.
"Хронос" Тараса Антиповича – це чудова антиутопія про загибель людства внаслідок можливості безсмертя. Цей роман є надзвичайним прикладом тексту на всі смаки – він може сподобатись і шанувальникам фентезі, і прихильникам більш "високої" літератури.
"Бора" Галини Вдовиченко використовує голлівудську образну мову та незвичний "відкритий" фінал для звичної історії про жіночу самотність і кохання.
Ольга Герасим'юк презентує книжку-переможця |
"Подорож з Мамайотою у пошуках України" - подорожні нотатки. Вони не завжди досконалі стилістично, але надзвичайно щирі та направлені на порозуміння.
"Нариси бурси" Антона Санченка - це стилізовані під "дембельський альбом" спогади студента "тюльки", тобто Херсонського морського училища рибної промисловості. Цей роман вщент розбиває стереотип про письменника-філолога, котрий пише винятково про свій філологічний досвід.
Цікаво, як розвиватимуться ці експерименти наступного року. Цього року на конкурс не подали текстів аксакалів Юрія Андруховича та Ліни Костенко. Який асортимент запропонують на конкурс видавці 2012 року – побачимо за рік.
Всі фото Віталія Лямічева