Василь Костицький: "Висновок по Infostore – це лише один з багатьох висновків, які ми зробили"
В суспільстві ця боротьба викликає якщо не обурення, як у випадку з закриттям дуже популярного сервісу Infostore, то принаймні сміх.
Національна комісія з питань захисту суспільної моралі, яка приймає рішення щодо визнання матеріалів порнографією або ще чимось ганебним, стала чи не найвідомішим державним органом. Можна сказати навіть сумнозвісним - мовляв, комісія за 4 мільйони з держбюджету "відкриває Америку через кватирку", та ще й прискіпується до улюблених ресурсів українських користувачів інтернету.
Останні новини з фронту війни проти порнографії взагалі приголомшливі - нібито наразі Нацкомісія працює над закриттям в Україні LiveJournal.
Користувачі цієї мережі озброїлися банерами "Цей журнал не відповідає вимогам Національної комісії з питань захисту суспільної моралі". ЇЇ керівник Василь Костицький про ситуацію з ЖЖ, однак, не знає нічого. Про це та інше він розповів у своєму інтерв'ю виданню "ПіК України".
- Ви неодноразово заявляли, що вважаєте стан суспільної моралі в Україні загрозливим. Що ви мали на увазі?
- Загрозливим для національної безпеки стан суспільної моралі наша комісія назвала на своєму першому засіданні 23 червня цього року. Цей висновок був підтверджений соціологічним дослідженням, 51,4% опитаних погодилися з цим твердженням (йдеться про дослідження Інституту Горшеніна, яке проводилося в листопаді 2007 року, і в рамках якого половина опитаних назвала стан моралі в українському суспільстві незадовільним).
Крім того, подібний висновок зробила і Рада національної безпеки і оборони.
Згадаємо, що, за висновками деяких вчених, Рим впав не під натиском варварів, а внаслідок падіння моралі. Якщо говорити зараз про Україну, то слід було б визнати, що проблема дотримання моральних норм або етики має місце у дуже багатьох сферах суспільного життя.
Можна говорити про дотримання професійної етики: бізнесменами, юристами, журналістами, лікарями. В кожному цеху інколи випливають скандали, пов'язані з порушенням законодавства і корпоративної етики.
По-друге, є проблема інформаційної агресії, яка впала на голову українців кілька років тому. Атака йде кількома каналами. З одного боку, ми все частіше стаємо свідками фактів використання брутальних слів у ЗМІ. Я б сказав, що стало модним вживати на телебаченні слова, які раніше використовували тільки після третьої чарки горілки. Крім того, ми спостерігаємо розпалювання сексуальних пристрастей. В інтернеті збільшується кількість матеріалів порнографічного й еротичного характеру, а також таких, що пропагують насильство.
- Ваша комісія зараз як раз дуже активно взялася за інтернет. Скажіть, будь ласка, чому ви вирішили розпочати боротьбу з порнографією з мережі "В контакте", де порнографія все ж таки не є основним контентом, в той час як в інтернеті є стільки порносайтів?
- Ви розумієте, в усьому є елемент випадковості. Технічні і кадрові можливості комісії не дозволяють здійснити суцільний моніторинг. Висновки комісії тільки у 4% випадків приймаються за підсумками здійсненого нами моніторингу. Вся інша наша робота пов'язана зі спробами зреагувати на звернення правоохоронних органів, суду, пропозиції і клопотання Нацради з питань радіомовлення і телебачення, Держспоживстандарту, народних депутатів. Десь 14% - це звернення громадян та громадських організацій.
- І з Livejournal - теж елемент випадковості?
- А що з Livejournal? Експертне управління на сьогоднішній день не досліджує цей ресурс.
- Але в інтернеті були повідомлення про те, що ви моніторите публікації в Livejournal і збираєтеся найближчим часом звертатися до посольства США з вимогою заборони розповсюдження через ЖЖ матеріалів, які порушують законодавство України у сфері захисту суспільної моралі.
- Як тільки комісія почала ефективно працювати і стала незручною для суб'єктів інформаційного ринку, з'явилися як достовірні відомості про нашу діяльність, так і перекручення і відверті видумки. Я ніяких заяв про ЖЖ не робив і те, що ви кажете, для мене новина.
- Добре, давайте повернемося до моніторингу. Чому СБУ і МВС звертаються до вас по допомогу, якщо вони можуть самі боротися з розповсюдженням порнографії - причому не тільки звертатися до власників ресурсу з проханням припинити її розповсюдження, а просто прийти і заарештувати сервер, як зробили, наприклад, з сайтом Infostore?
- Для того, щоб приймати таке рішення - управлінські, ліцензійні чи про порушення кримінальної справи - треба мати впевненість у тому, що продукція порушує законодавство. І тому відповідні працівники відповідних держорганів звертаються до нас за експертним рішенням.
- А щодо Infostore правоохоронні органи до вас зверталися?
- Справа в тому, що ми не розголошуємо, хто до нас звертався. Ми не можемо піддавати небезпеці адресатів наших звернень, адже йдеться про потужний капітал, який зазнає втрат у зв'язку з реагуванням держорганів на наші висновки.
- Переформулюю питання, ви приймали рішення з приводу Infostore? Чи правоохоронні органи впоралися без вас?
[L]
- Ми робимо кожен день 20-30 висновків. Висновок по Інфостору - один з багатьох, які ми зробили.
- А що ви робитимете, якщо посольство Російської федерації не відреагує на ваші прохання боротися з розповсюдженням порнографії "В контакте"?
- На сьогоднішній день абсолютна більшість продукції, яка міститься в інтернеті, не українського походження. І ми шукаємо способи, як можемо захистити в першу чергу дітей і молодь від низькопробної порнографічної продукції, невдалої еротики і насильства.
Наскільки мені відомо, зараз в РФ створюється комісія на зразок нашої. Тому, можливо, будемо апелювати до колег. Крім того, є угода між Україною та Росією про правову допомогу, є загальна генеральна угода... Ми (комісія) дипломатичною і міжнародною діяльністю не займаємося, але є МЗС, яке має міжнародні важелі. Я думаю, що не було б нічого поганого, якби Ющенко з Медвєдєвим на зустрічі обговорити серед інших питань питання моралі. Я буду ініціювати таке обговорення.
- А питання закриття цієї мережі для України не піднімається? Якщо не вдасться домовитися з Росією?
- У мене гуманітарна освіта, я не знаю про такі технічні можливості. І взагалі, відповідно до наших повноважень ми не маємо права нічого вимагати. Якщо ми маємо фотографію, фільм, компакт-диск, то робимо висновок, чи вони відповідають законодавству, і передаємо висновок органам, які уповноважені приймати рішення щодо ліцензування або правоохоронним органам. Ми не громадська організація, щоб щось просити.
- Ви подали два нових законопроекти до КМ, про що в них йдеться?
- Подали до КМ проект нової редакції закону про захист суспільної моралі і проект внесення змін ще до 14 законів. Особливу увагу звернули на нову редакцію закону про захист суспільної моралі. У ньому з'явилися нові дефініції. Наприклад, що таке ксенофобія, українофобія, антисемітизм. З'явилася стаття, присвячена захисту національної гідності.
- Це дуже цікаво. Якщо говорити про інтернет, то чи ви будете звертати увагу тільки на розміщенні власниками/користувачами матеріали, чи й на коментарі до них? Тому що фактично кожна стаття на українсько-російську тематику тягне за собою коментарі з такими цікавими поглядами на національну гідність...
- Проблема полягає в першу чергу в тому, що самі статті містять порушення закону про захист суспільної моралі і тому вони провокують відповідні порушення.
- Не завжди.
- Не завжди, але має місце. Дай нам Боже поки що вирішити проблему з чистотою основної продукції. Щодо коментарів, то інтернет-провайдери, які зацікавлені в тому, щоб їхніми ресурсами користувалися споживачі, будуть самі щось робити. Ми збираємося порадитися щодо цього з провайдерами. В принципі, основне гасло в нашій роботі - це заклик до саморегуляції.
- О, це дуже несподівано! Вам не здається, що ви практикуєте швидше репресивні методи?
- У нас немає репресивних намірів. Ми намагаємося всім писати листи спочатку - шановні, виявили у вас порушення. А якщо реакції немає, тоді вже надсилаємо свої висновки до відповідних органів.
- А як ви ставитеся до того, що вас називають органом цензури?
- Я спокійно ставлюся навіть до того, що в інтернеті повісили мої фотографії з підписом: "Це обличчя української цензури".
Цензура в Україні заборонена Конституцією. Суть цензури полягає в попередньому перегляді продукції з метою надання наступного дозволу на її виробництво чи подальше розповсюдження. У нас же такого немає. Будь ласка, є закон и потрібно його дотримуватися. І чомусь мені здається, що українці вже звикають до того, що треба дотримуватися законодавства.
Хоча є ще один задекларований курс із захисту суспільної моралі, визначений одним з проектів законів, який зараз розглядається у Верховній Раді. Він передбачає посилення кримінальної відповідальність за порушення суспільної моралі. А ми поки що пропонуємо інформаційному ринку руку.
- Але ж кримінальна відповідальність - це в будь-якому разі не ваша парафія?
- Так, але якщо прийняти цей закон, то багато речей, які зараз дозволяють собі ЗМІ, будуть тягнути за собою кримінальну відповідальність.
- Які речі, наприклад?
- Я не хочу рекламувати цей законопроект, я його не підтримую. Я проти позбавлення волі за незначні порушення, є альтернативні види покарання, за впровадження яких я виступав, коли був народним депутатом. Для чого підвищувати кримінальну кваліфікацію людині? Особливо при нашому стані справ.
На фоні інформаційної агресії зросла дитяча злочинність. На сьогодні 29% злочинів скоюються особами 14-16 років. А якщо врахувати дані Мічиганського університету про те, що телебачення несе відповідальність за 10% всіх скоєних злочинів, то можна повірити прокурору харківської області, який каже, що має низку злочинів, які скоєні за сценаріями, запозиченими з ТБ.
- Але так і класичну літературу можна заборонити. Тільки "Злочин і кара" зі шкільної програми чого вартий.
- Я не думаю, що зараз багато дітей читають Достоєвського.
- А чому ви не хочете обговорювати новий законопроект? Раптом народні депутати його все ж таки приймуть?
- Ви хочете, щоб я вступав у дискусію з народними депутатами? Всі, хто до мене приходить на інтерв'ю, намагаються мене з ким-небудь лоб до лоба стикнути!
- Розкажіть, як часто збирається ваша комісія. І чим вона займається, якщо висновки про відповідність законодавству тієї чи іншої продукції приймають звичайні працівники вашого апарату без участі членів комісії?
- Збираємося один-два рази на місяць. Апарат готує висновки, які не є висновками експертів. Працівники апарату не мають статусу експертів. А висновки комісії мають статус експертних висновків.
Поки що в нас немає прецедентів, які б продемонстрували врахування або неврахування судом таких висновків. Але ми на комісії вносимо такі питання, розгляд яких має особливе значення. Наприклад, на наступне засідання ми хочемо винести питання реклами. Будемо розглядати сфери застосування реклами і конкретні приклади порушення законодавства.
- Чи можете навести приклад прикладів?
- Я не можу навести. Ви опублікуєте, а до наших експертів почнуть дзвонити люди і переконувати, що вони не праві. Експертам і так психологічно важко працювати.
- А чому члени комісії вважаються експертами з суспільної моралі, якщо це зовсім різні люди, як то Святослав Вакарчук - фізик і музикант?
- Вони також не мають статусу експертів, це рішення комісії мають статус експертних. А Святослав Вакарчук дуже мудро завжди виступає на засіданнях.
- Він на них завжди приходить?
- Майже завжди.
- Які моральні цінності в Україні на вашу думку сьогодні стійко тримаються?
- Повага до жінки.
- Такої, як Наталя Могилевська, що на своїх нових плакатах стоїть раком одних в трусах?
- Я колись написав книжку "Українська жінка заслуговує кращої долі". І зараз теж так думаю. А те, що Могилевська обрала собі такий імідж - це її справа.
- Вона поводиться морально на ваш погляд?
- Ми можемо зробити висновок на ваш запит. (Просить у співробітника апарату записати). Крім жінки, інші моральні цінності - освіта, сім'я . На жаль, зараз менше поважають старших. Але в цьому є і певний плюс, тому що це наслідок спроб відмовитися від шапкування перед старшими авторитетами. Ще одна цінність - економічний патріотизм: "Свій, до свого, по своє".
- Повертаючись до зіркового іміджу, вам не здається, що це вже стало частиною суспільної моралі? І чи ви впевнені, що захищаєте суспільну мораль, а не захищаєтесь від суспільної моралі?
- В Україні є суспільна мораль як система етичних цінностей, нагромаджена поколіннями людей, і мораль є в кожній групі і партії. Суспільна мораль не має нічого спільного з корпоративною чи з груповою мораллю. Якась мораль є навіть в групі злочинців, ворів у законі. А взагалі держава не втручається в мораль. В законодавстві тільки чітко визначено, які дії посягають на мораль.
- Не можна сказати, що робота вашої комісії викликає схвалення в українців. Чи вважаєте свою роботу вдалою?
- Не згоден з вами. Думаю, навпаки, наше суспільство зачекалося на таку роботу держави. Хоча я ніколи не працював з надією на те, що мені скажуть спасибі. Моя робота не популярна.
Коли хірург вирізає пухлину - а та ситуація, яку ми маємо в інформаційній сфері, як раз подібна, бо порнографія, насильство, приниження національної гідності стали раковою пухлиною в українському суспільстві. Так от якщо ми її вирізатимемо, комусь буде боляче - телекомпаніям, радіокомпаніям чи журналістам, але вибору нема, хірург змушений робити те, що він робить.