Більше ніж кава: гід по львівських кав’ярнях
Свого часу відомий письменник Юрко Винничук опублікував книжку Кнайпи Львова. Проте, у книжці йдеться про кав'ярні минулого і сучасному киянину чи одеситу, що вирішать навідатися до Львова, вона не стане в нагоді.
Своєрідним гідом у львівські кав'ярні є блог Криївка, де вже інший Юрко, а саме Юрій Назарук, ставши за остатній рік помітною постаттю у львівському середовищі, описує свої, варті уваги, кав'ярні. І хоча якими б чудовими ці кав'ярні не були, варто пам'ятати, що всі вони - це вже продукт сучасного маркетингу, зорієнтований на туристів, що до того знали хіба що дзеркальні бари та кафе, оббиті вагонкою.
Тож навіть кав'ярні групи Назарука, Криївка чи Старий трамвай, не можуть бути критерієм суто львівських кав'ярень, як на цьому наполягають їх автори.
Львівських кав'ярень безліч, від улюбленої студентами за неймовірно низькі ціни на торти Еколан на вулиці Дудаєва до За кулісами в приміщенні Філармонії, відомої тільки невеликому колу "своїх". Всіх кав'ярень охопити не можливо, проте виділимо три умовні категорії.
По-перше, старі добрі малобюджетні кав'ярні. Вони виникли у 90-их, якщо не у 80-их, тут невибагливий інтер'єр і нескладний асортимент. Сюди ходять переважно львів'яни з числа інтелігентної публіки і молодь (особливо в неділю після недільної служби в церкві). Деякі з таких кав'ярень є прекрасними місцями, де можна випити чудової кави, як то кав'ярня на Вірменській чи Квіти на руїнах. Проте більшість з них чекає на своїх нових власників, які нададуть їм новий поштовх у розвитку.
По-друге, вишукані, проте суто туристичні кав'ярні з розряду Криївки. Вони виникли впродовж останньго року чи двох, біля них - вже туристичні вивіски із запрошенням відвідати кавярн'ю мережі, яка нещодавно відкрилася.
Рік тому першою з них була Криївка, пізніше з'явилася у Мазоха, далі - Старий Трамвай, Антикризове кафе, Жидівська кав'ярня і Гасова Лампа. Всі вони належать до одної мережі власників, ймовірно росіян, серед яких публічно виступає тільки львів'янин Юрій Назарук.
Антикризова кнайпа. Фото kava.lviv.ua |
Важливою психологічною інновацією для Криївки стала наявність нібито "бар'єру" для відвідувачів, яких перевіряють, чи ті - "справжні українці". Зайти можна тільки привітавшись до охоронця "вояка УПА" зі словами "Слава Україні", на що той запрограмований відповісти "Героям Слава!" і пригостити медовухою.
Проте, спробуйте привітатися по-галицьки: "Слава Ісусу Христу" - чи не розгубиться вояк у відповідь?
Третя категорія позначає кав'ярні, які позбавлені туристичної мішури, кічу і, особисто для автора є внутрішнім середовищем Львова.
Невелика і затишна Під синьою пляшкою на Руській , зроблена в стилістиці Австро-Угорщини, вже стала легендою навіть серед туристів. Вважається, що ті, хто знає, як пройти двориками до кав'ярні - може гордитися, що пізнав Львів зсередини. Ще рік тому це була перша кав'ярня у місті.
Сьогодні найяскравіші кав'ярні у старому Львові - Кав'ярня №1 біля каплиці Боїмів та На бамбетлі ("стара канапа" чи "софа" по-галицьки), схована в проході між будинками від проспекту Свободи до Площі Ринок.
Перша орнаментована елегантними старими меблями, які зібрали ...на сміттєзвалищах. Очевидно, меблі є відновленими, але вони показують, наскільки українці, навіть галичани ще не сповна навчилися цінувати свою історію. "На бамбетлі" декорували теж художники, тут подають 7 видів глітвейна, і кав'ярня має відчуття затишку старого львівського помешкання..
[L]Серед подібних кав'ярень - Смачна плітка в Театрі Курбаса, Під клепсидрою на другому поверсі галереї Дзига, де раніше був розташований офіс легендарного Марка Іващишина.
Є також Купол, одна з найбільш вишуканих і дорогих ресторацій по львівських мірках.
Серед останніх ресторацій також варто виділити Кумпель ("товариш" по-галицьки) з власною броварнею. Темне чи бурштинове пиво власного виробництва за 25 грн за літровий кухоль, дозволити може не кожен львівянин, проте це місце має добрі перспективи за свою ексклюзивність.
Новорічна і різдвяна атмосфера у Львові - це не тільки пів сотні гарних кав'ярень. На вулицях можна буде побачити самодіяльні вертепи, які вітатимуть усіх зі святами, а двері каплиць і храмів будуть відкриті для кожного. Навіть вже заради цього Львів вартий зимового візиту.
Автор - Віталій Мороз