Усім пора змінюватись, щоб змінити своє життя
І громадяни так і не зрозуміли, ЯК же їм зустрічати колекторів вдома, адже міністр заявляє, що вони вже поза законом, а самі колектори, присутні в залі, так себе не почувають. Тож зрозумілої відповіді на запитання: як реагувати на колекторів, так і не дочекалися.
Зверхність, зухвалість, байдужість сильних світу цього просто вражає. Мовляв, виживайте, як собі хочете, а ми все одно будемо вимагати від вас гроші (вважайте, свої надприбутки!) по високих процентних ставках, все одно будемо забирати у вас квартири, бо ви підписали договори, все одно будемо змушувати до дій, які вигідні виключно нам.
Мертвий чи живий платник - яка різниця? Для них вона не важлива. Вони ніби кажуть, що краще живий, але якщо він не платоспроможний - то навіщо він взагалі? Ось саме так виглядала логіка відповідей представників з банків та колекторських фірм... жах!
І жах ще й тому, що політика в цьому всьому відіграє ще більш блудливу роль. Не маючи змоги спинити цей потік проблем, вони залишають правила гри такими ж і навіть не збираються щось змінювати, бо їм це, бачте, також невигідно! Фінансів на вибори не буде? А яка різниця людям, хто керує, якщо керувати не вміє ніхто?
Яка різниця людям, як себе рятувати, якщо ставлення до проблем в усіх однакове: паніка, нерви та безлад...
А якщо спробувати по-іншому? Спокійно, виважено: економія - насамперед, а побажання, егоїзм, амбіції - в останню чергу... А нам так слабо?
Я в своєму житті була змушена розв'язувати безліч проблем, і завжди чітко усвідомлювала: проблеми у мені самій, в першу чергу, точніше в тому, як я до них ставлюсь.
Змінюю я себе, своє ставлення до проблеми - і тоді зможу, (матиму вірне бачення цієї проблеми), ЇЇ ВИРІШИТИ! Все, іншого шляху не дано. Повірте, спрацьовувало ЗАВЖДИ, навіть тоді, коли я не вірила, що спрацює, але я змінювалася по відношенню до проблеми, дивилась на неї свідомим поглядом думаючої врівноваженої людини - і все, проблема ставала ясною, і сама ж таки показувала, як її можна вирішити.
У самій проблемі вже є метод до її розв'язання. Це теж саме, коли правильно задане запитання вже містить у собі відповідь.
Тому ми просто приречені змінити своє ставлення, змінити себе, змінити підхід до вирішення суспільної кризи, кризи загалом.
Моя філософія життя проста: людина приречена на самовдосконалення! Інакше вона деградує... Людина повинна щомиті вдосконалюватися, лише тоді вона насолоджується буттям, вона має змогу не лише відкривати у собі нові таланти, нові обрії внутрішніх світів, формувати новий Всесвіт, а й жити цілком нормальним, спокійним і щасливим життям.
Власне, ось ці нові пізнання дають можливість внутрішньо зростати, а в цьому зростанні й полягає щастя, зміст життя...
І це не якісь там високі матерії - це насправді і є реаліями, тобто це і справжня реальність людини.
А її ілюзорність - це постійно щось комусь доводити, долати якісь форми сприйняття себе іншими, створювати свої "формули успіху", чіплятися за амбіції та власний егоїзм, пестити в собі почуття всевладдя та прив'язуватися виключно до власності, як єдиної цінності в житті.
То все ілюзія. Бо навіть якщо ти найуспішніший на світі чоловік - ти все одно помреш. Ти все одно підеш із тіла, і ті всі свої успіхи в могилу не забереш. Зрештою вони там нічого не варті.
Там доведеться нарешті залишитися сам на сам з собою. Богові не вдасться дати хабара, аби повернутися в "успішне" тіло. Ніхто не знає дату своєї смерті... Тобто це може трапитись будь-якої миті... Тож будьте завжди свідомі не стільки свого життя, а стільки своєї смерті, бо вона поруч.
А смерть і є, власне, вінцем цілого життя. Тому геть усі ілюзії і маразми... Час навчитися жити свідомо.
В першу чергу це звернення до сильних світу цього, бо надто вони вже воду мутять, хоч це ще не гарантує, наголошую, що рибка сама у сіті попливе...
УСІМ час змінюватися, щоб змінити життя на краще. Це мій простий зрозумілий заклик. Якщо Україна ним скористається, будемо найкращою державою у світі! І як не дивно, я в це вірю!...
Ми вже вчимося, хоч і на власних помилках...
 |