Книжка року 2008: прірва між сучасним і минулим

11
11 березня 2009

З року в рік ми говоримо про кризу у книговидавництві. Тепер, приблизно з жовтня минулого року, ми говоримо також про глобальну економічну кризу.

Читайте книжки, набирайтеся духовності і будь-які кризи нам не страшні! Ми українці, у нас велика культура і духовніть (а пісні які!) - ми утримаємось і переможемо. Спочатку духовне, а потім матеріальне! І таке інше, знову і знову.

Особисто я, як такий-сякий видавець книг, час від часу відвідую різні книговидавничі заходи. Кожного разу стає нудно, сумно, хочеться втекти і сховатися.

У цьому є частка снобізму, безперечно.

Можливо, корені цього снобізму в тому, що у мене є щаслива нагода спостерігати, як розвиваються інші ринки - преси, поліграфії, реклами, конференцій (до чого я залучений безпосередньо), а також багатьох інших, за якими я маю можливість спостерігати через журнали "Управление компанией" і "Новый маркетинг".

Пропускаючи це все через себе, можеш порівняти на глибшому, особистісному рівні.

Остання подія, яку я відвідав - церемонія нагородження "Книжка року 2008 в Україні".

Мушу сказати, що сама по собі ця подія гідна всілякої поваги, адже в умовах, коли в індустрії майже немає грошей, 10 років поспіль проводити конкурс на кращу книжку ... ще раз і ще раз знімаю капелюха перед Костянтином Родиком і Галиною Родіною.

Однак враження від книг, що фігурували в шорт-листах, та від тих, які отримали нагороди ... неоднозначні. Ні, сформулюю коректніше - не від книг (бо вони насправді чудові), а від тем, які були виокремлені і нагороджені.

Прочитайте уважно повний перелік переможців. А тепер пропоную зробити короткий контент-аналіз.

Питання перше. Скільки раз згадується слово "Україна" в назвах книг-переможниць?

Питання друге. Скільки раз згадується слово "минувшина" (або зміст відсилає нас минуле)?

Питання третє. Скільки книжок, судячи з назви, допомагає нам, громадянам України, нації, як любить казати наш президент, усвідомити себе громадянами глобального світу або Європи?

І, нарешті, питання четверте. Скільки книг ви знайшли на тему бізнесу?

Чи можна говорити, що цей конкурс, а особливо його результати, є репрезентативною вибіркою думок українського суспільства. Напевно, ні.

Однак, давайте замислимося про це! Ми маємо колосальну прірву між минулим, сучасним і майбутнім. І книги, які видаються в нашій країні, а особливо ті, які не видаються, лише поглиблюють цю кризу.

"Книжка року 2008" не відзначила жодну бізнес-книгу. Фото порталу "Буквоїд

В нашій країні не видавалися і не видаються книги видатних бізнес-мислителів сучасності.

Не видано жодної книги Джека Велча. Жодної книги Біла Гейтса. Список видатних мислителів в царині економіки та бізнесу можна продовжувати довго.

Мені відомо лише 3 українські видавництва, які вряди-годи, дуже рідко, видають бізнес-книги авторів першої величини.

Це Києво-Могилянська бізнес-школа, яка в строгому розумінні не є книжковим видавництвом, однак завдяки її зусиллям ми можемо читати Котлера, Адізеса та ін., це "Компаньон груп", який видав Траута українською мовою, та наше видавництво Олексія Капусти.

Загальна кількість назв - 3-4 десятки на трьох!

Знову ж таки, чи означає це, що у нашої нації немає жаги до бізнес-знань. Напевно, що ні. Ми є першим за значенням ринком після Росії для російських видавців щодо збуту російськомовних бізнес-книг.

Чому ж тоді українські видавці, українська громадськість у особі журі конкурсів "Книга року" взагалі не звертає увагу на українську бізнес-книгу?

Напевно, причин багато. Однак де є дефіцит, там є ринкова ніша. Ніша, на заповненні якої можна заробити. І, напевне, рано чи пізно хтось таки це зробить.

Так само, як Іван Малкович або ж Видавництво Старого Лева зуміли заробити на якісній (підкреслюю - якісній) дитячій книзі українською мовою (підкреслюю - українською мовою). Їхній приклад свідчить, серед іншого, що якісна книга українською мовою - чудовий товар, який добре продається.

До речі, коли ми говоримо про найвидатніших бізнес-мислителів сучасності, серед них є чимало українців за походженням. Передовсім приходить в голову 2 імені - Філіп Котлер (називаний батьками Пилип Котляр) - батько сучасного маркетингу, та Андріан Сливоцький. Можливо почнемо з них?

 

Автор - Олексій Капуста, для УП

powered by lun.ua