Як не виплачувати кошти матерям. Державні поради

12
15 квітня 2009

Так, Львівська облдержадміністрація нещодавно провела нараду про стан виконання судових рішень в частині дотримання законів про державну допомогу сім'ям з дітьми та про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту.

Одним із результатів цієї наради стала вказівка начальникам управлінь праці та соціального захисту щодо необхідності подачі в суди заяв про відстрочення виконання вже ухвалених судових рішень, які стосуються перерахунку соціальних виплат матерям.

Крім того надіслано типові зразки заперечень проти позову та апеляційної скарги у випадку, якщо такі справи ще розглядаються в суді. Основним аргументом у запереченнях і апеляційній скарзі є те, що бюджет на конкретний рік не передбачив коштів для виплати перерахованого розміру соціальної допомоги, зокрема, допомоги матерям по догляду за дитиною.

Таким чином, обласне начальство обговорювало способи затримки у виплаті за вже ухваленими судами рішеннями допомоги по догляду за дитиною, а також можливі форми протидії в отриманні перерахунку допомоги.

Найцікавіше, що на тій нараді були присутні суддя Апеляційного суду Львівського області, суддя Львівського апеляційного адміністративного суду, який є виконуючим обов'язки голови цього суду, прокурор, представник головного управління юстиції та інші.

І перше запитання яке виникає:  чи може бути справедливим суд, коли держава (нехай в іпостасі місцевого органу державної влади) прямо диктує суддям, прокурорам, державним виконавцям як і у якому руслі слід розглядати справи, пов'язані з виплатою допомоги по догляду за дітьми і інших видів соціальної допомоги?

Зрозуміло, що найкраща відмовка відсутність бюджетних коштів. Але це просто знущання над людьми, у яких знайшлося достатньо сміливості щоб відстоювати свої права в судді.

Водночас Європейський суд уже неодноразово підкреслював, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Важливо зазначити, що після таких дій органів державної влади можна з впевненістю сказати: у Європейський суд з прав людини буде подана не одна скарга на порушення прав людини, передбачених Європейською конвенцією про захист прав і свобод людини, у тому числі, і права на справедливий суд.

Насправді "героїчними" можна назвати зусилля держави в боротьбі за економію бюджетних коштів, але стає прикро через те, що всі ці зусилля направлені не на те, щоб забезпечити якомога кращий соціальний захист людей, а на спробу всіма можливими способами завадити їм домогтися справедливості у суді.

Максим Щербатюк, УГСПЛ, для УП

powered by lun.ua