Ще один виклик системі

В Україні всі думають і говорять про політику. А життя триває. Триває безлад і хаос, безробіття та безвідповідальність, чиняться наруги і злочини.

Нещодавно прочитала жахливу новину про те, що на Волині сталося трагедія: 7 лютого ввечері в селищі Любешів начальник відділу прикордонної служби "Дольськ" стріляв у двох операторів АЗС, чим спричинив смертельне поранення з автоматичної вогнепальної зброї 48-річного Петра М., а також поранив у голову 40-річного Івана Н.

Виявилося, що оператори автозаправної станції якраз зробили технічну перерву: один чоловік здавав зміну, а інший мав розпочати своє чергування. В цей момент до АЗС під'їхав потенційний клієнт, який наполегливо просив заправити його авто, однак заправники пояснили чоловікові, що потрібно зачекати.

Розлючений Віталій Л., як тільки приїхав на місце події, зчинив конфлікт. Однак заправники не поступалися, тоді зловмисник довго не зволікав, узяв вогнепальну зброю - і почав стріляти у беззахисних операторів АЗС. Потім сів у свій джип і поїхав геть.

Працівники міліції затримали порушника відразу "по гарячих слідах". Наразі за фактом проводять розслідування. Матеріали справи міліціонери передали до військової прокуратури.

Як пишуть волинські електронні ЗМІ, посилаючись на достовірні джерела, Віталій Л. - 32-річний син начальника управління культури Волинської ОДА. Того дня Віталій святкував свій день народження. Після стрілянини із "Калашникова" він взявся тікати на джипі і його впіймали аж у Камінь-Каширську (за іншими даними, біля села Велика Глуша).

Військовий прокурор Луцького гарнізону Валерій Платонов зазначив, що деякі обставини справи вказують на те, що прикордонник мав намір саме убити, а не злякати чи поранити людей: "В машині у нього була біта, пістолет, який стріляє гумовими кулями. Але він попри все вибрав бойовий автомат".

Проти злочинця порушили карну справу за статтею "навмисне вбивство".

Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі. Слідство триває.

Справа наробила шуму по всій області і за її межами, ще декілька днів про це говоритимуть і писатимуть, братимуть інтерв'ю, будуватимуть "сенсації" на свідченнях очевидців і родичів...

Злочинця засудять. І через кілька днів-тижнів про це забудуть. А ще через кілька років Віталій вийде із в'язниці (якщо взагалі туди сяде), адже навіть якщо врахувати, що відсидить він усі 15 років, то, отже, вийде на волю у 47 років - у повному розквіті сил, коли життя ще зовсім не закінчується. У те, що засудять його довічно, мало віриться.

Яким буде його життя після цього? Чи можна буде допустити, щоб він жив серед людей далі? Чи нормально буде випускати його раніше і виправдовувати?

В Україні є достатньо прикладів того, що злочинець, особливо при "ситій" посаді чи син чиновника, не покараний справедливо за законом. Є море прикладів відкупу, закриття справи, ігнорування суду тощо. Все це на виду, про це знає міліція, знають громадяни, але всі роблять вигляд, що не помічають цього, оскільки це їх не стосується.

Ні, стосується, шановні. Тому що завтра ваш брат може вийти на роботу на АЗС, і його нагло застрелять. Тому що завтра ви переходитиме дорогу по пішохідному переході, і вас насмерть зіб'є машина. Тому що завтра ваш чоловік піде на полювання, а його застрелять інші мисливці-любителі. Тому що завтра вашому другу "припишуть" наркотики і засадять на мінімум 8 років.

Тому що завтра ви мирно ітимете дорогою, а якомусь п'яному чи "обкуреному" прикордоннику не сподобається ваше пальто, і він просто вистрелить у нього, тобто, у вас. Тому що завтра даішнику при дорозі здасться, що ви здійснили порушення, і він випише вам протокол на 500 гривень, а ви дасте сотню, аби він цього не робив. Тому що завтра ваша мама поїде здавати документи на закордонний паспорт, і з неї вимагатимуть 50 гривень просто за їх оформлення. Тому що це все просто вас стосується.

Ми ще не живемо у настільки цивілізованій державі, де б права людини стояли на першому місці. У нас все вирішує бюрократична машина. Візьміть будь-яку державну структуру - і ви побачите, як там смердить радянщиною, навіть якщо це університет чи обласна адміністрація.

А що вже говорити про митницю - клондайк для її працівників, більшість з яких піднімається по кар'єрній драбині швидше, ніж земля обертається навколо своєї осі. "Бо це система", - кажуть вони, і якщо ти їй не підкорятимешся, тут не працюватимеш.

Її жертвою став і згаданий Віталій. Він стріляв у людей, тому що відчував свою силу і свій вплив. У нього явно був "дах" у верхах. Але, з іншого боку, навіть якщо він і відчував усю повноту своєї влади і скрізь це проявляв, як можна вбити просто так двох людей, невідомо здоровому глузду?!

Українська бюрократична система теж винна у цьому вбивстві. Вона допускає до безмірної влади неврівноважених і недостойних, а потім витрачає шалені гроші на суди над ними та на їх утримання у в'язницях.

Ольга Солодуха, для УП