Андрухович VS Костицький: обличчя НЕК і його опоненти

13
13 квітня 2010

Минулого вівторка відбулася публічна дискусія на тему "НЕК з питань захисту суспільної моралі: чи має вона існувати в Україні в такому вигляді". Акція зібрала повний зал глядачів, охочих поговорити про мораль і подивитися на запрошених Василя Костицького і Юрія Андруховича. Особливо цікаво це все почало виглядати, коли Костицький сказав, що в залі присутні експерти НЕК.

Дискусія почалася виступами юристів. Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров нагадав про тріаду інформація-політика-право: "Це як дерево. Інформація - це коріння, політика - це стовбур, право - це крона. Якщо крона забороняє корінню живити стовбур - таке дерево сохне".

З правової точки зору юрист зазначив, що "український закон не є достатньо чітким, як того вимагає Європейський суд", до того ж, на його думку, деякі рішення НЕК "порушують вимоги" 15 статті Конституції, де йдеться про заборону цензури.

В унісон Захарову виступила правозахисниця, юрист Харківської правозахисної групи Айгуль Муканова, яка конкретизувала правові недоліки роботи НЕК: "У даному випадку маємо справу з цензурою в чистому вигляді".

"Комісія має необмежені повноваження втручання. НЕК не надає пояснення своїх рішень, до того ж її рішення не враховують думку іншої сторони. Не існує процедури оскарження, хоча завжди існує можливість певного відсотку похибки".

Після цих слів у залі почалося щось неймовірне: правничий коментар тепер уже видавався мало чи не провокацією.

Виступ Василя Костицького почався мені особисто дещо дивним для секулярної держави привітанням "Христос воскрес!" та зауваженням: "Це схоже на спробу зробити публічний суд. Основним предметом висвітлення діяльності НЕК є так звані резонансні справи".

Костицький нагадав, що робота НЕК - захищати суспільну мораль: "Мораль є моральним імперативом добра, є сферою, в яку держава і політика не мають права втручатися".

"Наша діяльність полягає в тому, щоб проводити експертизу оприлюдненої інформації. Функція держави полягає в тому, щоб вберегти інформаційний простір від дискримінації за релігійною та національною ознакою, від поширення порнографії, від пропаганди алкоголізму та тютюнопаління. Захист інформаційного простору не є винаходом України".

Справді, давайте поглянемо на досвід Європи. Наприклад, у Франції існує CSA (Conseil supérieur de l'audiovisuel - Вища рада аудіовізуальної сфери). Цей орган зокрема займається "захистом неповнолітніх телеглядачів". Неповнолітніх, не дорослих.

Наприклад, з 23 листопада до 6 грудня 2009 тривала національна програма захисту неповнолітніх телеглядачів. Їх захищали від того ж, від чого українців має оберігати НЕК - від сцен насильства, еротичних чи порнографічних сцен.

Тепер на сайті CSA доступна база даних телепрограм і фільмів. Там міститься повна інформація про рекомендований вік глядачів: достатньо ввести в рядок пошуку ім'я режисера чи назву програми. А повнолітні телеглядачі дивляться все, що заманеться, навіть еротику чи порнографію - але на платних телеканалах.

В ролі опонента Костицького виступив письменник Юрій Андрухович. Він процитував запис Сергія Жадана в блозі moral_monitor і зауважив, що проблемою є не так діяльність НЕК, як те, на що вона може перетворитися.

На думку письменника, від НЕК до згортання демократії і закручування гайок - один крок: "У створенні НЕК є певні передумови, причини, досягнення, недоліки. Але тут варто подумати про ширший контекст. Починаючи з 11 березня цього року, коли вся влада сконцентрувалася в одних руках, коли впродовж кількох тижнів не залишилося каменя на камені від того, чим ми так пишалися останні 5 років... Я не бачу свободи слова".

"Відчуття сильної руки та закручування гайок наростає. Мені здається, що НЕК неминуче буде використовуватись як один із інструментів. Я хотів би, щоб це була моя особиста параноя", - додав він.

Потім почався блок обговорення. Дискусія тривала більше трьох годин. Говорили про пам'ятники Сталіну, українську літературу в Європі, насильство на телебаченні, цензуру та цитували вірші про "не бий мене вітре" та "похилилася калина".

Мені особливо запам'яталася одна з членів НЕК, яка озвучила доволі симптоматичну фразу, яку я тут залишу замість "висновку": "Чию свободу слова ви захищаєте? Журналістів чи українського народу?".

 
 Ірина Славінська



powered by lun.ua