Скільки коштує "полюбити Київ"?

12
1 червня 2010
Деякі пректи красномовно передавали "суть" фестивалю. Усі фото Дмитра Ларіна
У перший день ще можна було придивитися собі щось з модного одягу
Проект "Генофонд"
Учасники "ilovekiev" виділялися як могли
Деяким було аж занадто весело
А от на кіно, яке терміново знайшли на заміну фільмам Куросави, дивилися бувало лише порожні стільці
Дизайнер Лілія Пустовіт на фестивалі читала лекцію. На жаль, її почули мало людей
Цьгорічні покази суттєво уступали тим, які були на фестивалі у 2009-му році
Експонати чекають, поки їх повісять на стіну
Музичним куратором фестивалю був колишній учасник "Океану Ельзи" Юрій Хусточка
Проект "Київські фонтани. Утопія"
У галериста Павла Гудімова "кипіли мізки"від того, що відбувалося?
Відвідувачів фестивалю активно заоохочували міцною випивкою

Другий рік поспіль у столичній галереї "Лавра" з подачі радника київського мера Казбека Бектурсунова пройшов дводенний молодіжний фестиваль з гучною і, як певно здається організаторам, модно назвою - "ilovekiev".

У розісланому ЗМІ прес-релізі запевнялося, що організатори ґрунтовно підійшли до проведення фестивалю, який здивує киян та гостей столиці змістовною програмою.

І дійсно таки здивували - неорганізованістю, хаосом, брудом та відсутністю будь-якої координації.

Все починалося зі входу, де журналістів та vip-гостей фестивалю штампували великими канцелярськими круглими печатками, немов м'ясо на ринку.

Першим, що кинулося в очі після заходу на територію фестивалю були чолов'яги на підпитку у білих футболках з написом "ilovekiev" та шашлики, які смажили прямо при вході. Тож за деякий час усі присутні на фесті пахли однаково - смаженим м'ясом.

Можливо, це була така задумка організаторів - виганяти димом і запахом від шашликів в інші зони фестивалю. Та навіть якщо й ні, то бажання сховатися кудись виникало само-собою.

Організатори вирішили, що шашлики будуть доречними на молодіжному мистецькому фестивалі

Чимало з того, що було заплановано, на фесті побачити не вдалося. Наприклад, обіцяну ретроспективу кіноробіт Акіро Куросави. Так само в день фестивалю було скасовано і автограф-сесію з "українською дівчиною Бонда" Ольгою Куриленко.

"Нас просто кінулі", - саме так переводили стрілки організатори, коли я питала їх про причини таких змін у програмі.

Однак протягом усього фестивалю не полишала думка, що "кінулі" як раз відвідувачів. Останнім, до речі, треба було заплатити за вхідний квиток на кожен з двох днів фестивалю по 100 гривень.

Окрема історія з проектом "POP-UP Fasion", який мав включати фешн-маркет, покази актуальних і перспективних молодих дизайнерів з Росії та України, лекції, майстер-класи і документальні фільми про великих дизайнерів світу.

Куратором програми запросили росіянку Настю Колесникову, яка вже неодноразово влаштовувала подібні штуки. Зокрема, на тому ж московському Пікніку "Афіша", який, по суті, й намагався спародіювати Бектурсунов і Ко.

У підсумку - Fasion на "ilovekiev" був провальним. Якщо у перший день фестивалю представники столичного модного стріт-фешн ринку ще виставляли свої стенди, то на другий день залишилися лише оптимісти.

Фестиваль не відрізнявся великою кількістю відвідувачів

Що ж до показів, то деякі з них нагадували покази етюдів на першому курсі театрального інституту - з претензією на мистецтво, але без ідеї.

До того ж, на відміну від минулого року, організатори навіть не зробили подіум, а відправили моделей крокувати по фанерних листках, покладених на підлозі гаража.

На лекцію дизайнера Лілії Пустовіт прийшло від сили чоловік 20. І не тому, що не цікаво: просто була відсутня координація і ті, хто, може, й хотів потрапити, не знав о котрій і куди іти.

З майстер-класами по фотографії ситуація була дещо кращою. Але в цілому виникало відчуття, що організатори фестивалю покинули все на самотік. Мовляв, хочеш, щоб на твою лекцію прийшли - йди і сам оголошуй про неї зі сцени.

Не були готові у перший день фестивалю й деякі виставки сучасного мистецтва. Так, деякі експонати виставки Жанни Кадирової "Путеводитель" вішали на стіни лише через кілька годин після відкриття "ilovekiev".

Щоправда, були й винятки. Такі, як проект "Генофонд", організований арт-центром Павла Гудімова "Я Галерея", проект "Письма до востребования" харківської галереї-лабораторії SOSKA та інші.

Та в цьому заслуга самих кураторів кожної виставки окремо, і аж ніяк не організаторів фестивалю.

Та чи не найпозитивнішим моментом була музична частина, яка стала головною відмінністю від минулорічного "ilovekiev". Цього року меломанів розважали іноземні гурти Fujiya&Miyagi, Micachu&The Shapes, Curry&Coco і Poni Hoax.

Саме на вечірні виступи британців та французів й приходила публіка, у той час як вдень на території галереї "Лавра" затримувалися переважно учасники та журналісти.

Ну і традиційна для більшості фестів гора сміття

До слова, більшість з тих, хто через цікавість заходив на перший день "ilovekiev", наступного дня навіть не збирався витрачати на цю подію, ані час, ані кошти. Були й такі, хто, розчарувавшись, просто вимагав повернути гроші за квитки.

Загалом же, враження від цьогорічного фестивалю таке, ніби організатори намагалися продати якомога дорожче пережовану минулорічну жуйку, загорнувши її у нову обгортку.

При спробі з'ясувати у організаторів, у скільки їм обійшовся цьогорічний фестиваль, на іншому кінці слухавки мені казали: "Ніхто не рахував".

А на закид: "Тобто все робилося на обум?", пролунала відповідь, яка по суті й пояснює ставлення творців "ilovekiev" до свого дітища: "Ніхто не зможе сказати, у скільки обійшовся фестиваль. Під час фестивалю був бардак, а при підготовці ще більше".

Юлія Тесля

powered by lun.ua