Як під носом у прикордонників спирт в Україну перекачували

Нещодавно читав в одній із газет і сміявся - великий начальник Вінницької області дивувався, чому це всі спиртові заводи краю збиткові. Де, мовляв, таке в світі є, щоб спиртзавод був збитковим!

Між тим, кому з таких геніальних начальників не відомо, що наші спиртзаводи ріжуть під корінь спиртотрафіки з Молдови? З тієї країни, з прикордонними районами якої Вінниччина вже давно заключила договори про тісну дружбу і любов. Схоже, ті договори виконують лише контрабандисти...

На днях, чисто випадково, не де-небудь в лісі, а навпроти самісінького Ямполя... сплив з дна серед Дністра поліетиленовий спиртопровід. Добрі люди повідомили про це прикордонній службі, яка вирішила його демонтувати.

Два дні майже двадцять чоловік трудяться і розібрати його не можуть. В цьому місці Дністер шириною близько 400 метрів. Ріка гірська, нестримна...

Спиртопровід глибоко під землею

Врешті решт на третій день витягнули ту поліетиленову довжелезну трубку з води і стали вкопуватися в берег. Куди там! Глибина три з половиною метрів і майже сорок метрів в довжину! Спершу йде попід дорогою, по якій кожні 25 хвилин ходять прикордонні наряди, далі - по городах до півтори метрів глибиною, потім перетинає ще одну дорогу попід землею, посувається в напрямку хат на відстані до 200 метрів від Дністра. Спробуй таку даль і глибочінь перекопати кільком чоловікам, тут всієї прикордонної застави буде мало!

Мучилися-мучилися хлопці лопатами, а потім пригнали бульдозера і старим надійним варварським методом ще ледь не півдня рили землю, немилосердно рвучи поліетиленову трубку, від запаху якої одразу можна було закусювати...

Рили і втішалися, ось-ось, мовляв, дійдуть до хліва чи гаража: "Привіт, господарю, не чекали?". В повітрі носилося ім'я найвідомішого в краї контрабандиста - Марадони. Та дарма. Нарешті серед одного із городів трубка закінчилася. Очевидно, саме тут був, так би мовити заливний пункт де, у високій кукурудзі, заповнялися спиртом пузаті бочки, вантажилися на машини і відправлялися в далеку путь.

Серед одного із городів трубка закінчилася

Начальство розпочало службове розслідування - як могли підлеглі проморгати не просто контрабанду, а справжній контрабандний трафік, що діяв невідомо скільки років, через який невідомо скільки сотень тонн прокачано спирту?!.. Як можна було побудувати його, щоб жоден прикордонний пес не помітив і не занюхав?.. Між тим, більша частина цього місця Дністра видна, як на долоні, майже з кожного вікна штабу прикордонного відділення!

Сусіди, які живуть поряд із кінцевою точкою спиртопроводу щирі, як немовлята, - і гадки не мають, і знать не знають, де він взявся. Від сорому чи страху командування Могилів-Подільського прикордонного загону наказало своїй прес-службі мовчати про спиртопровід. Це ж не жарт, можна сказати, на малій батьківщині голови Державної митної служби таку цяцю виявлено!.. Через кілька днів зрозуміли, що грому і блискавок з Києва не буде і згадали про Марадону.

Загальна панорама Дністра, де стався цей випадок

Сподіваюся це інтерв'ю з відомим контрабандистом краю зацікавить їх:

- На вас кажуть Марадона. Це гарне футбольне прізвище, але, мабуть, у вас є справжнє...

- Так. Святослав Володимирович Грицишен.

- Спиртопровід - це ваших рук справа?..

- Я це категорично заперечую. Не маю ніякого відношення до цієї справи. Тут без відома якихось чинів не обійшлося...

- Скільки ви переправляли спирту через Дністер в районі Іванково, як воно там зараз проходить по суду?

- Шість тонн. То моє... А це - категорично ні... Щось, мабуть, планувалося на майбутнє, або...

Із всього, що сказав цей чоловік мені найбільш запам'яталися слова про те, що таке не можна було побудувати без відома високих чинів і, мабуть, без їх керівництва та охорони. І що плани на майбутнє були великі. Враховуючи пропускну спроможність спиртопроводу - сумніву немає...

Василь Кізка, Ямпіль, для УП