Жадан такий Бажан. Як працює журі "Книги року Бі-Бі-Сі"

18
17 грудня 2010

Кілька днів тому після пари до мене підійшла студентка та сказала: "А я вас бачила на премії Бажана".

Для перетворення Жадана на Бажана знадобилося небагато.

Звісно, йдеться про "Книгу року Бі-Бі-Сі". Цього року "Українська правда" стала інформаційним партнером премії. Відтак мені випала нагода попрацювати експертом цієї літературної нагороди.

Одного сонячного вересневого дня на мій Facebook прийшло повідомлення "Це Світлана Пиркало, зв'яжіться зі мною". Так почався епістолярний роман із крутими поворотами сюжету та драматичною розв'язкою.

Перше побачення відбулося 17 вересня в романтичному Львові під час Форуму видавців на даху. Під звуки сьорбання ефірного "чаю" Пиркало назвала 32 книжки з довгого списку.

Наступного тижня зателефонував незнайомий чоловічий голос і запитав, куди везти книжки.

- Там багато?

- Ну, кілограмів 8.

Думаю, один із персонажів останнього роману Люко Дашвар легко підрахував би, скільки дають за 8 кілограмів макулатури.

Зате я чудово знаю, що завдяки цим кілограмам розквітла моя давня звичка читати в маршрутках і метро.

Пам'ятаю, читала "Гонихмарника", а пасажирка-підліток зазирала в книжку. Зате на Шкляра заглядалися переважно статечні тітоньки із зовнішністю давніх українських філологинь. А ще одного разу я проїхала свою зупинку та доїхала з "Либідської" аж до "Оболоні" - це "Ворошиловград" Жадана.

12 листопада прийшов час розплати - прямий ефір зі Світланою Пиркало.

Виявляється, година ефірного часу - це достатньо для відповідей на підступні запитання Пиркало та представлення 8 книжок довгого списку і замало для представлення п'ятірки улюбленців.

Усні рецензії, по-моєму, робити складно. Навіть із папірця не почитаєш. Прямий ефір і співрозмовник-ведучий постійно виводять із резонансу. Це я до того, що члени журі "Книги року Бі-Бі-Сі" точно читають усе. Хто не вірить - спробуйте поговорити в прямому ефірі про книжку, яку не читали.

Всі експерти зустрілися 26 листопада. Того вечора назвали п'ятьох фіналістів. 6 грудня журі зустрілось і поговорило про переможця.

Якщо чесно, то тут уявляла собі справжні баталії. Але обговорення відбувалося на кухні під зелений китайський чай - мирно та по-математичному точно.

Вдома кожен член журі мав скласти суб'єктивний міні-рейтинг фіналістів: від найліпшого до найгіршого. Коли зустрілися, то порахували кількість "перших сходинок". Очевидно, це не складно - вистачило пальців однієї руки.

У день вручення премії всі знайомі замість привітання запитували: "Ну що, Забужко чи Жадан?".

Таки Жадан.

У день церемонії я згадала, що 17 вересня Пиркало в ефірі поставила ніби просте запитання: "Чого очікуєте від нових книжок?".

Відповіді я не знаю досі. А ви?

 
Ірина Славінська

powered by lun.ua