Роман Шкляра як віха в україно-російській війні

"Табачник запевняє, що він роман Шкляра ("Залишенець. Чорний Ворон" за який присуджена найвища Національна премія в галузі літератури!..) навіть не читав", - "Українська Правда", 9 березня 2011р".

За те Василь Шкляр, виходить, дуже добре читає твори міністра освіти в уряді Миколи Азарова... якщо звернувся до В.Ф.Януковича з такими словами: "Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. Моя позиція, пане президент, ніяк не стосується Вас особисто, але поки при владі є Дмитро Табачник, я не зможу прийняти премію".

До речі, ці слова були опубліковані в інтернеті одразу після недавнього виступу пана Табачника у Верховній Раді з чого можна зробити висновок, що послужило тією останньою краплею до написання документа.

Мені в останньому реченні В.Шкляра так і хочеться замінити слово "особисто" на два офіційних слова - "як Президента", але я не автор і не смію цього робити. Чому мене коробить оце словечко "особисто"? Відповідь проста - а чому автору великого, якщо не геніального, твору особа пана Януковича симпатичніша ніж особа підлеглого йому "українофоба" пана Табачника?

До речі, над цим запитанням мізкують і багато інших людей. Чи міг би існувати такий міністр без такої особи?.. Щоб сказав на таке сам головний герой роману отаман Чорний Ворон?

Я ще десь сьогодні читав, що отой весь скандал із присудженням і не врученням Премії панові Шкляру - це останній бій залишенця - Чорного Ворона. Ні, це не останній його бій. Бо це взагалі не його битва. А може це і не битва, а так, сварка... Тут варто розділити три речі: Холодний Яр, як символ нескореної України, Василя Шкляра, як сучасного письменника і, як не дивно, його роман "Залишенець. Чорний Ворон". На мій погляд Василь Шкляр і Чорний Ворон - це різні люди, хоч і близькі за духом. Сила волі у кожного з них своя. І це природно.

Чи погодився б справжній отаман Чорний Ворон отримувати в час Табачника в Україні таку Премію - звісно, що ні. А міг би написати сам Чорний Ворон такого листа начальнику "українофоба" В.Ф.Януковичу? Ото ж бо й кажу, що це різні люди, сила волі в них різна... Воно так і має бути, бо інакше ні роману не вийшло б, ні Холодного Яру не було б і хто зна чи встояла б Україна до сьогодні.

Але це аж ніяк не применшує Василя Шкляра. Бо він всього лиш письменник, а не отаман. Я особисто, як українець, низько схиляю голову перед паном Шклярем за створення цього роману. Безперечно, справжній твір, так воно завжди було в літературі, має свою долю, своє життя. І якби сьогодні стало відомо, хай простить мене автор роману за таке кощунство, що Василь Шкляр став заступником міністра Табачника з літератури, то його "Залишенець. Чорний Ворон" був би йому найбільшим у світі ворогом. Ось що таке справжня література! Вона живе своїм життям!..

"Табачник дорожчий...",- стверджує Олександр Черево в "Сільських вістях" і продовжує, - за піввіку, відколи існує Державна премія імені Тараса Шевченка, ще не було такого, щоб Шевченківський комітет визначився з номінантами та подав їх на затвердження, а найвища посадова особа держави проігнорувала те рішення. Цього року таке сталося".

Шановний пане Черевко, якби ж то так! Не проігнорувала "найвища посадова особа" рішення, а використала! Герман: "Шкляр отримає премію, коли прийде час",- він же, мовляв, сам цього хотів... Друзі, а що ж це за такий особливий, (ніби й плями на сонці не побільшали), несприятливий час для того, хто мав право підписати відповідний Указ?.. Невже Д.Табачник дійсно дорожчий за такий роман і рішення Комітету?

Не хвилюйтеся, із Сонцем все нормально. Просто ця, невизначено якої тривалості, пауза в драмі ще довго висітиме над суспільством, як дамоклів меч. Половина країни буде переконана, що Янукович "нє посмєєт", а друга - що "він прислухається". А поки всі будуть зайняті цією інтригою - все буде так, як було... Укріплятиметься вертикаль влади. Якої? Української, за яку боролися такі, як Чорний Ворон?..

Поки всі кому не лінь, описують і обсмоктують слова "жид", "кацап", полощуть кістки отаману, його геройським побратимам і жбурляють одні в одних такими термінами, як "ксенофобія" я собі вийшов у центр свого маленького містечка, на вулицю Леніна.

Справа від мене, при вході в райдержадміністрацію.., там де не так давно виступав Роман Коваль із своїми творами про Холодний Яр.., - перефарбований золотистою фарбою величезний Ленін під жовто-блакитним прапором. Вождь російських загарбників України ніби охороняє велику братську могилу неподалік з написом: "Павшим в боях с контрреволюцией в 1921 году". Дивлюся я на цю могилу, на яку манкурти і досі квіти носять, і згадую перше речення роману "Залишенець. Чорний Ворон": "1921 року долю чотирилітньої війни, яку Росія розв'язала проти Української Народної Республіки, було вирішено на користь загарбника". Було б історично справедливо, якби це речення дописати до тієї епітафії... Але хто допише?..

Епітафія на братській могилі "Павшим в боях с кортрреволюцией в 1921г." в Ямполі

А чи закінчилася та війна?.. Якщо так, то чому ж такі почесті загарбникам - і Леніну, і "павшим в боях с контреволюцией" в центрі міста? Вони ж того горезвісного року потопили в крові кількатисячне повстання моїх земляків, "Ямпільську республіку" отамана Семена Ільницького, котрий зовсім не гірше воював за УНР, за незалежну Україну, як його побратим з Холодного Яру Чорний Ворон... Просто отамана Ільницького раніше вбили "мацапури" (бо по іншому їх тоді не називали тут...). Чим вони кращі від гітлерівців, італійських фашистів, румунських завойовників, які також добре погуляли в нашім краї згодом?..

Я думаю роман "Залишенець.Чорний Ворон" зовсім не про жидів, і навіть не про євреїв, як це прагнуть довести, немає в ньому ніякої "ксенофобії" про яке торочать ті, хто ближче до корита, він про те, що сказав Василь Шкляр - про чотирьох літню війну, яку Росія розв'язала проти Української Народної Республіки. Як не дивно, в цій жорстокій, не на життя, а на смерть, війні, і досі офіційно навіть перемир'я ніхто не наважився оголосити. Тому й не вручено Національну премію Василю Шкляру... до кращих часів. Правда, кожна із сторін надіється, що ті кращі часи будуть кращі для неї, а не для супротивника...

Ви мене запитаєте чому не повстав проти того, що сталося, або не промовив хоч слово отой комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, який присудив Шевченківську премію Василю Шкляру? А як ви думаєте, якби той Комітет складався з таких, як Чорний Ворон він би існував?.. Тому і мовиться, що сила волі в кожного з людей різна... Комітет вже своє сказав, а на більше - не здатний. Як і Спілка письменників, до речі, і дуже багато різних партій, громадських організацій, які надіються відсидітися в окопах. Не вийде, браття, часи окопних воєн давно минули!..

За час незалежності України отримали Державні премії ім.Шевченка в галузі літератури два десятки письменників. Ви хоча б половину пам'ятаєте з них? І я не пам'ятаю. А Василь Шкляр із своїм "Залишенцем.Чорним Вороном" не забудеться. Оце і є його справжня народна заслужена Премія.