Що то було? Мабуть НЛО?
Якісь йолопи о пів на четверту, порушивши кордони мого суверенного сільського обійстя, вчинили нахабну спробу викрадення, здавалось би, намертво присобаченої до будівлі, супутникової тарілки.
Чому саме тарілки, а не якогось іншого металевого непотребу - старі холодильник із пральною машинкою, згоріла електропічка, пару заржавілих швелерів та купа жерстяного дріб'язку, - турботливо підготовлених моєю хазяйновитою дружиною для здачі в металобрухт заїзним коробейникам-металозбирачам - таємниця поки що величезна.
Тим паче, що увесь згаданий мотлох лежав на шляху до супутникової антени і не помітити його могли лише сліпі.
Втім, мається одне припущення - злодюжки не стільки хотіли поцупити тарілку, скільки вивести її з ладу, аби позбавити журналіста одного із засобів комунікації із зовнішнім світом. А то щось дуже розписався той писака хрінів.
А ще мене вразила мужність виявлена йолопами задля досягнення сумнівної цілі. Сумнівної, бо згадана злощасна тарілка вже років зо три, як не функціональна, і лише антуражно прикрашала задній фасад будинку.
Тепер не прикрашає, бо напіввидрана і зігнута лише паплюжить око в очікуванні, аби на неї глянули викликані вже майже тиждень тому правоохоронці.
Що стосується мужності, то лише надзвичайні сміливці (або ж абсолютні дебіли) ризикнуть поткнутися на подвір'я, в якому у вільно (не на цепку) мешкає кавказець-степовик.
Саме вона - кавказька вівчарка Дашка і розрулила ситуацію. Врятувало нападників лише те, що собака перебувала заразом із господарем в закритій хаті.
Ось так тепер виглядає "тарілка" |
Почувши гавкіт, я прокинувся і випустив Дашку, а йолопи - почули гавкіт і дременули навтьоки.
Одного вона наздогнала, коли той був вже у хвіртці. За старою звичкою Дашка напівроззула того одного і тепер у неї мається ціла пара мештів - правий і лівий. Правда з різних ніг.
Дашці залишилось роздобути ще пару - і буде повний комплект на усі чотири лапи.
Ще один трофей |
Тепер пара - залишилось ще пару роздобути і буде повний комплект. На всі чотири лапи |
Але на біса їм далась та злощасна тарілка, хоч убий не розумію.
Отаке воно веселе і непоказне життя сільського незалежного журналіста...