Олімпіади школярів: відкриємо "друге дихання"?
"Отсутствие достойных противников облегчает победу, но умаляет ее значение..."
Наполеон
Нематеріальні форми мотивації школярів до навчання на високому науковому рівні є важливим чинником їхньої майбутньої успішної соціалізації. "Не хлібом єдиним живе людина" - є дійовою гуманітарною формулою для багатьох прагматично-продуктивних сфер суспільного життя.
Місія шкільного "олімпійського" руху полягає не стільки у виявленні унікальних талантів - життя саме винесе їх рано чи пізно на гребінь слави - як у мотивації бажання якомога ширшого кола школярів до життя на рівні досягнень сучасної наукової думки.
Традиційні форми організації та проведення шкільних олімпіад провокують протиріччя, що стають помітною перешкодою саме до розширення "олімпійського" руху.
Це якщо оцінювати стан справ неформально: у кожній предметній дисципліні сформувалося вчительське ядро неформальних лідерів, які всіма засобами блокують чесну відкриту та прозору конкуренцію.
З метою як подолання такої педагогічної "дідівщини", так і розширення перспектив та надання додаткових сподівань молодим ініціативним учителям, педагогічним та учнівським колективам - є доцільним оновити організацію олімпійського руху за рахунок нівелювання суб'єктивних впливів, що характерні для традиційних застарілих систем.
Сучасні інноваційно-інформаційні технічні засоби організації діяльності дозволяють звільняти будь-яку систему від ризиків, що формує недосконалість та непередбачуваність дії людського фактора.
Іншими словами: найкраще можливий негативний вплив на систему від суб'єкта діяльності можна нейтралізувати технічними можливостями такої підсистеми, як генератор випадкових чисел.
Зміст проекту
Дія проекту планується як системна робота педагогічно-учнівських колективів усіх закладів міста протягом усього навчального року. Передбачаються наступні системні кроки.
Крок перший. Формується загальна предметна база завдань на міську олімпіаду.
Ініціативними вчителями набирається десь тисяча завдань із математики - для експерименту як предмета, найбільш поширеного у вивченні учнями - по фіксованим розділам програми 10-х та 11-х класів, для початку, в експериментальному плані.
Кожне завдання має супроводжуватися правильною відповіддю, але без пояснення розв'язку.
У супровід цього, методичний кабінет із числа вчителів, що атестуються на звання вчителя-методиста, організовує консультації для інших учителів шкіл, котрі прагнуть брати участь в олімпіаді представництвом своїх учнів.
Крок другий. Усі завдання сортуються за відомими всім розділами та подаються до вільного доступу на сайт міського управління освіти. Поруч із завданням зазначається прізвище вчителя, що її запропонував. Так стверджується як відповідальність учасників проекту, так і їх соціальна значимість серед освітнього загалу міста.
Відповідальним за ці перші два кроки призначається авторитетний учитель математики на рівні заслуженого вчителя України, котрий є одночасно успішним у сфері інформатики та вільно володіє технікою роботи з масивами даних.
Крок третій. У день олімпіади в присутності всіх організаторів, учнів-учасників та їхніх учителів у великій залі із зазначено вище масиву - одна тисяча завдань -підбирається декілька варіантів завдання до конкурсного виконання за допомогою комп'ютерної програми "генератор випадкових чисел".
Саме такий крок у декілька варіантів - є необхідним задля переконання учасників в абсолютній незалежності вибору від людського впливу.
Відповідальним за розробку та застосування адаптованої до змісту олімпіади комп'ютерної програми "генератор випадкових чисел" - призначити авторитетного незалежного вчителя, який має досвід адміністратора й модератора сайтів рівня закладу чи міського управління освіти та є ініціативним експертом щодо застосування новітніх інформаційних технологій в освіті.
Крок четвертий. Методист, відповідальний за проведення заходу, демонстративно методом "наосліп" вибирає із цих декількох варіантів той один, що й буде задіяний на олімпіаді.
Крок п'ятий. Голова та члени комісії олімпіади в супроводі відповідального за масив завдань у приміщенні міського методичного кабінету - а не в школі, де проходить олімпіада! - готують файл із правильним варіантом розв'язку, і розміщують його на сайті міського управління освіти. Учні-учасники та їхні вчителі вже ввечері зможуть порівняти свій розв'язок зі стандартом від комісії.
- Контроль в аудиторіях, де змагаються учасники олімпіади, здійснюють виключно непрофільні вчителі-предметники.
- Фінальним актом відкритості та чесності в турнірному змаганні має бути вільний доступ усіх зацікавлених учасників до апеляцій та ознайомлення як зі своєю роботою, так і з роботами переможців за їхньої згоди.
- Ключові організатори процесу мають бути премійовані за підсумками роботи з фонду заохочень міської ради.
* * *
Ми розуміємо, що кожне "бажання повинно пройти через три роки очікування". А втім, було б невимовно приємним узнати, що якась українська громада звернула увагу на запропонований проектний варіант.
Так, крок за кроком, може й в Україні зникнуть підозри щодо чесності дорослих організаторів шкільних змагань.
P.S. Витяг з коментарів на статтю "Заступник Табачника запевняє, що його дочка перемагала завжди":
"...І якщо вже зайшла тема про олімпіади, дозволю собі зробити одну пораду. Усі, від кого щось залежить на вступних іспитах, обов'язково повинні звернути увагу на "неблатних" дітей, котрі на шкільних олімпіадах регулярно входили до першої десятки. Саме такі діти стануть майбутньою фаховою елітою..." - Vasyl Sidey, 2 червня 2011 року, 08:09.
Колектив адміністраторів Херсонського фізико-технічного ліцею. Текст підготував Володимир Бєлий, спеціально дляУП-Життя