Кіно по-жіночому

"Кіно: Жіночий стиль" - фестиваль із такою назвою розпочався 2 червня у двох столичних кінотеатрах ("Київ", "Жовтень"). І хоча на фестиваль потрапили фільми справді якісні, номіновані, титуловані і т.п., хочеться трохи побурчати з приводу концепції фестивалю, а саме його "жіночності".

До святкування восьмого березня у Києві в рамках "Феміністичної офензиви" відбувався фестиваль "Жінка з кінокамерою". Тут принаймні було все по-чесному - відібрали зняте жінками кіно. "Жіночу" суть фільмів фестивалю, що зараз розпочався, не так то й просто зрозуміти.

Три з них знято жінками - це фільми французьких режисерок Катрін Корсіні й Жанни Лабрюн, а також аргентинки Наталі Смірнофф. В чотирьох із п'яти стрічок - головні героїні жінки. Фільм "Турне" (реж. Матьє Амальрік) - розповідає історію чоловіка-продюсера гурту стриптизерок.

Можливо, йдеться про певну жіночу чуттєвість. Тоді, як на мене, жіночніших режисерів, ніж Кім Кі Дук і Ларс фон Трієр, важко знайти. Впевнена, що зі мною багато, хто не погодиться, і вони будуть праві. Зрозуміло, що "жіноче" має свою нішу на ринку і гарно підтримується виробниками засобів жіночої гігієни, але це ще не привід перетворювати жінок на субкультуру.

Але фільми на фестиваль потрапили справді відбірні. Він відкрився показом французької стрічки "Турне" (2011), в якій режисер Матьє Альмарік зіграв щуплого "таточка" для п'ятірки повногрудих стриптизерок із гурту "Новий Бурлеск", який гастролює Європою з останнім пунктом призначення у Парижі. Він організовує їх шоу, замовляє піцу, турбується, щоб дівчата лягли вчасно спати, вони ж натомість називають його "жабенятком" і готові заради нього на все.

Ці вже немолоді жінки з накладними віями і татуюваннями на пишних тілах сповнені любов'ю, вони викладаються на повну і легко "заводять" глядачів. Героїні - діви зі справжнього шоу-гурту "Новий бурлеск", яких режисер відкрив для себе два роки тому. Вони провели турне Францією на підтримку прокату стрічки. Фільм, який є вибуховою сумішшю мюзиклу, еротики і роуд-муві, отримав приз за найкращу режисуру в Каннах.

Кардинально змінити своє життя хоче і героїня Ізабель Юппер у стрічці французької режисерки Жанни Лабрюн "Особливі стосунки" (2010). Юппер тут грає літню повію, яка хоче зав'язати зі своєю професією. Їй набридло перевтілюватись то в образ японської школярки в короткій спідничці, яка ходить на виклики клієнтів в обнімку із плюшевим ведмедиком, то в порядну жіночку бальзаківського віку з бігуді на голові.

За допомогою вона звертається до психотерапевта. Виявляється, що їхні професії дуже схожі. Якщо у фільмі "Турне" еротика аж ллється через край, то тут в кадрі в основному розмови про секс, які врешті-решт теж не лишають глядача байдужим.