ВУЗ: Великий Універмаг Знань

10
20 липня 2011

Саме в таких "універмагах" часто діють закони купівлі-продажу. Однак, якщо ви купуєте якийсь продукт у магазині, результат витрачених грошей ви бачите одразу. У наших "універмагах" за результат ніхто не ручається.

Адже знання не купиш (?) ...

Ласкаво просимо. Вхід вільний

Уже розпочалася "гаряча пора" для сьогоднішніх абітурієнтів. Хоча, напевно, у них уже давно болять голови від передуманих думок щодо вступу у ВНЗ.

Та зараз болітимуть не лише голови, а, можливо, й інші частини тіла. Адже інколи під впливом ажіотажу, стоячи в черзі, комусь закортить і декому прийдеться відплатити за це синцями - хоч і як там, не дуже приємно годинами потерпати від перемінного настрою погоди й хочеться якнайшвидше піти додому, а для цього всі засоби непогані.

У цей період в аптеках непоганий виторг - адже й майбутнім студентам, і їхнім батькам потрібне не лише хороше заспокійливе, а ще й літри зеленки.

Так, "зеленки".

І не тільки у вигляді фармацевтичного препарату, а й у вигляді невеличких паперових банкнот, які інколи вирішують усе.

Невже ви думаєте, що цифри, які вписані в графі за оплату контракту - це все, що потрібно покласти в кишеню ВУЗу? Сподіваємось, що є ще й такі. Та радимо приготуватись до того, що ваші вуха зів'януть від оголошених сум за вступ.

Ідеться саме за хабарі.

Невідомо, кому вони наповнять кишені. Чи то самому ВНЗ, або ж якійсь зажерливій людині із приймальної комісії, чи "знайомому", який так люб'язно запропонував допомогти, і також здере з вас три шкури... Варіантів ще багато, залежно від вашої вдачі.

Але так само невідомо, чи допоможе вам це при вступі.

Історія перша. Три роки тому, коли зовнішнє оцінювання було досить новим способом перевірки знань, абітурієнти ставилися до нього легковажніше. Це й стало причиною низьких балів студента Юрія. Його бали були настільки маленькими, що він не зміг вступити навіть на контракт кафедри міжнародної економіки.

Допомогли таткові гроші.

Юрко зараз перейшов на четвертий курс. Шкода, що сором чи дещо інше не дозволили йому вказати суму, яка була сплачена. Та суть від цього не змінюється.

Історія друга. До того ж вишу хоче вступити й абітурієнтка Марина, яка збирається освоювати журналістику. Бали за ЗНО хороші - менше 170 немає.

На жаль, це не дає їй право не хвилюватися за вступ. Адже, як їй по знайомству сказала привітна жіночка в одному з університетів, де навчають журналістиці: "Вступають ті, у котрих бали вище за 190", - і дуже чемно попросила 10 тисяч умовних одиниць.

 

За те, що Марині допоможуть. І то лише там, де сама не впорається.

В іншому, одному з найпрестижніших вишів, сума виявилася ще більш "привабливою" - 15 тисяч умовних одиниць.

Історія третя. До цього ж престижного ВУЗу запропонували вступити студентці Наталі, яка ще два роки тому була абітурієнткою. Вивчати митну справу вона могла б також по знайомству, та вже за 5 тисяч умовних одиниць - і стовідсотково на бюджеті.

Вирішили не ризикувати. Адже за словами Наталчиної мами: "Заплатимо, а раптом потім виженуть. Де гарантія?"

Історія четверта й п'ята. До вищезгаданого вишу вступила й студентка Олеся. У цьому випадку склалася досить сумна ситуація: "мажорну" дівчину відрахували з Академії адвокатури одразу ж після першої сесії, і тато потурбувався за улюблену доцю, заплативши 10 "штук" за вступ на філологічний факультет. Сюди ж минулого року вступила Олена. Її батьки ненароком проговорилися, що вступила вона не безкоштовно, та суму назвати не забажали.

...Але ж далеко не всі можуть викласти такі суми! І далеко не всі хочуть.

Хто дасть гарантію, що через рік студента не відрахують? Або, хтозна, можливо вам доведеться платити у ту саму кишеню до закінчення навчання?

І не факт, що кількість звивин у студента збільшиться.

"Заходячи, не бійся..."

Якщо ви думаєте, що проблеми закінчаться, як тільки ваша дитина вступить у такий бажаний виш - ви помиляєтесь.

Більшість сучасних українських студентів і гадки не мають, що ж значить словосполучення "безкоштовна освіта". Це стосується не тільки тих професій, які стали аж занадто популярними, а й маловідомих спеціальностей. Навіть бюджетникам також інколи буває не дуже солодко, особливо під час сесії.

Приказка "Від сесії до сесії живуть студенти весело" вже не актуальна.

У цей час студенти - чи то контрактники, чи то бюджетники - збирають кошти на "відпрацювання" сесії.

Тут уже суми не такі шалені. Наприклад, в одному з вищезгаданих вишів на кафедрі транспортних технологій перед тим, як давати заліковку одному з викладачів, студенти кладуть туди 150 гривень.

Студенти кажуть: "Ми просто клали гроші в заліковку й заходили до кабінету. Але якщо хтось був аж надто нерозумний, то викладач навіть за гроші не ставив оцінку".

Що ж, хоч трохи справедливості...

Якщо порахувати, то з 80-ти студентів по 150 гривень, то виходить досить непогано. Згодом викладача викрили й понизили в посаді.

Студентка однієї з київських академій Катерина розповіла, що й у її учбовому закладі не проти поласувати хабарами: "У мене у ВУЗі викладач із самого початку виставив розцінки, хто яку оцінку хоче, а потім під час сесії ми підходили із заліковою книжкою й із грошима одразу".

А Славик, уже випускник одного з українських педагогічних університетів, розповів, що такі випадки були тільки на першому курсі, у центральному корпусі виша.

Студенту університету, який носить почесну назву нашої держави, пощастило: йому вдалося потрапити на бюджет, хоча ВУЗ приватний. Були деякі обставини, які спричинили це виключення із правил.

Щодо хабарів у його університеті, ось що він розповів: "У мене був такий випадок із викладачем з інформатики. Він брав гроші за залік та екзамен. За залік - 80 гривень, за екзамен - 130. З декількох курсів за залік він отримував більше 10 тисяч".

"...Виходячи не плач"

Писати про це можна ще багато. Та якось не дуже всі хотіли називати суми й афішувати свій ВУЗ.

Можна приводити ще багато прикладів. Можна обурюватися. Скаржитися. Усе одне хабарництво завжди було й буде.

Навіть найкращі виші країни можуть "похвалитися" такими випадками. Дехто виправдовується - мовляв, платня викладача не завжди відповідає бажаним цифрам, а жити на щось треба, так і викручуються... Інколи дивуєшся: кишені й так напхані купюрами, уже нема куди класти, а ще мало.

Та головне правило в усіх випадках - попит породжує пропозицію. І всі, хто беруть хабарі керуються принципом "дають - бери".

Як не крути, усе залежить від нас самих. Декому простіше принести в конверті декілька купюр, аніж посидіти над книжкою й вивчити матеріал. Тоді не дивуйтесь, що сплативши, натомість нічого не отримуєте.

Адже який сенс у "купленій" оцінці, якщо після виходу з такого універмагу залишаються порожні кишені й порожні голови?

powered by lun.ua