Не вбивай, не кради, не лжесвідчи!

31
30 серпня 2011

Ці старі як світ заповіді сьогодні варто розміщати в полі зору українців замість обридливої реклами. Може тоді люди стануть трохи добрішими одне до одного і до чотириногих членів суспільства?

Не вбивай!

Час від часу містами України поширюється керована хвиля отруєнь безпритульних тварин. Гинуть і домашні, навіть елітні. Чинуші мовчать або кивають на якихось зловмисників, однак міліція не виявляє їх "за відсутністю факту злочину". Як показує практика, згадка про Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження" викликає у правоохоронців щось на кшталт посмішки, а дехто з них і уяви не має про такий закон.

Протягом липня-серпня відбулося організоване масове отруєння собак у Львові. Свідками страшної агонії тварин були перехожі, у тому числі діти. Влада зробила чесне обличчя перед камерами, але далі цього не справа не пішла. Де гарантія, що отруєння не повториться згодом?

Активні громадяни не полишили цього болісного питання й вийшли на вулиці міста. Акція протесту підтвердила, що не весь соціум хворіє на небезпечну хворобу байдужості й цинізму. Чи дослухаються до цих людей представники влади, чи за звичкою киватимуть на більшість, яка від невігластва та духовного зубожіння завжди підтримує право сильного: вбивати слабших?

Не кради!

Окрім масових отруєнь тварин, львів'яни стурбовані, як будуть потрачені кошти, що надійшли з проекту "S.O.S - безпека співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському кордоні. Учасниками проекту окрім Львова стали Люблін, Луцьк, Івано-Франківськ. На цей проект виділено 300 тис. євро.

Поінформовані львів'яни стверджують, що сума ще не надходила, а якщо й надійде, то її будуть використовувати не для побудови нового притулку для тварин, а для просвітницької роботи з населенням, зведення ще одного приміщення для стерилізації і обліку, чіпування тварин, соціального опитування населення, утримання сайту тощо.

А чи не краще було б скерувати кошти на масову стерилізацію тварин у ветклініках? Адже поки буде складатися проектна документація та триватиме будівництво притулку (і взагалі це виглядає малойвірно), кількість безпритульних буде зростати, як буде продовжуватися і їх нищення.

Викликає питання і чіпування безпритульних. Це просто золота жила для тих, хто звик нагрівати руки на "собачій проблемі". Як показує столичний досвід, облік безхатченків є керованим по ситуації, число бездомних має похибку у два-три десятки тисяч. Щодо просвітницької діяльності - у бюджет міста закладені кошти для соціальної реклами. Але чи доводилося вам коли-небудь бачити пропаганду гуманного й водночас відповідального ставлення до тварин, ініційованої з боку влади?

Не лжесвідчи!

Відповідальність за жорстоке ставлення до тварин лежить на усьому суспільстві, і не останню роль відіграють у цьому засоби масової інформації. Нещодавно на одному з телеканалів пройшов черговий сюжет про шкоду, заподіяну людям собаками: ніби то собаки погризли, мало не з'їли автомобіль. Усі деталі залізного механізму виявились їстівними: бампер, колеса, дзеркала, дроти...

Подібна маячня регулярно виходить на відомих телеканалах та пресі - не інакше, як для того, щоб виправдати середньовічну жорстокість до тварин, яка домінує у нашому суспільстві. Журналісти спішать висвітлювати інциденти про бійцівських собак, які нанесли тілесних ушкоджень людям, і ця розігріта кривавими подробицями фобія налаштовує обивателя на ненависть до вічно гнаних безпритульних тварин. Журналісти виступають в ролі і слідчих, і суддів, і прокурорів, і... катів. Машина убивства торжествує.

Замовникам таких сюжетів, краще кинути обивателям "кістку" про собачі покуси та загрозу неіснуючого сказу, аніж вирішувати проблему цивілізовано й гуманно. А журналістам зручніше виконати це замовлення - аніж провести розслідування та частіше запитувати у влади, куди діваються гроші, які виділяються з бюджету на вирішення проблеми.

Жорстокість до тварин має дуже тонку межу з жорстокістю до людей, є одним з чинників зростання злочинності. Двадцять років Незалежності зоозахисники намагаються довести це владі, пропонувати програму зі стерилізації, свій досвід і волонтерську (безкоштовну) працю.

Про результати цього діалогу свідчить тишком-нишком підсипана отрута. Коли собаки починають корчитися в пекельних муках - владці за хвилину до цього затуляють очі і вуха.

powered by lun.ua