Українці - підозрілі елементи

Друзі, коли будете перетинати західний кордон зі своїми шенгенськими візами ОБОВ'ЯЗКОВО візьміть із собою всю необхідну документальну периферію - запрошення, адреси готелів-друзів, чітку формулюйте мету поїздки і т.д.

НАВІТЬ ЯКЩО ВИ МАЄТЕ КІЛЬКАРІЧНІ ВІЗИ З ПРАВОМ В'ЇЗДУ ДО ШЕНҐЕНУ - як мав ваш покірний слуга, котрий ніколи не брав нічого, крім паспорту (цього разу теж) – польський прикордонник на сьогоднішній день налаштований рішуче, як ніколи комфортно почувається в ролі сторожового пса Європи і готовий з нашого брата душу витрясти.

І справа тут не в тому, що він вас не пустить до країни - він вам добре зіпсує нерви. Просто так, виявляється, без жодної мети всоте (як у моєму випадку) приїхати до Польщі вже не можна. (У моєму випадку особливо прикро те, що я фактично є тут польським агентом, 90% своїх творчих сил витрачаючи на промоцію польської культури в Україні. Реальний агент - у доброму розумінні цього слова. На відміну від мого прадіда-поляка, котрого розстріляли у 1937 році "за пособничество разведке панской Польши", але який агентом не був.)

Я був свідком, як КОЖНОМУ пасажирові літака WizzAir Київ-Катовіце влаштували форменний допит. Такого на моїй пам'яті в аеропортах не було ніколи. Наш літак (один!) маринували півтори години!

Я не знаю, які там до них прийшли нові циркуляри, але вони прийшли - це точно. І хай мої друзі-поляки цього не заперечують. Це wstyd i hańba. Янукович посадив Тимошенко, а розраховується за це простий український громадянин-пасажир.

До того ж, поляки, як і всі європейці, користуються правом безвізового в'їзду в Україну. А ти мало того, що мусиш вистояти, вигризти право в консульських чергах, ще й можеш потрапити під роздачу від першого-ліпшого підхорунжого Ковальського, який на етапі сторазового в'їзду раптом цікавиться твоїми готелями, метою поїздки і дорожніми чеками. Ніби ти не маєш права приїхати до друзів, просто так і з кількома сотнями євро в кишені на ДВА ДНІ.

Я їжджу без жодних проблем до Німеччини, Голландії, Бельгії - і ніхто ніколи не запитує в мене про мету приїзду, готель і коли в мене квиток назад. Але брати-поляки це роблять. До того ж, у своєму бюрократичному завзятті вони отримують колосальне задоволення.

У моєму конкретному випадку спрацювало звичне в таких випадках бажання піти на конфлікт. І коли я наїхав на "пана Ковальського за склом" його мовою і за допомогою прагматичних аргументів і багатих емоцій :)), він розгубився і сказав мені сакраментальну фразу: "Ja Panu ufam!". Тобто, "я вам довіряю". Тобто, мені він довіряє - одному з візою довіряє, бо в нього вистачає нахабства вимагати, а другому, з яким не хоче перейти ні на російську, ні на англійську, він не довіряє.

Тепер багато чого також залежить у польсько-українських стосунках від ДОВІРИ "пана Ковальського за склом". І це - підкреслюю перед самітом (я вже знаю, що від добра такі речі не відбуваються і наш ## просрав європейські перспективи вже 100%). Та Бог із ним - перед Євро-2012, коли туди-сюди буде щодня курсувати сотні тисяч людей!

Це дуже неприємно, і я хотів би, аби друзі-журналісти з Польщі Jarek Junko, Piotr Pogorzelski взяли до уваги цей крик душі і провели якесь розслідування. Я мав таке враження, що повернувся в часи холодної війни.

Цього вам не видно, бо ви зазвичай, мабуть, проходите через віконця Schengen passports і нічого не помічаєте. А я вам кажу: почався реальний прес із боку вашої прикордонної служби. Українця трактують як підозрілого елемента і як потенційного ворога. І ще раз повторюю: wstyd i hańba!!!

Текст був вперше опублікований у Facebook письменника