Вікіпедізація освіти

11
17 січня 2012

Нещодавно у Києво-Могилянській Академії стався дуже примітний випадок плагіату, що вже ввійшов у корпоративний фольклор. Один першокурсник вирішив здати у якості письмової роботи звичайну статтю з Вікіпедії.

Цікавим виявилось навіть не те, що він не витратив зусиль, аби стерти стандартне для онлайн-енциклопедії слово "правити" у кінці кожного з розділів. За обсягом стаття з Вікіпедії була приблизно вдвічі меншою, ніж мала би бути письмова робота, відтак студент, не довго думаючи, двічі поспіль вставив один і той самий текст.

На жаль для цього не дуже винахідливого плагіатора, викладач таки читав письмові роботи і цілком справедливо поставив "не зараховано".

Читай також:

Це, звісно крайній і навіть абсурдний приклад. Більшість студентів, вдаючись до плагіату, використовує більш вишукані засоби, переписуючи текст "своїми словами" або копіюючи його одночасно з кількох джерел.

Але справа не в тому, яким чином студенти вдаються до плагіату, а те, що 90 % (якщо не більше) з них хоч колись здавали скомпільований копіпейст замість старанно виконаної роботи.

Ще одне неочікуване підтвердження цьому дало українське відділення фонду "Вікімедіа", яке займається наповненням україномовної Вікіпедії. Українська версія онлайн-енциклопедії показує дуже стабільні показники розвитку, займає 15 місце у світі за кількістю статей, а за темпами росту відвідувачів станом на кінець 2011-го року вийшла на друге місце у світі.

Для підтвердження цього фонд "Вікімедіа" оприлюднив статистику відвідування енциклопедії за останні чотири роки.

 

Як можемо помітити, у 2010-2011 українська Вікіпедія показувала стабільні показники зростання, практично постійно примножуючи відвідувачів. І лише раз у рік протягом двох місяців відвідуваність падає більш ніж на 25% нижче, ніж у попередніх місяцях. На який же період припадає це падіння відвідуваності?

Звісно ж на липень та серпень, коли студенти та школярі виходять на канікули. Певною мірою відвідування сайту впало через сезон відпусток, але це не основний фактор такого падіння. Вже у вересні відвідуваність не просто повертає показники, але й виростає у порівнянні з попереднім місяцем на 35-40%.

Такий злет неможливо пояснити нічим, окрім як початком нового навчального року, при цьому найбільший осінній пік припадає на листопад – приблизний час здачі більшості письмових робіт.

Важко встояти від прогнозу: у поточному році падіння відвідуваності Вікіпедії припаде вже не на липень, а на червень, адже у зв’язку з Євро студенти та школярі підуть на канікули на місяць раніше, ніж зазвичай.

Цілком очевидно, що стаття у Вікіпедії поступається змістовністю навіть аналогічній за обсягом статті з спеціалізованої енциклопедії, не кажучи вже про наукові монографії. Але студенти стабільно продовжують використовувати для навчання саме першу – вона зрозуміліше написана, зазвичай менша за обсягом і завжди зверху під час пошуку у гуглі. Якість цих знань лежить у відомому "принципі трьох з: завчив,здав, забув".

Проте справжня проблема починається тоді, коли замість науково-дослідної роботи студенти починають "копіпейстити" матеріал для письмових робіт. Через п’ять років нас учитимуть, лікуватимуть і обслуговуватимуть люди, які не звикли докладати зусиль для виконання власних обов’язків і для яких видавати чужу роботу за свою – звичка. Не думаю, що нас чекає катастрофа, але і "поліпшення життя вже сьогодні" вряд чи настане.

Винних надто багато, щоб можна було вирішити цю проблему. Винуваті студенти, які не бажають напружуватись і часто йдуть у ВНЗ аби відкосити від армії, знайти собі чоловіка або й просто "бо так роблять усі".

Винні викладачі: і ті, які вимагають від студентів писати більше, ніж їм під силу, змушуючи вдавати до хитрощів, і ті, що не вимагають нічого, заплющуючи очі на шматки з Вікіпедії у письмових роботах.

Винні адміністрації ВУЗів, які не намагаються вирішити цю проблему ані на рівні студентів, ані на рівні викладачів. Винне Міністерство Освіти, яке створює і плекає усі умови для поширення епідемії плагіату і навіть нагороджує плагіаторів-убивць без жодної освіти державними преміями.

Винна система освіти, яка ніяк не сприяє серйозним науковим міждисциплінарним дослідженням, натомість навантажує великою кількістю непотрібних, але обов’язкових предметів, яка не дає можливості для автономії для ВНЗ та дійсної свободи вибору студента.

Винне керівництво держави, для якого плагіат це вже не окремі випадки, а сімейна справа, яке звикло купувати наукові досягнення, а не, власне, досягати їх. Риба, звісно ж, гниє з голови, проте в даному випадку рибина гниє повністю, цілком і в усіх місцях рівномірно.

А студенти продовжують копіпейстити. І якщо плагіат постійно сходить з рук – це п’янить. І якщо Президент копіпейстить цілі монографії – це надихає. І якщо протягом місяця тобі потрібно здати сім письмових робіт по 20 тис. знаків кожна (і це не враховуючи завдань на семінари та практичні) – вряд чи лишається вибір. Покоління копіпейсту зростає і множиться.



powered by lun.ua