Кожен мріє врятувати людське життя

Мудрі люди кажуть: у 20 років життя лише починається. У мого друга, одногрупника і колеги Володимира Росенка так само життя лише набирає обертів, але сталася біда – він захворів. Раптово і серйозно.

Лікарі встановили діагноз: апластична анемія важкого ступеня. Простими словами, хвороба вражає кістковий мозок, внаслідок чого не виробляються клітини крові.

Сім'я вже витратила на лікування майже 100 тис. грн., хоча основний курс лікування лише почався. Володя з багатодітної сім'ї, мама працює вчителем в сільській школі. Тато набрав кредитів до самого ліміту. Відтак, щоб врятувати життя Вові, його друзі й знайомі швидко самоорганізувались і активно збирають кошти на лікування. Це приклад того, що справжні друзі – це не тільки пиво по вечорам.

І на щастя, кампанія зі збори коштів йде успішно. Багато добрих людей відгукують і перераховують гроші, допомагають поширювати інформацію. Станом на 27 січня було зібрано 24 тис. 962 грн. На цю суму закупили американський препарат "Атгам".

Але це лише початок лікування, про загальні витрати страшно навіть думати.

Пам’ятаєте, у дитинстві кожен з нас хотів опанувати благородні професії: лікаря, пожежника, рятувальника на пляжі тощо. У дитинстві ми марили рятувати людські життя, допомагати у складних ситуаціях і все таке. Жорстока іронія життя в тому, що з віком ми забуваємо про свої дитячі бажання, такі чисті і справжні.

Але у таких випадках, як з моїм другом Вовою, ми маємо шанс бодай трохи повернути свої дитячі мрії та допомогти людині врятувати життя. У прямому значення слова.

Кошти для лікування Вови можна перерахувати в будь-якому відділенні "ПриватБанку" (у касі або в терміналі поповнення карток) за номером картки: 4149 4374 0436 5213, Росенко Володимир Миколайович.

Також створено рахунку web-money: U140484298355 – гривні;
R161758463226 – рублі;
Z269387535019 – долари.

Не варто чекати моменту чи випадку, коли проявиш свою добру сутність, щедрість і благородство. Усе хороше в житті ми можемо зробити лише зараз: тут і тепер.

Не залишайте Володю без підтримки! Не будьте байдужими і допоможіть! Не забувайте, що життя – в цілому річ непередбачувана, і ніколи не знаєш, що буде завтра. І залишати 20-річного Володю Росенка ми не маємо права. Бо як писав Сергій Жадан, кожен із нас завжди боїться залишитися сам на сам зі своїм життям.

Якщо у вас виникли додаткові запитання, звертайтесь за телефонами: 063-102- 67-89 (Тарас) або 098-302-30-30 (батько Володі Микола Васильович).