Ми навчили світ смоктати

16
9 лютого 2012

Під час французької революції у якобинців була миленька розвага: на світських раутах подавати до столу марципанові фігурки ненависних серцю політиків, наповнені червоним соусом. А до них у комплекті - гільйотинки.

Політику відсікали головку, зїдали його зворушливе тільце, культурно послуговуючись ножем і виделкою, а головку забирали додому як сувенір. Ну не володіли французькі (контр)революціонери ненасильницькими методами кулінарного спротиву.

Мій друг доводив мені, що у каталонських винахідників карамельки "chupa chups" на повному серйозі був слоган: "Ми навчили світ смоктати" (слово chupar з іспанської саме так і перекладається).

Виявилося, що то вже міська легенда, зате під натиском сучасних антитютюнових тенденцій працює слоган " перестань курити, почни смоктати!" теж непоганий, ге? Надто, коли курити бамбук...

 

Ну, таких глобальних завдань наша народна творчість, виготовляючи карамель "солодкий Вітюся", собі за завдання не ставила.

Щоби лизав цілий світ. У чому той світ винуватий? Не цілий же світ стояв і спокійно дивився, як в Україні узурпується влада, і дув губки на тему агронома, котрому всі повірили, а він нас взяв і зрадив, падлюка дика, то ми тут собі сядемо і будемо дутися, і дідька лисого ще вийдемо на вулицю, аж поки хіба у нас особисто не відберуть нашу особисту корову.

Світ дивився неспокійно, а перспектива євробюрократів отримати Солодкого Вітюсю в подарунок змусила наших стратегічних партнерів взагалі розхвилюватися й таки нарешті заявити про припинення зустрічей з головним узурпатором.

Більше того, тут і жителів-донбаса не дуже звинуватиш за їх нам щедрий подарунок, бо цими жителями донбаса, по суті, є всі ми, а не тільки півбожевільні бабусі, люмпени й алкоголіки, що голосували за якуновіча-якубовіча і сина їх фьодарича.

Рекламна вставка: більше розвиватиму цю тему й способи практичного виходу з ситуації на моїй лекції 9-го лютого у "Смолоскипі", приходьте на 19.00, вхід вільний, як і вихід.

- Якийсь він у вас на Брєжнєва подібний.. - знизав плечима перший, хто побачив цю свіжоспечену цукерку.

І потрапив в точку: саме того за нього виборці й голосували. Через оцю подібність, бо ж стабільнєнько всьо було. В часи застою.

(А якщо нащадки раптом називатимуть теперішню дійсність часами "ацтою", то це навіть співзвучно, дарма що на падонківській мові).

Так що називаймо вулиці в Херсоні вулицями Брєжнєва і ставмо нові памятники Сталіну, чого ж там. До речі, моєму колезі-експертові на шоу цукерочка спершу видалась схожою якраз на Сталіна.

Але шоу бачив кожен, хто пережив безкінечні монологи гостьових політичних опудал. А от у закулісся (читайте" гримерки") мені доведеться вас тягти за руку на ничку.

Отже, ви в царстві телепрофесіоналів, де одні з гівна роблять лялю, а інші в цей час своєї трансформації не зовсім "слєдят за базаром"...

Я якось мало цікавлюся медійними пиками українських політиків, та й, за великим рахунком, мені ці пики всі на одне лице. Хіба що з відхиленнями по шкалі "більше совка" чи "менше совка", і жодним тюнінгом це не прикриєш. А ще складається враження, що вони всі обслуговуються в одного перукаря.

Ну от, я не знаю їх, а вони не знають нас. Тьоті в кріслі гримера поряд із моїм чогось видавалося, що Женя Гудзь із "Gogol Bordello" (для неї його фото було "вон тот с мікрафонам") як дві краплі води подібний на депутата Андрія Шкіля, котрого тьотя називала "Андрюша".

Я поняття не мала, з якого роду й партії ця жіночка, котра, аби бути поближче до народу, жалілася гримеру, яка вона втомлена і невиспана, бо "у нас зуби лєзут". (сподіваюся, йшлося таки про дитину, а не про її колег по партії). Незнайомих людей сприймаєш на рівні енергетики - поряд із цією чорнявкою було неприємно.

Потім майже смішно було слухати піонерські девізи цієї тьоті про те, що красти нехарашо, і я вже фактично поспівчувала їй як мама мамі, ба навіть більше.

Мені після недоспаної ночі вставати й займатися улюбленою творчою роботою, а їй день у день працювати брехальними мязами обличчя і намагатися не думати про те, що така активність це її обличчя деформує. І жоден бог косметології їй тут не в помощь. Хоча хто зна - раптом таких людей пре від псування власної карми.

А полизати публічно хтось хо? А чого нє? Хіба ж не цим ви займаєтеся, щоразу називаючи Януковича президентом, і таким чином підтверджуючи легітимність як самого узурпатора, так і втілення його політичних очікувань?..

Ну от, перед камерами в мене взяти цукерочку лизнути всі цнотливо завстидалися. Поопускали очі, а тьотя щось записувати стала швидко-швидко на листочки А-4, вочевидь, розгаданий каварний план іноземних врєдітєлєй, аби відіслати головному борцеві з іноземними шпійонами.

А в гримерках - так усе по-іншому. Може, вони, звісно, просто щасливі всі були, що додому відпустили, як діти після продьлонки в школі, але фотографувалися з цукеркою, її розглядали, а один, з голубими такими очима, веселий регіонал, чемно із собою попросив. Хіба ж йому відмовиш?..

П.С. Злі язики поейкують, що насправді депутати понесли цукерку на аналізи, подивитися, чи не отруєна вона, бува, і чи не з того самого зроблена, що й оригінал регіонал.

powered by lun.ua