IPad замість мами

Є діти, чий день починається словами "IPad зарядився?" Батьки з цього приводу не переживають, а весело обговорюють з іншими, скільки часу їхні діти сидять з планшетами у руках.

І все б нічого, якби не маленька деталь: дітям з комп’ютерними іграшками в руках 1-5 років. Старші теж граються, але мене дивує саме ця вікова категорія.

Цілком очевидно, що наші діти будуть проводити в мережі купу свого вільного часу.

Тому відгороджувати їх від проникнення техніки безглуздо і навіть неправильно: як переконують вчителі, діти мають відчувати, що вони "в темі" і живуть на одній хвилі з однолітками.

Тому, наприклад, мені радили показувати малюкам сучасні мультики: ну має ж хлопчик знати, хто такі черепашки ніндзя і як в них гратись з іншими.

У деяких закордонних школах серйозно намагаються позбутись каліграфічного письма, вводячи написання майже друкованими літерами, як під час роботи на комп’ютері.

Відоме відео з однорічною дівчинкою, яка намагається погортати журнал так, як грається на IPad, а коли у неї це не виходить, дитина думає, що "IPad" зламаний, тепер наводиться вчителями на підтвердження слів про "житимемо всі у віртуалі".

Але кожен раз, коли включаю дітям мультик, не можу позбутись відчуття, що так я намагаюсь від них втекти, переключити на іншу хвилю і не змушувати мозок напружуватись, уявляючи ковдру з подушкою - машиною, а перевернуту табуретку – гарматою.

Кілька років тому під час обговорення з головним наркологом теми закриття казино і заборони азартних ігор, Анатолій Вієвський часто повторював, що ця тема не така важлива зараз, як засилля дітей (та і дорослих) за комп’ютерними іграми.

Комп’ютери дуже доступні, а батьки дуже зайняті. Все просто.

І ось нещодавно у Facebook друг написав мені повідомлення, у якому ділився враженнями про свою роботу у інтернет-клубі. Він працював в одному з інтернет-клубу Івано-Франківська півроку і дуже переживає, що нинішні батьки недооцінюють комп’ютери як ворога для психіки дитини.

Мій друг не захотів писати текст від себе і просив не вказувати його ім’я. Тому нижче подаю частини його розповіді.

Нам усім для роздумів. Чи варто тицяти дитині планшет, щоб погралась, чи, може все таки поговорити з нею?

Реальна ситуація в інтернет-клубі: приходить дитинча 7-8 років о 9-00 в інтернет-клуб. Дає 10 грн і грається досхочу. Про те, що десь там за кілька будинків у школі йдуть уроки, дуже швидко забувається. Малий грається в якусь гру десь з годину, а потім підходить до адміністратора і просить: "Дядю, а ви можете мені допомоги – треба вийти із гри".

Природно, виконуючи свої обов’язки, адмін іде до комп’ютера і дивиться, що там не так. Українізована популярна гра, де меню українською. "Дитинко, а скільки тобі років", - питає. "Буде дев’ять". "А в якому ти класі?" - допитується далі. "У другому", - у відповідь. "А чому сам вийти з гри не міг?" - дивується адміністратор. "А я ще не навчився читати!"...

Лексика дитини в такому клубі насичується матюками та підлітковим сленгом значно швидше, ніж це б відбувалося природно. Парадоксально те, що мама цього хлопчика абсолютно не розуміє наслідків. Більше того, спостерігав картину, коли цей же хлопчина зі своєю матусею приходять об 22-00: мама сідає за "однокласників" та "флірт", а дитинча грає у свої ігри... Описана ситуація - найзвичайнісінька.

***

Дев’ята година зранку – під дверима мало не черга: очікують, коли відкриється клуб (8.00-9.00 - тех.перерва). Клієнти – діти та підлітки, які до школи і йти не думали. Платять гроші і сидять до обіду: треба ж по графіку додому прийти...

Є ще інша категорія тих же школярів: яким батьки обмежують бюджет в 5-6 грн на день. Просидівши в інтернет-клубі тих пару гривень, які мали бути з’їджені як булочки і випиті як сік у шкільному буфеті, ці малі "недошколярі" починають випрошувати у своїх багатших колег гроші: дай 1-2 грн до завтра.

Є і інша категорія: вони просять гроші у дорослих перед інтернет-клубом. Таких було кілька чоловік всього, але було. Приїжджає клієнт чи щось роздрукувати, чи відсканувати, а тут і хлопчина до автівки прибігає: "Дядя, дайте 2 грн пограти в клубі". Майже ніхто не відмовляв. І так кілька разів на день. Я таких ганяв і не пускав, як бачив.

Інші адміністратори, значно молодші від мене, пускали і дозволяли... Інколи дивишся на цих дітей, які ходять в 20-градусний мороз у легеньких куртках і капцях не для морозів, але витрачають по 20-30 грн на день на Counter-Strike, SimCity, Повелитель кілець і т.д. Хтось мені казав: добре, що алкоголь не вживають, а ігри грають. Неправда! Бачив 13-15-літніх дівчат, які приходили "під мухою". Довкола таких клубів виникають своєрідні підліткові тусовки.

Часто такий клуб – це місце для зібрання однокласників, відправна точка для подальших гульок.

Не раз бачив, як за чоловіком, що сидить, втупившись в якусь гру вже кілька годин, приходила не дуже радісна дружина і мало не силою забирала його звідти. Були і "кадри", які сиділи грали в ігри від 9.00 і до 22.00, а то і на цілу ніч залишалися.

***

А знаєш, як батьки проводять суботу-неділю зі своїми синами? Приходять в ігровий клуб і сидять обоє грають в ігри кілька годин. Ну а що! Навіщо щось придумувати для дитини, яку днями не бачиш (особливо ті хто розведений і "гуляє" з дитиною тільки кілька годин по вихідних)? І головне, що дитина думає, що так і має бути. Приїде татко у суботу і відвезе його пограти Контр-Страйк кілька годин. Це ж вершина бажань!

Як відомо неповнолітні діти після якоїсь там години 22.00 чи 24.00 не повинні знаходитися у громадських місяцях чи закладах без батьків. Це діє і в інтернет-клубах, але дуже вибірково.

Я ніколи після 24.00 не пускав без паспорта відвідувачів, які викликали у мене сумніви щодо їх віку. Але інші хлопці-адміністратори-студенти (молодші від мене на 10+ років) не вбачали нічого поганого в порушенні закону... Коли я звернув увагу власника клубу на це, то йому було все одно. Відмазка: у мене з міліцією все домовлено, проблем не буде.

Часто вони приходять з пивом чи якимось енергетичним напоєм у сумці. Я не знаю, який рівень IQ у цих дітей чи які здібності до певних предметів, але впевнений, що щоденне кількагодинне сидіння за монітором перед тупою грою аж ніяк не допомагає у розвитку. Мало ігор насправді розумних, інтелектуально цікавих. У більшості сюжет зводиться до того, щоб когось чи щось вбити, знищити...

***

Знову реальна ситація: сидить дядько років 40, переглядаючи порнографічні сайти і відео на них на весь екран. Поряд сидять діти, які це все бачать. Ситуація набирає абсурдності, якщо поряд з дитиною сидить батько, якому все-одно, що там бачить дитина: він сидить і грає футбол чи "Medal of Honour", - яке йому діло, що син всі очі видивляє в заборонене порно, яке дивиться якийсь збоченець поряд з іншого боку.

А ще розказували інші адміністратори, що, бувало, випадково ловили на гарячому, коли такі "збоченці" мастурбували на те порно під комп’ютерним столом. Про це їм казали ті ж підлітки як "прикол"...

Якщо вчасно це не помітити і не виключити з адміністраторської панелі, то це може тривати довго. На жаль, в обов’язки адміністратора інтернет-клубу не входить контроль за контентом. Та і перевіряти, хто і що дивиться, коли одночасно працює 20-30 клієнтів важкувато все-таки.

***

Популярний сайт для дітей та підлітків - Вконтакті. Отут можуть надивитися такого сміття... І ролики про побиття однолітків і різні жорстокі штуки, які у них викликають сміх - це ж "весело", коли знімають, як когось товчуть... Продивляються альбоми напівроздягнених дівчаток-підлітків, обговорюючи це на своєму сленгу: що в неї "так" і "не так", і як "з нею можна"....

За півроку тільки одного разу до мене звернулася одна мама, що привела двох синів "пограти на годинку", щоб я подивився, щоб "діти нікуди не лізли в інтернет, куди не треба"...