Небезпечний наркоз

80
28 березня 2012

Продовження. Читайте також Медична реформа. Роздуми анестезіолога

Недоречно вести бесіду про недостатнє фінансування нашої медицини, про потребу залучення позабюджетних ресурсів, про необхідність створення страхових фондів і т.д.

Зрозуміло одне: коштів явно недостатньо. А де їх брати, скільки брати, в кого їх брати – вирішує Верховна Рада, виділяючи стільки, скільки вважає за потрібне. А вважає за потрібне виділяти менше меншого, тобто менше 5% ВВП: коли – 2,2%, коли – 3,6%, коли середнє, коли - трохи більше, але ніколи не виділяє 5%, бо остання цифра це той показник фінансування, який теоретично дає можливість в наступному році утримати рівень медицини не нижчим, ніж в поточному.

В Чехії виділяють більше 7% ВВП, і ситуація там настільки загострилася, що лікарі масово пробують писати заяви на звільнення. І це при зарплаті в 2500$ (!) на місяць, а не за рік, як у нас. Медики Чехії наголошують, що належний рівень фінансування медицини можливий лише при виділенні більше 10% (!) ВВП, як це є у розвинених західноєвропейських державах, і вимагають збільшення асигнувань.

А де там ми зі своїми 2,2%, 3,6%? Наші ж лікарі нічого не наголошують і не вимагають: напевно, і медикам добре, і народ задоволений. Але якщо ж і надалі виділяти менше 5%, що влада і робить увесь цей час протягом 20 років, то на щось фінансування хронічно скорочується, а на щось з часом і припиняється зовсім.

І так рік за роком, через два десятиліття такої "практики" вималювалася невесела картина: багато з того, що було доступним громадянам в радянські часи абсолютно безкоштовно, нині може бути лише нездійсненною мрією, або реальністю, але вже тільки за гроші.

Чи платив хтось в Радянськім Союзі, наприклад, за рентгенологічне обстеження черепа? Звичайно, ні, а сьогодні за це ж обстеження, але зроблене на комп’ютерному томографі (той же рентгенапарат, лише набагато досконаліший) пенсіонерові треба викласти майже всю свою пенсію.

А чи платив хтось раніше за лабораторне обстеження? А сьогодні якісне, сучасне лабораторне обстеження проведене приватними структурами, які набагато швидше, ніж держава освоюють нові технології, може коштувати навіть кілька сотень гривень. Те ж стосується різних видів УЗД-діагностики, ехокардіоскопії, коронарографії і т.д. І такий список можна продовжити.

Як анестезіолог, – кожного ж болить за своє – не можу не згадати, що на Україні практично зникли з ужитку загальноприйняті в світі середники для проведення наркозів. З 10 медичних препаратів, якими проводилися наркози в 1980-му році в СРСР і які були доступні для кожної радянської лікарні, сьогодні залишилося лише 2, і, зрозуміло, що ці два є найдешевшими і не є найкращими.

До речі, в першій декаді лютого 2011, коли держава у ветеринарів відібрала засіб для наркозу під назвою кетамін, ЗМІ повідомили громадян про дешевизну цього препарату, що відповідає дійсності, але не вияснили, що це один з двох анестетиків, якими проводять наркози і людям.

До слова буде сказано, другий ще дешевший, ніж перший. І ним також можна проводити наркози тваринам. Ось вам і парочка: що людям – те і тваринам: першим – безплатно, другим – за гроші. Але де ще 8 анестетиків для людей поділося? А нема. Бо нема грошей.

Зник і основний засіб для проведення наркозу – закис азоту, який в достатній кількості вироблявся в радянські часи на Україні. В Росії без нього не обходяться, в Канаді не обходяться, в Африці (працював, знаю) перенаправляють в інші лікарні невідкладних хворих хірургічного профілю, якщо виникають перебої з постачанням, а лікаря, який би ризикнув провести наркоз без закису азоту в той же день звільнили би з роботи.

А у нас – якось обходяться без нього. У свій час автор провів достатньо експериментальних операцій під наркозом на лабораторних щурах. Щурі, а тим більше лабораторні, і є щурі. Тому їм проводять наркоз з допомогою одного препарату і не більше.

Людині в більшості серйозних випадків наркоз треба проводити, використовуючи одночасно багато препаратів, щоб потенціювати сильні сторони одних ліків і послабити шкідливі впливи інших ліків, тобто вплив ліків повинен бути збалансованим.

Але нема чим збалансовувати: на двох препаратах далеко не заїдеш. Інколи підчас операцій складається така ситуація, що ні один з них, ні другий без видимої шкоди для здоров’я вводити не можна. А доводиться. При таких тенденціях "прогресу" в технологіях”проведення анестезій, не за горами і варіант проведення "щурячих наркозів людям".

Фізично міцні громадяни, а також компенсовані хворі витримають без проблем ці наркози, а от субкомпенсовані можуть або негайно відчути наслідки, або – через кілька днів у вигляді різних ускладнень, включаючи і фатальні, які напряму з наркозом ніхто і не пов’яже.

Якщо ми обходимося 2-ма препаратами, а всі решта цивілізованих країн – ні, то ми: 1) наймудріші від усіх, бо обходимося мізером, 2) дивись варіант перший, тільки навпаки.

Найприкрішим є те, що необхідні препарати є і в Україні. Середньої складності і тривалості наркоз по витратних матеріалах сьогодні може коштувати кілька десятків гривень, але якщо робити тим, чим треба і так, як треба, а не тим, чим є, то це може коштувати близько п’ятисот – тисячі гривень.

А чи можна з матеріалів за кілька десятків гривень зробити те, що можна зробити за тисячу гривень? У важких хворих – ніколи. Звідси і результати: інколи при патологоанатомічному розтині фахівці констатують факт бездоганності виконання хірургами оперативного втручання, і слідом виникає закономірне питання – то від чого ж тоді помер пацієнт? А однією з імовірних причин може бути в тім числі і дешевий наркозний захист пацієнта підчас операції.

З ностальгією згадую ті давні радянські часи, коли ввечері, заступаючи на чергування, перевіряв готовність своєї анестезіологічної служби до роботи: в холодильнику було не менше 35-40 флаконів крові, причому найвищого ґатунку, 15-20 флаконів плазми, ящик-півтора кровозамінників (а це кілька десятків флаконів) засобів гемодинамічної дії.

Сьогодні крові може бути 3-5 упаковок, або ні одної, плазми кілька упаковок, або ні одної, а геодинамічної дії кровозамінників аж 1-2 флакони, або ні одного. Вражаючий регрес! Якщо б людина раптом забула всі події останніх 30-ти років і її попросили б назвати можливу причину такої деградації - імовірна відповідь була б така: ,"Велика війна".

Далі буде

powered by lun.ua