Ну чому?

8
7 травня 2012

П’ятниця, вечір. Останні тижні навчального року в мерілендському університеті. В передмісті Вашингтону, Коледж Парку більшість будинків та житлових комплексів і, звісно, гуртожитків заселена студентами з різних міст, штатів, з різних країн і континентів.

Всі навколишні райончики виглядають як спальні - вулицями в будні ніхто особливо не гуляє, людей можна зустріти переважно лише ввечері і лише поблизу магазинів та ресторанів.

Містечко оживає у п’ятничні та суботні вечори.

Сьогодні, в одну з таких п’ятниць, я йшла в аптеку повз усі ці будиночки, двори і кафе.

У повітрі аромат барбекю - нестерпний просто! Такий, знаєте, відчути навіть приємніше, ніж з’їсти, - з різних сторін чутно сміх, розмови, у дворах групами збираються студенти, щось собі готують, смажать, слухають музику або грають самі, з деяких будинків - але це все ж рідкість - доносяться звуки американських вечірок "як у кіно".

У вікнах більших будинків видно таких самих студентів, обкладених ноутбуком і книжками за робочим столом. Інші - йдуть з тими ж книжками і компами в старбакс і вчаться чи відпочивають вприкуску з кавою і тістечками.

Повертаюсь з аптеки - вже темніє, за звичкою прискорюю крок, бо що ж це я так затрималась, ще і в літній сукні, а тут всюди якраз гульки, все-таки не варто самій так виходити… - словом, хід думок зрозумілий.

Але це лише на кілька секунд, просто за "вітчизняною звичкою". Бо тут можна спокійно прогулюватись і в сукні, і в міні, і коли темніє, і коли зовсім темно, і в п’ятницю, і у вівторок, коли завгодно і куди завгодно.

Всі відпочивають і розслабляються, але ніхто не напивається. Не чіпляється до перехожих. Не п’є пиво на ходу і не кидає пусті пляшки собі під ноги. Ніхто не валяється у напівпритомному стані на зупинках, під стовпами чи десь в кущах.

Ніхто ні з ким не б’ється, ніхто не чіпляється до дівчат, не вивалюється з мутними очима і "нєпєрєводімой ігрой слов" і не лишає після себе, вибачте, калюж з різним вмістом. І т. д.

Хоча студенти теж п’ють - ми часто бачимо у вечірніх вікнах, на шафах або підвіконнях колекції пустих кольорових пляшок з-під алкоголю.

Гуляти тут не страшно і не гидко. А варіант "я із одєсси я просто бухаю (с)" тут, думаю, неможливий в принципі, хоча вікова категорія приблизно та ж.

Ну чомуууу???

Тобто я, звісно, розумію, чому. Купити алкоголь тут можна лише в liquor store і з пред’явленням ID. За неадекватну поведінку - штрафні санкції, а то і відрахування з дуже-дорого-платного університету, та і поліція тут приїжджає за пару хвилин після виклику (одного разу в метро у вихідний день двоє чорних молодиків у весь голос хуліганили, їх вивели до охоронців, я засікла: 3 хв криків з частим f**k і за кілька кварталів вже чутно сирену, ще 1 хв і "коп" вже спускається по ескалатору)

Але - ну чомуу?????"

powered by lun.ua