"Коханий, іди без мене"

Відпочивати ми звикли голосно, смачно, "на відрив" і як востаннє.

Секрету не має – приїжджаючи до країни, яка щедро наливає і годує цілодобово за системою "ол інклюзів", наш народ відривається по повній, аби вражень вистачило на весь рік. Ну, мабуть, і поганого в цьому нічого немає, адже кожен обирає для себе відпочинок такий, який до вподоби саме йому.

Ми вже десь навіть звикли весь час чути, що в готелях із системою "ол інклюзів" напиваються лише мешканці колишнього СНД, натомість європейці лякаються та показують на нас пальцями.

Та виявилося, що це не зовсім так. В одному з готелів Туреччини, де мені довелося побувати, відпочиваючі були із України, Росії, Німеччини, Англії, Голландії, Шотландії та інших, наголошу, цивілізованих країн. В основному відпочивали молоді пари та родини із маленькими дітьми.

В один із вечорів, коли ми мирно пили чай із лимоном, за сусіднім столиком сиділо дві британські парочки. Двоє дівчат і хлопців. Одна з дівчаток важила кілограм під сто, інша трохи менше, але теж вразило. Хлопці були цілком нормальної статури та доволі симпатичні ззовні.

Я точно не знаю скільки і що саме вони пили до цього, але увагу я на них звернула, коли одна з дівчат оголила груди та почала так танцювати, розтрушуючи своє добро по дансполу.

Далі, вона вирішила, що ще показала не все, та почала вертітися то боком, то задом, демонструючи уже всі свої принади не найменшого розміру.

Та, власне, здивувало не це. Здивувала реакція її хлопця. Спочатку він просто сидів та посміхався, час від часу промовляючи "Келлі, пліз".

Пізніше, коли піддана британської королеви Келлі, поскидала зі столу весь посуд та щось кричала заплітаючоюсь англійською мовою, хлопець почав уже голосніше просити її аби вона вгамувалася та припинила шоу. На що Келлі, всім зрозумілими словами, лагідно відповідала: "Шат ап йор факінг маус. Фак ю! Фак ю ол! Шат ап!"

Закінчився цей цирк доволі прозаїчно: парочка друзів, яка відпочивала із цікавою Келлі та її бойфрендом пішла собі спати, а от сама Келлі сповзла на підлогу, лягла у формі "зірки" та сказала: "Коханий, залиш мене будь-ласка тут. Я трохи не можу йти, тому посплю на підлозі". Ну тобто: "Лів мі елоун! Фак ю!"

Вистава припинилася після того, як ми всі разом підняли Келлі і хлопець потягнув її до дому. Більше ми її не бачили. Мабуть, вони просто святкували останній день перебування у щедрій Туреччині.

Утім, не обійшлося і без традиційних висловлювань наших сусідів росіян із приводу українців.

На пляжі, випадково, почула розмову: "Вот еті хахли, понаезжают тут са сваим салом і єдят ево".

Друзі! Якщо ми і їмо сало, то ми хоч не напиваємося як свині, не б’ємося із аніматорами та не лаємося матом на весь готель. Не грубіянимо персоналу та не вважаємо, що він другого сорту. Ми не бідкаємося із приводу сервісу та не кидаємося із кулаками на іноземців.

То може все ж краще мовчки їсти сало? Принаймні не буде наступного разу так соромно повертатися в той самий готель.

Реклама:

Головне сьогодні