Мій Ступка

Я пригадую один момент свого життя.

Ми, молоді випускники, мали здати ще один заключний екзамен. Це була "Тактика" на військовій кафедрі. Скласти цей іспит було практично неможливо, для цього потрібно було б на пам'ять вивчити усі статути, настанови, таблиці і т.д. Але мені та моєму другові фантастично повезло. Нам доручили зробити плакати кількох лекцій, а це означало, що екзамен ми склали.

У мене були конспекти, а мій товариш був прекрасний графік. Ми на кілька днів набрали пива, риби і головним клопотом під час роботи було обговорення поїздки у Планерське: в якій бухті ми купатимемось, на які екскурсії поїдемо і чи будемо в Новому Свєті куштувати шампанське.

В один з таких днів нас зачепила телепередача – демонструвалось "Украдене щастя". Миколу Задорожного грав Ступка. Спектакль ми зачепили вже наприкінці. Спочатку ми замовкли і зосереджено слухали, продовжуючи щось малювати. Потім ми відклали роботу і очима прикипіли до екрану телевізора. Коли пішли заключні титри, в очах у нас стояли сльози. Ми, молоді і здорові пацани, які успішно виконали усі завдання своєї юності, перед якими розгорнулось щасливе і визначене життя, не стидаючись плакали від того, що бачили – ТАК! ВІН! ГРАВ!

Як ви гадаєте, про що думає птах, що ширяє високо в небі? Кожен, мабуть, замислювався про це. Але ніхто і ніколи про це не довідається. Можливо, ця загадка і є для нас найбільшим сенсом його польоту. Ми прагнемо протягом усього життя цей сенс розгадати. Я певен, що пан Богдан його вже знає, тому що сам, віднині, став мудрим птахом, що ширяє високо в небі над хмарами, землею і людьми.

Тепер, коли я бачитиму самотнього птаха високо в небі, то не намагатимусь довідатись про те, що ж він думає? Але я знатиму, який у нього погляд. Це – всеосяжний орлиний погляд, який вбирає в себе і усю широчінь неба, і найдальші невидимі хмари, і безкрайні простори землі, з усіма людськими пристрастями, які вирують на ній.

Це погляд очей Богдана Ступки.

Богдан Ступка. Фото з Facebook Віталія Запорожченка

Бульба, Задорожний, Тев’є… Ти будеш у гарному товаристві, Богдане. І свій "Оскар" Ти отримаєш там, тому що міряти Тебе, вже за життя, потрібно було лише Небесною мірою.

Мир душі Твоїй, Богдане!