Історія однієї фальсифікації

138
7 лютого 2013

Те, що відбувається з історією в сучасній Україні, гідне глибокого соціологічного, політологічного чи філософського дослідження. Можливо, колись таке й з’явиться – аби показати як досвід механізми маніпулювання суспільною свідомістю та ідеологізації наукового пізнання.

Однак історія як наука й система уявлень про події минулого – то вершина айсберга. А те, що сховано під товщею українських реалій – історична освіта (шкільна та вишівська), система підготовки кадрів, програми й підручники, календарі історичних дат і багато інших біляісторичних проявів буденного життя, чекає на новітнього Булгакова. Хіба не витівка Воланда епізод зі зникненням Бандери й Шухевича з цьогорічної програми для ЗНО з історії України?!

Першого лютого в ефірі програми "Шустер-live" директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева відповідальність за вилучення згаданих імен поклала на розробників програми – з них, мовляв, і питайте.

Забула, однак, поінформувати громадськість, що справа не лише в Бандері й Шухевичу. Насправді йдеться про зміни більше 30 положень, внесених до програми, яку розробники подали ще в серпні до УЦОЯО та Міністерства освіти і науки України. Тенденції змін не важко з’ясувати за порівняльною таблицею: 

Було

Стало

Характеризувати політику Російської імперії щодо України

Характеризувати процес включення українських земель до складу Російської імперії

Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух на українських землях у складі Російської імперії, національну політику Росії, основні погляди та напрямки діяльності громадівців

Визначати наслідки промислового перевороту, здобутки національного руху в українських землях у складі Російської імперії.

Характеризувати основний зміст реформ 1860–1870-х рр., особливості проведення реформ на українських землях, зміни в соціальному складі населення в другій половині ХІХ ст., процеси модернізації, національний рух Наддніпрянській Україні.

Визначати наслідки промислового перевороту

Персоналії: Є.Чикаленко, М. Міхновський,

Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст., причини та наслідки посилення національного гніту в 1907–1914 рр., напрями діяльності й здобутки діячів національного руху на українських землях у складі Російської імперії

Персоналії: Є.Чикаленко, М. Терещенко

Визначати основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку Наддніпрянської України.

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

1914 р. – Галицька битва.

1916 р. – Брусиловський прорив.

Персоналії: К. Левицький,

Характеризувати територіально-політичні плани та наміри ворогуючих держав щодо українських земель

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

1914 р. – Галицька битва. Взяття Львова

1916 р. – Брусиловський прорив.

Персоналії: О. Брусилов 

Характеризувати територіально-політичні цілі воєнно-політичних блоків – учасників війни

Факти:

Друга радянсько-українська війна.

Дати:

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;

1 листопада 1918 р. – "Листопадовий чин" у Львові;

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;

листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;

22 січня 1919 р. – Акт злуки;

грудень 1919 – травень 1920 – Перший "Зимовий похід" військ УНР;

квітень 1920 р. – Варшавська угода;

березень 1921 р. – Ризький мир;

листопад 1921 р. – Другий "Зимовий похід" військ УНР.

 Персоналії: В. Винниченко, Д. Вітовський, Н.Махно, С.Петлюра, Є.Петрушевич, Х.Раковський, П.Скоропадський, Ю. Тютюнник

Факти

Дати:

січень (лютий) 1918 р. – Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу;

29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського;

14 листопада 1918 р. – утворення Директорії;

листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР;

22 січня 1919 р. – Акт злуки;

квітень 1920 р. – Варшавська угода;

березень 1921 р. – Ризький мир;

Персоналії: В. Винниченко, Н.Махно, С.Петлюра, Є.Петрушевич, Х.Раковський, П.Скоропадський, Г. П׳ятаков,  М. Щорс, Ю. Коцюбинський.

Воланд тут ні до чого

Справедливості ради варто наголосити, що Ірина Зайцева, тримаючись в ефірі впевнено й авторитетно, відкинула саму можливість містифікацій з приводу скандальних змін, згадавши про робочу групу та її голову. Шкода тільки, що не встигла пояснити глядачам усієї процедурної кухні. А вона така.

Відповідно до Положення про УЦОЯО, ця установа здійснює організаційно-технологічну підготовку ЗНО, розробляє технологічний процес ЗНО, організує розроблення та стандартизацію тестових завдань, створює базу даних, розробляє завдання для зовнішнього незалежного оцінювання і готує інформаційні, методичні та інструктивні матеріалів тощо.

Питання змісту не належить до компетенції Центру. Саме тому в червні 2011 році наказом Міністерства освіти і науки було створено робочу групу на громадських засадах з розроблення програми для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у складі 8 осіб, з-поміж яких науковці, вчителі та представники Міносвіти.

У липні 2011 року відбулося кілька засідань робочої групи, де було визначено концептуальні засади змістового та компетентнісного наповнення Програми.

Перший чернетковий варіант було оприлюднено для всезагального обговорення відповідно до наказу. Поки тривало обговорення, робоча група здійснила фахове та літературне редагування тексту Програми, уніфікувала окремі змістові положення, узгодила деякі формулювання відповідно до шкільної програми. Було враховано пропозиції, що надійшли під час обговорення.

На початку серпня 2011 р. новий варіант було вивішено на сайті МОН України. Відповідно до цієї Програми було й розроблено тест ЗНО-2012 року.

У серпні 2012-го на адресу робочої групи надійшов лист від УЦОЯО з проханням про внесення деяких змін до Програми ЗНО-2013 року.

Зокрема, йшлося про доповнення Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнання абітурієнтами пам’ятками, культури дохристиянської доби історії України та пам’ятками ХХ ст., внесення до Програми таких положень, як енеоліт; первісні форми релігійних вірувань, події Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1654-1657 рр.; російсько-турецькі війни другої половини XVIII-ХІХ ст.; колонізація, освоєння Півдня України; рух народників, його зв’язок і вплив на український рух тощо.

27 серпня 2012 року робоча група провела засідання, на якому обговорювали два питання: 1) внесення змін у текст Програми відповідно до пропозицій УЦОЯО та 2) затвердження тексту Програми ЗНО на 2013 рік.

Варто зазначити, що більшість пропозицій УЦОЯО було відкинуто, що відображено в протоколі засідання. На засіданні, як і передбачено в порядку денному, було схвалено Програму ЗНО-2013. Відтоді робоча група не збиралася і з Програмою не працювала.

Зі схваленим на засіданні 27 серпня 2012 року документом порівнювали той, що оприлюднений на сайті УЦОЯО 8 листопада.

Виникає природне запитання: чому схвалений 27 серпня документ оприлюднено тільки 8 листопада? Порівняльна таблиця дає недвозначну відповідь – "доопрацьовували".

Відповідь на наступне запитання – А хто, власне, "доопрацьовував"? поки що невідома.

Хто платитиме за фальсифікацію

Кажуть, що українці здані реагувати лише на особисту кривду. Питання мови, історії, культури – химера з царини ідей, яку на хліб не намастиш. Проте ті громадяни, у чиїх родинах підростають випускники, мають знати, що освіта, фінансована в Україні за залишковим принципом, — справа надзвичайно коштовна.

Обчислюймо разом. За Конституцією, в Україні кожен має право на безкоштовну вищу освіту. Проте скористатися цим правом усі охочі можуть на умовах конкурентного відбору. В українських реаліях, де кількість бюджетних місць у вишах просто мізерна, скористатися правом безкоштовної освіти можуть тільки ті абітурієнти, які склали тестові іспити не нижче 190 балів.

Щоб засвідчити такий результат, діти мають бездоганно засвоїти курс шкільної історії. А якщо в програмі ЗНО є матеріал, якого не вивчали в школі (як-от, постаті Брусилова, Щорса, П’ятакова, Петровського,  Ю. Коцюбинського тощо)? Такого не повинно бути, — обурюються громадяни. І обурення це праведне, адже, не опрацювавши в школі, завалиш тест.

Якщо ж ваша дитина не складе тест на 190 балів, готуйте від 10 до 30 тисяч гривень у рік за навчання у виші (помножте на 4 — 6 років).

Тож задум "покращувателів" гідний Воланда: змістити акценти у вітчизняній історії аж настільки, щоб це зумовило втрату національної пам’яті та розмивання ідентичності, і щоб платили за це неподобство самі ж посполиті, дітям яких через скорочення 12-ого року навчання (знову "покращення") просто нікуди подітися (українським випускникам, які шестилітками пішли до школи, по 16—17 років, тому на роботу їм не влаштуватися). Якщо ж контрактна форма вам не по кишені, тримайте дитину вдома – і… додавайте та множте.

Невже чекатимемо на Воланда

Зухвальство "покращувателів" ще й у механізмі, за допомогою якого вони протягнули згадані зміни. Адже зі шкільною програмою з історії та з підручниками так просто вчинити на свій, далекий від фаховості розсуд не можна – на сторожі тенденційності й некомпетентності експертизи в Національній академії наук, конкурсні, предметні комісії, процедура грифування тощо.

Програма ж ЗНО – своєрідний неофіційний стандарт, який діє неформально: що потрібне для вступу, те й вивчають діти, що непотрібне – перетворюється на схоластику. І, як виявилося, саме ця ланка історичної освіти абсолютно відкрита для втручання.

До початку ЗНО залишилося 4 місяці. Часу і виправити безглуздя, і спитати за самодіяльність – більш ніж достатньо. Якщо ж система вкотре продемонструє нездатність слугувати інтересам громади, не чекаймо на Воланда. Програма ЗНО, яка не відповідає шкільній програмі, – підстава оскаржувати в судах результати тестування. Проте, чи виграє процес абітурієнт, тема іншої статті.

.

powered by lun.ua