Горі. Місто з чорним відбитком історії

Мені здається, що для жителів міста Горі його привабливість для туристів не завжди є приємною. Адже, перш за все, це місто знають як Батьківщину одного з вождів Комуністичного режиму, що був одним із винуватців Другої світової війни та смерті мільйонів людей Йосифа Сталіна. І до свого сорому, зізнаюся, що я відвідав це місто теж через це.

Хоча, місто приємно вразило, воно доволі красиве і має ще цікаві для туристів речі, окрім музею Сталіна.

Місто знаходиться біля підніжжя Горійської фортеці, яка вражає своєю величчю. Вулицями міста можна зустріти декоративний годинник, декілька цікавих скульптур. Наприклад, на виїзді з міста у бік Тбілісі, можна побачити дуже красивий пам’ятник видатному грузинському філософу Мерабу Мамардашвілі, який народився в Горі.

Горійська фортеця

Також в Горі народилося достатньо багато відомих грузинських діячів, наприклад, педагог та дитячий письменник Яків Гогебашвілі, грузинський письменник Ніко Ломоурі, композитори Олексій Мачаваріані, Едвард Мірзоян, Вано Мураделі та Сулхан Цинцадзе тощо. У місті є красиві алеї, парки з фонтанами, церкви.

Але звісно ж, основним і головним місцем інтересу є музей Сталіна. Це величезний комплекс, що складається з декількох рівнів: будинку, де народився та прожив перші роки малий Джугашвілі. Вони винаймали одну кімнату у цьому будинку, а у підвалі батько Йосифа працював чоботарем. Потім він почав спиватися і покинув сім’ю. Увесь музейний комплекс утворено навколо цього будиночка. Тобто, це його оригінальне місце, зносили і руйнували все довкола, щоб зробити музей. Хатинка накрита саркофагом.

Продовжує музейну композицію маленький пам’ятник Сталіну одразу ж за будиночком.

Будинок, де народився Сталін

Неподалік стоїть власний вагон Сталіна.

Далі йде величезне та красиве приміщення самого музею, де зібрані матеріали про дитинство, молодість, революційну та комуністичну діяльність Йосифа Джугашвілі, книги Сталіна різними мовами, його особисті речі тощо.

Тут є окрема кімната подарунків Сталіну від різних республік. Кімната займає в довжину до 10 метрів. У музеї зібрано багато фотографій Сталіна в різні роки, це дійсно цікаво, подивитися, як він змінювався з роками. До речі, у молодості Йосиф був достатньо стильним, а вже потім зрісся з бушлатом та кирзовими чоботами.

Вхід до кімнати, де жила сім'я Сталіна

Також у окремій кімнаті розміщено посмертну маску Сталіна.

Посмертна маска Сталіна

Мене тільки трохи здивувало, а можливо, навіть обурило, що ніде я не знайшов інформації про те, скільки людей ця людина загубила за роки своїх діянь. Це зовсім не правильно і навіть не чесно по відношенню до відвідувачів. Адже подача історії має бути об’єктивною.

Особливо дивно це для мене стало, вже прогулюючись містом біля міськради, де зараз пустує майдан. Місцеві розповіли, що у 2010 році вночі, щоб ніхто не бачив, з площі було демонтовано великий пам’ятник Сталіну. Виходить, пам’ятник демонтували, а з подачею інформації музеєм нічого не зроблено.

Майбутній тиран з батьками

До речі, зі спілкування з місцевими, зрозумів, що далеко не для всіх постать Сталіна є соромом. Багато хто з жителів Горі пишаються тим, що вони земляки цієї людини. Мені складно це пояснити, до того ж спробую бути тактовним і просто не коментуватиму подібну "наївність" таких людей.

Бо, чесно кажучи, для мене цей музей відгонить гірким смородом жорстокого ката. І я зовсім не вважаю, що він заслуговує на такий музей.

Пробачте, але це моя, суб’єктивна, думка.

Усі фото автора