Тхелнарі. За справжньою Грузією потрібно їхати в село
Мені пощастило потрапити в одне із грузинських сіл, що не лежить на шляху великих магістралей та доріг, якими я міг проїхати велосипедом чи автобусами. Це село, хоч і знаходиться неподалік курортного міста Батумі, але заховане.
А сільські будиночки, немов грибочки, порозросталися на схилі гори. Тут, у Тхелнарі, я погостював декілька днів у одній сім’ї.
До вечірніх сільських краєвидів з видом на море неможливо залишитися байдужим |
Отож, Тхелнарі з грузинської перекладається як "горіх". Тут, виявляється, колись було дуже багато горіхів. Але тепер майже немає. Село живе з іншого промислу – вирощування мандаринів та інших екзотичних фруктів.
У господі кожного селянина є садок з дерев, які вони доглядають та вирощують. А коли приходить період дозрівання, а це десь листопад, збирають і здають великим торговцям, які вже постачають мандарини далі. Основний ринок – Україна.
Ілля показує врожай ківі. Каже, вони хоч і менші за ті, що продають, але набагато солодші |
Кажуть, що якби українці не купували мандарини з Грузії, то їх би можна було викидати. І вже є гарна конкуренція з Туреччиною. Але, насправді, в Туреччині мандарини вирощують на великих фермах і більш штучно, а в Грузії всі ростуть біля дому і дозрівають природнім шляхом. Тому вони значно корисніші.
Російський ринок для Грузії закритий, а щоб везти у Європу, потрібно проходити сертифікацію. Однак це важко зробити, якщо виробництво нецентралізоване, як тут. У кожній господі дерев по 200-300. Отак і живуть.
Завітавши у садок, я побачив, вперше у житті, як мандарини ростуть на деревах. Багато мандаринів, щоправда, ще зелених, але вже сформованих, обліпили тоненькі покручені стовбури. Їх настільки багато, що гілки обвисають. І якби мені пощастило побувати у цьому селі пізньої осені, я би побачив помаранчеві плоди на гіллі з темнозеленим листям. Місцеві кажуть, що це напрочуд красиво. До речі, дізнався для себе, що мандарин – це вічнозелене дерево. Листя у нього не опадає сезонно. І навіть узимку, пружне та зелене.
Збирають мандарини ножицями. Кажуть, якщо зривати, то плоди пошкодяться і довго не стоятимуть. За сезон з садка в середньому збирають 7-10 тон плодів.
Одна із сільських господ. Корова пасеться в дворі бо на схилах гори немає спеціального місця. Всі придатні території пристосовано під житло або садок |
А от лимон, яких тут теж достатньо, можна рвати руками. Лимони плодоносять декілька разів на рік. Я зустрів дерево, на якому були вже пожовтілі плоди, зимової зав’язки, зелені і неповністю сформовані, весняної та цвіт. Дивовижно! Хоча, це для нас, а для жителів села, подібні явища норма, адже тут необхідний для цих рослин клімат. І взимку, хоч і бувають морози, але не більше 5 градусів.
Насправді, росте у них тут фактично все. У кожному обійсті можна побачити інжир, гранат, ківі, що плететься як виноград, з десяток сортів винограду, хурму, фейхоа тощо.
Плід інжиру |
Давно в цих місцевостях вирощували чай і лавровий лист, але теж свого часу не знайшлося покупця на цю продукцію і промисел обміняли на більш прибутковий.
І якщо кущів чаю тут не зустрінеш, то лавровий лист є у кожного в дворі. Для мене було відкриттям, що лавровий лист, це не єдине, що росте у них з цього виду. Виявляється, є ще таке дерево, як лаврова черешня. Вона листям нагадує звичайну лаврушку, навіть запах має відповідний, але має ягоди, точнісінько такі на вигляд, як черешні, однак на смак зовсім інші: терпкувато-солодкі. Ці ягоди люблять ведмеді, як мені сказав Ілля Берідзе, господар дому, де я гостював.
Маючи такі екзотичні, для України, рослини, на городі нарівні ростуть картопля, кукурудза, квасоля, перець, помідори та огірки.
Кукурудзи грузини садять багато |
А от бананів немає. Кажуть, що саме дерево росте, навіть пускає хобота та зав’язує маленькі плоди. Одначе, щоб вони виросли та доспіли, місцевих кліматичних умов недостатньо.
Попри мандариновий садок, жителям Тхелнарі та сусідніх сіл доводиться працювати на роботах. Адже подібний прибуток сезонний. І, враховуючи те, що на горі землі небагато, достатньої кількості мандарину чи іншого фрукта виростити не вдається. Однак, це є непоганою підтримкою селянина. Тож, коли ви вибиратимете на базарі мандарини – купуйте грузинські. Я вже точно знаю, що ці мандарини виростали у когось біля будинку і збиралися турботливими руками господаря.