Поті

48
9 жовтня 2013

Не знаю чому, але завжди хотів потрапити у місто Поті. Це звичайне невеличке містечко у західній Грузії, що розмістилося на берегах Чорного моря, і попри це, є зовсім не курортним. Це портове місто.

Сіре місто з найбільшим вантажним портом в Грузії. Тут живуть звичайні зморені роботою люди. Тут постійно чути шум багатотонних кранів та вантажівок. По місту часто проходжуються засмаглі згрубілі моряки з інших країн. І нічого цікавого для туриста тут не мало би бути. Але, мабуть, саме це і цікавить.

Такий має вигляд процес завантаження корабля

Зізнаюсь, що  приїхавши до міста, я був приємно здивований побаченому.

Не таке вже це і страшне  місто. Тут є цікава стара архітектура, великий  парк, красивий собор, краєзнавчий музей. Зараз будується космічна будівля майбутнього театру. У місті багато пам’ятників, скульптур та інших цікавих речей.

Цікавим є і саме розташування міста, яке складається з декількох частин, що сполучаються мостами, адже дві частини є фактично півостровами, а одна, взагалі – островом.

Стара школа. Діюча

У місті  є дуже гарний міст з кам’яними левами.

Але найбільше мені сподобалося найменш цікаве туристу місце – порт. Тут багато кранів, які вантажать на величні кораблі металеві буди. Це просто щось неймовірне. Відчуття героя якоїсь книги та непереборне бажання поїхати цим кораблем світ за очі, на зустріч пригодам. Можна довго стояти і дивитися на мурашину роботу в порту, або на кремезні вантажні кораблі на причалі. І море тут не таке, як на курортах: сіре, похмуре, виморене, що важко розбиває свої хвилі об причал.

У місті дуже доброзичлива поліція. Вони спілкуються з туристами, радять та допомагають.

Красивий храм, що побудовано вже за часів Саакашвілі

Загалом, до звичайного туристичного маршруту Грузією Поті, звичайно, не потрапить. Особливо, якщо ви подорожуєте автобусами. Однак, якщо подорож автомобільна, або ж, як у моєму випадку, велосипедна, то я би радив заїхати у це містечко на годинку-дві, по дорозі в Батумі чи з нього. Щось у ньому є, певний дух.

А для мене це було ще однією зернинкою, яка допомогла у намаганні зрозуміти Грузію.

powered by lun.ua