Quod licet Iovi non licet bovi

Останні буремні події та реакції на них людей час від часу повертали мене до думок щодо того, чого не повстала вся Україна, чому серед нас проявилося не так вже й мало пасивних людей, невже десь, я не уявляю де саме, мабуть, у паралельному вимірі, що оспівується паралельним "українським вибором", живуть люди, котрих все влаштовує в державному апараті, влаштовує в посадовцях, що зараз іклами тримаються за владу?

Я виходжу з того, що не може такого бути. Я не можу назвати жодну державну установу, котра б викликала довіру в людей, власне, це підтверджують результати нещодавніх соціологічних опитувань. Це справедлива та об’єктивна оцінка держави, держава не може здати у власних громадян не те, що державного іспиту, а й рядового заліку. "Незараховано".

Те, що ця негативна народна оцінка не сприймається державою, в наших умовах цілком "нормально", будь-який двієчник звинувачує викладача, університет, життя, "папєрєдніков" тощо. Але чому це влаштовує людей, котрих не влаштовує влада? Чому продовжується мовчання, чому продовжується апатія з одного боку серед тих, хто не повстав, а з іншого – агресія та захист "своїх людей, ідеалів, цінностей" тощо?

Виходить, що багато хто з нас банально визнає право сильного. Право сильного та агресивного, обмеженого та злостивого.

Якщо під їхніми сідницями опинився трон – значить вони мають право на все, мають право красти, шахраювати, торгувати людьми та країною, нищити, збиткувати, принижувати, вбивати, карати, використовувати свої пільги та привілеї в такий спосіб, до якого б не додумалися найкровожерливіші з феодалів.

Можна бути нахабним, підлим, облудливим, брехливим, нечистим на руки та помисли, адже маєш посаду! Він має посаду – тому всі решта мають встилатися під його ногами пелюстками, килимами, пір’ям, або осідати на узбіччі пилом та сміттям.

В нього є "корочка" – він є "Його Вищість".

Те, що "Його Вищість" в "люди" вивела здавна викривлена і, на жаль, не виправлена, не оновлена, вітчизняна корумпована система в усіх її іпостасях, а також, розчавлені цією системою люди, не береться до уваги. Ані "Його Вищістю", що можна пояснити, ані людьми, що пояснити без садо-мазо термінології важко.

Вашій вищості не тільки все дозволяється, а й все дозволяють. І не стільки закони, вірніше, ігнорування прав та законів, а ті самі люди, котрі визнали право сильного, визнали його вищість тільки тому, що воно – нагорі. Спливло.

Ймовірно, люди розуміють обраність та вищість саме так. Як перевагу користуватися владними можливостями, державними ресурсами, владними повноваженнями винятково на користь самому собі.

Якщо хтось рипнеться із заувагою, питанням або ж альтернативною думкою – щемити.

Якщо хтось не послухається та ще й вестиме за собою інших – нищити.

Якщо щось подобається – брати. А щось не подобається – бити або ж руйнувати.

Якщо щось продається – продавати тому, хто більше пропонує. Якщо щось не продається – нав’язати і брати за це – збір або ж мито.

Якщо щось або хтось заважає – прибрати, нацькувати різних "птахів" або ж інших тварюк, чи зневажливо ігнорувати…

А ще інколи можна кидати у натовп кістки "Ми підіймаємо пенсії та зарплати бюджетникам, ми знижуємо тарифи на газ, ми захистимо права чорнобильців або ж статус вашої рідної мови!", - ви помітили, що все це подається як звитяга, а не як – обов’язок сумлінного та порядного державотворця? І це працює, бо люди думають: "А могли б нічим не поділитися! Адже в них все є!"

Невже люди схвалюють цю схему для себе? Часто чуєш "там всі крадуть, там всі такі, "обоє рябоє". Там, де вищість.

І якщо розповідаєш та порівнюєш, що ні – далеко не всі й не так, та й взагалі подібного не можна дозволяти, відповідають: "То в нього/в неї мозку не вистачило цим скористатися, це треба бути лохом, щоб бути ТАМ, і себе не забезпечити".

Шановні, невже ви схвалюєте цю гнилість? Схвалюєте вміння красти, зловживати, наживатися і дорівнюєте це до вправної роботи розуму та високих інтелектуальних здібностей?

А, може, тим, хто не краде та відповідає за власні вчинки, не невистачило на це мозку, а просто вистачило совісті?

А, може, вистачило цінностей та чогось ще, що тримає людину в вертикальному стані? І саме такими правителями пишається народ. Тими, хто не краде, тими, хто виводить країну з кризи, тими, хто справедливо та розсудливо править.

Тими ж, хто будує собі кришталево-золоті палаци з діамантовою сантехнікою, пишається не народ, такими захоплюються, передовсім, вони самі – ставлять пам’ятники, замовляють портрети та поеми, академічні звання, медалькові брязкальця тощо, такими недолугими діячами захоплюються їхні ж клони, істоти, котрим не випав такий фарт – не випало бути "вищістю".

Влада розбещує людей. Навіть кращих. Оцією самою обраністю, оцією вищістю. І від нас залежить, щоб "вищості" відчували на собі громадський контроль, гостроту свободи слова, знали, чим пахне правда та відповідальність.

Бо "вищість" першою зжирає таку якість як "зобов’язання", і тихесенько, етапами, підміняє на "вседозволеність".

Але ж, вміння красти не може підміняти собою розум.

Вміння шахраювати не може підміняти собою інтелект. Совість не може вважатися лоховством або упущенням наданих владою можливостей.

Влада не може дорівнюватися до вседозволеності, безвідповідальності та безкарності.

Бо я не думаю, що всі ми хочемо, щоб ми та ті, хто прийшли або прийдуть після, жили в країні викривлених цінностей. Тому є Майдан, територія конституційних прав, свобод та гідності.