Новини

11
24 березня 2014

Где разорвана связь между солнцем и птицей
рукой обезьяны,
Где рассыпаны звезды, земляника да кости
по полянам,
Где туманы, как ил, проповедуют мхам
откровения дна,
Где хула, как молитва,
там иду я.

Константин Кінчев

Три тижні тому я був радісно прокоментував повідомлення в інтернеті стосовно знесення пам'ятника Леніну в Кіровограді. І несподівано для себе увійшов у суперечку з іншим дописувачем. Він назвався donetsky і говорив про стан ейфорії, який нібито панує серед нас – руйнівників хоча й кепського, а проте все ж таки ладу. Чоловік не видався мені "тролем" – здається, він намагався сприймати дійсність об'єктивно. А я заперечував добродієві тим, що й собі усвідомив уповні тоді ж. "Від чого ейфорія?", – запитував я в нього: "Десятки убитих, сотні поранених – фізично й психологічно"...

Прийшла весна. Потеплішало, зазеленіла перша трава із дрібонькими, проте насичено жовтими квітками мати-й-мачухи. Але вологе весняне повітря було насичене тривогою. Згодом я зрозумів і її причини.

Душі померлих, – померлих, тим більше, у неприродній спосіб, – велика кількість загиблих людей переживає митарства в ці дні на своєму шляху до Царства Небесного.

А потім прийшов циклон із півночі.

Північно-Атлантичний альянс, північно-східний сусід... Я йшов до друга, який мешкає неподалік приміського залізничного двірця. Вулиця Городоцька тут пряма й широка. Суворі низькі хмари зі снігом сунули обрієм. Різкі пориви вітру рвали з них клапті, одяг на мені й перехожих, забивали дихання.

І було й надалі тривожно...

На кухні увімкнене радіо. Новини. В одному із сюжетів розповідають про молоду жінку – думаю, гарну жінку! – спортсменку, власницю невеликого бізнесу. Разом із чоловіками вона прийшла до воєнкомату, аби записатися до війська добровольцем. Вразила журналістів влучністю стрільби.

В інтернеті також новини. Нечисельні, по суті, але наполегливі, брутальні й по-своєму закономірні. Виходжу на балкон і рефреном чую їх з вікна сусідки. У Криму загинув український військовослужбовець. Залишилися вагітна дружина й син. А прапорщик – це звання, назва якого походить від слова "прапор". Знайдено тіло кримського татарина зі слідами тортур.

Львівське подвір'я типу колодязь. У будинку навпроти в трьох квартирах мешкають росіяни. У нашому – лише у двох. Щонайменше, коли дивлюся на їхні вікна, виникає чималий інтерес дізнатися – а що ж вони думають із приводу дій Росії в Україні?

Більше напруження викликає голос диктора із привідчиненого вікна, у програмі новин на російському телеканалі. Це вікно квартири семидесятилітньої жінки. Вона погано чує. Але, поза всім цим, утримує двох бездомних собак і двох кішок, а також ходить щовечора підгодовувати іще кількох, десь біля місцевої поліклініки. Це рефлексії. Звичайні рефлексії пересічного громадянина України на політику захисту Путіним своїх "співвітчизників".

Моторошні речі також можуть викликати й почуття радості. На сторінці друга в Facebook натрапив на пісню "Рахунок", присвячену подіям української Революції. Її створили спільно хлопці з гурту "25/17", Позднухов, Зав'ялов – та Рєвякін з "Калинового мосту". Радість від сили й глибини передачі дійсності. Радість від того, що можна, виявляється, бути росіянином, православним і не сповідувати ідей "русского мира", принаймні, у офіційній та канонічній їх інтерпретації.

За допомогою програми-перекладача, звичайно, але перекладав звернення Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова до генерального секретаря Організації Ісламської співпраці Іяда Бін Аміна Мадані.

Інтелігентна жінка старшого віку на вулиці Мстислава Удатного розмовляє по телефону:

– Я розумію... Ні, ти мені скажи, там є хоч хтось із синів ваших високих начальників?!.. Так, я все розумію. Ти військовий... Військовий стан... Але як я маю все це пережити?! Ти мені скажи?! Сину! У тебе двоє дітей...

Раз-по-раз голос жінки зривається на плач. Але кожного разу вона бере себе в руки. Відтак, трішки заспокоївшись, розпитує про деталі: де зараз, куди направляють, чи добре годують...

Буквально за два кроки од пані – заклад, у якому іще якихось років вісім тому ми, історичні реконструктори Грюнвальдської битви та доробку Толкіна, збиралися попити пива, просторікуючи стосовно тактики й стратегії стройового рукопашного бою, переваг і недоліків кольчужних панчіх і місюрок.

А іще на два кроки далі – будівництво. Черговий офісний центр, або що. Виведений до котрогось вже поверху. Півтора роки тому, коли на майданчику було викопано щойно котлован, археологи провадили тут дослідження-розвідку. У перевідкладених шарах ґрунту робітник натрапив на пригорщу обгорілих клаптів паперу з окремими зацілілими літерами з івриту. Вони не представляли цінності для археологічної науки. Я зберігаю їх у пластиковій банці з-під харчових продуктів.

Днями голова Мін'юсту України заявив про те, що влада захищатиме права кожного українського громадянина в Криму. А вже двома абзацами нижче перший віце-прем'єр українського уряду розповів, що уряд працює над створенням умов для переселення з Кримського півострова усіх, хто висловить таке бажання...

20 березня, на 23 році української незалежності, – уже після анексії Криму Росією, у один день із ратифікацією угоди про його прийняття, разом із містом федерального значення Севастополем, до складу Російської Федерації як нових її суб'єктів у Держдумі РФ, – Верховна Рада України доручила кабміну "...терміново подати проекти законів України, нормативно-правових актів України, які визначають та закріпляють статус кримськотатарського народу як корінного народу України"...

Моя дружина, серед іншого, цікавиться астрологією. Учора показувала мені свої позначки на настінному календарі. 9 квітня – протистояння Марса, час максимального зближення планети із Землею; 15 квітня – затемнення місяця.

"Захистивши" Крим, Москва на досягнутому може й не зупинитися. Хто знає, де закінчується Русь для Кремля?..

Дзвонив брат із Вінницької області. Улітку він ріже камінь, – у тих краях пісковик і граніт залягають близько від поверхні землі – а взимку дрова для й досі, між іншим, не цілком газифікованої України. Каже, усі дядьки, з якими працює, готові йти в партизани...

Дійсність втискає мене в якусь вузьку горловину.

9 березня над Львовом летіли журавлі.

Мені не хочеться шукати в інтернеті, як влаштовано автомат Калашникова. Питання не є теоретичним – потрібна річ. З іншого боку, мені здається, навчуся швидко, коли до того прийде...

powered by lun.ua