Навіщо фінські немовлята "ходять" в кіно

74
25 листопада 2014

Продовження публікацій про материнство у Фінляндії. Читайте також першу частину Чому принци отримують соціальну підтримку з Фінляндії.

Якось ми виїхали із малюком на черговий променад до центру Гельсінкі і в одному з торгових центрів побачили рекламу незвичайного кіно – для немовлят (фінською Vauvakino, де vauva – "немовля", "бейбі").

Із банера усміхалася красива доглянута жінка, яка сиділа у глядацькому кріслі разом із не менш щасливим на вигляд немовлям.

Подумалося, що це мають бути короткі розвиваючі мультики, загалом не менше 30 хвилин, бо ж чи висидить немовля повноцінний кіносеанс на півтори-дві години?

Як виявилося, в кіно фінські немовлята "ходять" для того, щоби вивести маму в люди. Так, після пологів і безсонних ночей, коли рутина починає здаватися безпросвітною, мамі надається можливість відчути себе знову частиною соціуму.

Vauvakino працює за принципом "щаслива незатуркана мама – щаслива дитина".

 

Кіно для немовлят – це результат приватної ініціативи, як і багато хороших справ у Фінляндії (до прикладу, дитячі поліклініки тут з’явилися стараннями педіатра Арво Юлппо (Arvo Ylppö) у 1920-х рр.).

Понад 10 років тому така собі шведсько-фінська мама Карін Нарс повернулася до Гельсінкі із Нью-Йорка, де вона познайомилася із цікавою ідеєю – кінопокази для мам із дітьми. І Карін вирішила запровадити такі сеанси у Фінляндії.  

 
 

Те, що Vauvakino – це подія перш за все для мам, читається з афіші.

"У рамках нашого заходу показують фільми без вікових обмежень, але вони орієнтовані на дорослу, точніше, жіночу аудиторію – це комедії чи драми. Мультиків про мумі-тролів чи Вінні-пуха ви тут не побачите", — пояснює Ріікка Моісіо, мати трьох дітей і власниця компанії, що організовує такі покази і займається залученням спонсорів.     

Захід відбувається 6-7 разів на рік у мережі кінотеатрів Finnkino у 10 містах країни.

Востаннє показували топову комедію визнаного на сьогодні фінського режисера Доме Карукоскі про старого, який із провінції потрапляє в столицю і змушений уживатися із сином і невісткою. Раніше в репертуарі Vauvakino були, наприклад, "Їсти, молитися, кохати", "Секс і місто", "Принцеса Монако".

Перед показом до каси – довга вервечка матусь із візочками. Ліфт ледве встигає піднімати всіх на третій поверх. У холі по периметру – припарковані візки й коляски різного калібру і виду.

 

Перед входом у самий зал пару компаній представляють дитячу продукцію: тут можна отримати подарунки. Мами знімають люльки із візочків і поспішають у зал зайняти зручні місця. У самому залі 680 крісел, чверть з яких заповнена.

 

Немовлячі кінопокази відрізняються від звичайних тим, що світло в залі ледь приглушене, а звук – стишений. Мами з дітьми вільно пересуваються, якщо потрібно заколисати немовля або прогулятися із малюком, що вже тупцяє.

За потреби тут же можна підгодувати дитину – для підігріву їжі є мікрохвильовка – та поміняти їй підгузки – на столиках лежать купки безкоштовних одноразових пелюшок та підгузків (виробник підгузників є спонсором таких показів).

 

Старші дітки граються на підлозі перед екраном: тут купа подушок, невеличка гірка і коники-гойдалки. Ціна на сеанс Vauvakino така ж сама як і на інші у цей час – 7,50 євро.

Чесно кажучи, коли я йшла на цей показ, то боялася, що нічого не буде чути через галас немовлят, і розраховувала максимум на 30 хвилин розслаблення у глядацькому кріслі.

На диво, мій 3-місячний малюк висидів увесь понад півторагодинний сеанс. А його однолітки поводилися не менш чемно: у залі всього кілька разів чувся плач. Очевидно, цьому сприяє розслаблений настрій (знання, що всі зручності під рукою), а також відповідна атмосфера (приглушені світло й звук та можливість вільно рухатися).

Ті кілька мам, з якими мені довелося тут спілкуватися, наполегливо радили Vauvakino як потенційний антидепресант. Однозначно погоджуюся!

powered by lun.ua